ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анастасія Поліщук / Вірші

 У нас є все
Сплітаються в тризуб величні зорі,
Безмежними житами вкрився лан.
Чому у нас жита такі просторі,
А простори сердець поїла мла?

У нас є все: земля дощами вмита,
І сонце миру, й пісня солов'я,
У нас є казки, мудрістю налиті,
А мудрості нам так не вистача.

У нас верба є з листям пожовтілим,
Калина є з поламаним гіллям.
У нас є все: і люди збайдужілі,
Й надія є на крилах журавля!!!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-29 14:47:08
Переглядів сторінки твору 2855
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.845 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.532 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2022.08.04 17:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-29 15:32:31 ]
Головне , що є надія! А як є надія то і все решта стане на своє місце. Будуть люди, буде Держава! Гарний вірш, Анастасіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 16:04:31 ]
Бачу, що автор дав згоду на критику і то найстрогішу, отоже дозволю собі трошки покритикувати.:)

Сплітаються в тризуб величні зорі, - фраза доволі велична, але її я не чіпатиму.

Безмежними житами вкрився лан. – пропоную «зеленими житами», оскільки жита на одному лані безмежними не виглядають.

Чому у нас жита такі просторі, - ось тут пасувало б «лани просторі», бо жита такими аж ніяк не можуть бути.
А простори сердець поїла мла? – може «укрила мла»? Мла може укривати, кутати, осідати, огортати і т.д. але ж не їсти…

У нас є все: земля дощами вмита,
І сонце миру, й пісня солов'я, - «сонце миру» невдала композиція, на мою скромну думку, може краще «ласкаве сонце»?

У нас є казки, мудрістю налиті, - аби уникнути невірного наголосу, тут доречніше використати не «кАзки», а « у нас легенди древні мудрістю налиті»

А мудрості нам так не вистача. – «вистача» і «солов»я» погана рима, тут треба ще пошукати варіанти.

Остання строфа, нмсд, цілком невдала. Її варто доопрацювати. Листя верби у нас жовте не круглорічно, аби чудуватись ним, як дивом з див, та й калина у нас не вся ламана-переламана, а люди таки збайдужілі досить, хоча не цілком, раз пишуться такі вірші і ще присутня надія на крилах журавля.
До речі, остання фраза, як на мене наймилозвучніша у цілому вірші. Її варто залишити на своєму місці.
Задум хороший і вірш зазвучить, якщо ви його, Настю, трошки вдумливіше відшліфуєте.
Удачі і натхнення!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Поліщук (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-29 16:14:29 ]
Dyakuyu za vidguky.

I dyakuyu za konstruktyvnu krytyku.
Troshky vnesu yasnist' - v tomu to y sprava, scho u symvolu Ukrayiny - verby - ne povynno buty zhovtyzny. Yakscho ya pravylno zrozumila krytyku.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 16:21:53 ]
Я зрозуміла, ви хотіли показати спаплюжені символи України... Тоді це варто подати якимось іншим способом, не нагромаджуючи у одній строфі, бо тоді вона видається не цілком зрозумілою і чіткою. Якщо вже рубати, то мітко. Попрацюйте.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 16:15:39 ]
Побачила свою помилку, то ж перепрошую за неї, - якщо використати "у нас легенди", то без "древні", а якщо "легенди древні", то без "у нас", аби уникнути зайвих складів і збитого ритму. В голові крутились обидва варіанти, от у поспіху і подала їх разом...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 18:45:54 ]
по станиславскому..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Поліщук (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-30 08:54:43 ]
Dyakuyu, Adele.

Mykolo, tobto?