ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.10 07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.

хома дідим
2026.11.09 23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих

С М
2026.11.09 16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“

Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі

Марія Дем'янюк
2026.11.09 15:58
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!

Та ялинці геть не спиться:

Володимир Бойко
2026.11.09 14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.

На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.

Сергій Губерначук
2026.11.09 12:39
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Світлана Пирогова
2026.11.09 11:24
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.

Вячеслав Руденко
2026.11.09 09:29
Де ті духи що дрімають,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,

Віктор Кучерук
2026.11.09 06:57
Жовтіють вікна, рожевіє обрій,
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.

Євген Федчук
2026.11.08 15:06
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів

Борис Костиря
2026.11.08 14:41
Чи буду далі я писати
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?

хома дідим
2026.11.08 12:35
політ нормальний
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом

Юрій Гундарів
2026.11.08 10:00
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.

2026 рік

Ірина Вовк
2026.11.08 08:56
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія

4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)

Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче

Віктор Кучерук
2026.11.08 06:13
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.

Іван Потьомкін
2026.11.07 18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 МОНОЛОГ З ПРАСЛОВЯНСЬКИМ ВІДТІНКОМ
Зустрінь мене, смерте, не в білій одежі,
не окликом жаху на зблиску-косі,
а усміхом Вирію з вічної вежі,
що вище крилатих німих голосінь…
Обов’язком Неви – таким невеселим
у тайну предвічну мене поверни,
де губляться сни й Білобога оселі,
де миру як цівки і обмаль війни,
де доля-жебрачка сліпцем не канючить
для днів моїх сонця на правді-стерні,
а є лиш бажання гріховно-жагуче
присутності Яви на вежі сумній.
Відчалив од смутку і кроком не кволим
на вежу – жонглюю життям молодим.
Прости, наймиліша, - стаю твоїм болем!
Із приязні щемно до люті не йди,
коли обійматиме дні мої Нева
й топитиме ревно в очищах доріг.
Востаннє столико емоцій заграви
станцюють довкруг неминучості гріх,
як прірва, як совість, як око, разючий
і все поглинаючий, наче соха...
…А потім мене вже з душею розлучать,
що в сяйві Трисуття сильніш од гріха.

2007-2012р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-05 23:54:53
Переглядів сторінки твору 3348
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.872 / 5.5  (4.993 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.017 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.10.27 12:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-06 00:31:15 ]
Рано Вам еще мечтать об этом!
Хорошо там, где мы есть!
:) :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-06 18:04:19 ]
Анно, згоден з Вами. Щиро вдячний за хвилю оптимізму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-06 08:03:21 ]
з чого такі думки печальні(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-06 18:10:05 ]
Оксанко, переглядав фото у своїх альбомах. Багатьох знайомих вже немає. Навіялася така ось тематика. Зробив варіацію раніше написаного. Але, як каже Анна, рано ще туди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-06 10:31:05 ]
Щось, Богдане, я з Вами сьогодні,як кажуть, на одній хвилі. Смерть... Хоча тема цікава. Прочитав із задоволенням. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-06 18:15:30 ]
Володя, я десь читав, що покоряються смерті слабкі, а сильні перетворюють її на філософію. Дяка за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-06 10:46:36 ]
Життя триває довше за багатьох із нас...
Всупереч законам буття - пам'ять про нас передається від серця до серця. Як любов...
Богдане! Веселіше! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-06 18:17:06 ]
Пане Василю, побажання буде виконано! Вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-04-06 15:01:26 ]
Цей вірш, навіть попри тематику смерті (якої до речі, у повному розумінні не існує - є перехід), -- є дуже енергічним за ритмікою, насиченим, на нотці Стусівського стилю.
Чується тут не млявість, -- а пульс життя. "праслов"янський відтінок" - додає особливого шарму, якогось баласування на межі віків. ГАРНЕННА РОБОТА- Богдане!

Відповім на Ваш вірш так:


"Допоки ми тут - під сітчаткою Божого Ока
із поглядом світлим, овиті любов"ю з висот,-
пильнуймо осердя душі і незримого крока,
шануймо духовне зернятко Творцевих красот.
Виточуймо Рай у рел"єфі натхненного слова
різцями кристальної думки - і будемо жить...
стежeю отою, що барвами вся кольорова,-
аби лиш не сіра, і лиш би - не згубная сить..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-06 22:39:17 ]
Роксолано, гроза заставляє мене поспішати. Ви дуже добре мене розумієте, а Ваш експромт говорить про міцні ноги Вашого таланту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-06 22:21:29 ]
Пані Смерть не варто кликати, Її слід поважати. Прочитала на одному диханні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-07 10:05:54 ]
Патаро, я її не кличу. В неї без мене роботи багато. Вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-07 11:10:18 ]
Десь на генному рівні оживають-озиваються і Білобог, і Явь і вся Мудрість предків, і питають-наказують поглядом самим: будь і дій! фантастичний вірш, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-07 14:30:19 ]
Вікторіє, вельми вдячний. Згоден з Вами: надбання предків треба відчувати на генному рівні і любити, і берегти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 16:40:00 ]
прочитала з захопленням. це заклик до життя, а не ниття -існування, дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 22:10:05 ]
Це - справді більше філософія, аніж прагнення відходу, або просто мрія про гарний відхід, хай відбудеться якомога пізніше. А може і загострене бажання жити. Цікаво розкрито тему.
А чому світ померлих у Вас, пане Богдане - НЕва, а не НАва? У "Велесовій книзі" і у перекладі Б.Яценка і в Галини Лозко - Нава. Світ Прави (Богів), Яви (живих і нині сущих) і Нави (померлих). ))