ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Живем по принципу трамвая...
Живем по принципу трамвая,

По рейсам, с остановками,

Порою что-то выбирая,

И спим в ДЕПО неловкие,

Иль мчимся радостно с утра,

А то – ползем работать,

От радости звеним тогда,

Как вспомним, что суббота.

И руку помощи даем

Тому, кто вдруг сломался,

То тянем, то толкать берем,

Дабы в строю остался.

Неравнодушные к другим,

А, может, безответны -

Опять в вагоне пассажир

Проехал без билета.

По рейсам, в сотый раз маршрут,

День ото дня и к ночи,

Трамваи все мечтой живут,

И кто-то точно хочет

Свободным стать, как самолет,

Хотя и больно падать,

В мечтах любовь,

В мечтах – полет

Без форс-мажор-посадок.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-10 16:37:35
Переглядів сторінки твору 2548
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.01.19 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 16:52:35 ]
Інтересна конструкція.
"Спім - куда"
Перекладаю:
Спимо - куди? В ДЕПО. Цікава знахідка.
А віршів можна стільки багато було б не приносити.
Вони приїдаються.
Треба, щоб вони були святом. По одному на день.
Можна один вночі. Так, щоб по-людськи.

Тема "посадок" зараз болюча. Мого сусіда в СІЗО забрали, а помилково спочатку ломилися до мене. Можеш уявити - о п'ятій ранку.

Твої вірші, НМСДД, характеризуються якоюсь легкістю, яка иможке помилково сприйматись як бла-бла-бла (blow-blow-blow).

Та, коли їх багато - трішки інші враження.
Тому поки що залишу. Хай читають інші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 16:56:03 ]
можливо, легкі, проте не легковажні, над кожним рядком можу на хвилин 10-15 робити ліричні відступи)))

дякую за увагу, проте просто виникло бажання "посвяткувати", користуюся нагодою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 17:10:35 ]
Це явище відоме:
- вірші пишуться серцем;
- читач читає очима;
- авторська душа - це відкрита рана;
- читацька душа прагне насолоди.
От і виникає дисонанс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-04-10 17:14:48 ]
От не розумію, для чого писати мовою, яку ти ледь знаєш? "Рейсы" - а можна було б Гуглом перевірити!
Рельса и Рейс - різні речі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 19:42:55 ]
У Віти Парфумович атестат з самими лише п'ятірками. Це вийшло випадково.
Той трамвай, наскільки мені відомо, переїхав лівим колесом її дресированого ховрашка. Знав би, сердега, куди від кого утік...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-11 10:09:18 ]
лише уважний читач зі здібностями коригування може побачити ту штуку з рейсами та рельсами))) мені не потрібен Гугл для того))) можна те і інше використовувати, дяка за те, що читаєте

З приводу ховрашка - був, Зірка звали, виступали з ним на вулицях міста N))) шкода, бідолагу...не подумав перед тим, як утікати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 17:42:57 ]
а зміст є. гарно сказали,Гаррі, це Ваше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 19:15:44 ]
Це, НМСДД, типові відповіді.
Нещодавно Н.Джигурда сказав на мікрофон своїм чадним голосом - мовляв, я пішу сєрдцем, і поетому мої пєсні і стіхі інтєрєсни слушатєлям.
Я читаю художню літературу очима, проговорючи текст про себе. Я до нього прислуховуюсь, як до себе.
А про насолоду - це експромт. Момент істини, бо я без неї не хочу читати навіть тексти технічної тематики. В них хотілось би бачити лірику. Можливо, трішки і чогось пікантно-інтимного.
Я ж читач. А це в деякій мірі шукач.
Та не всюди чекає насолода :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 20:04:52 ]
я завжди проговорюю,а потім, не смійтесь,прикриваю одне вухо і читаю вголос - а чую якось ніби збоку( тільки не смійтесь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 20:09:10 ]
В одному з яких-небудь попередніх реінкарнацій Ви могли бути композитором, могли бути гідроакустиком підводного човна. Або навіть страусом :)
Це, НМСДД, нормальна практика.

В мене немає часу.
На все добре. Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-11 10:39:18 ]
Гаррі, сподіваюсь, що в моїх роботах ти знаходиш те, що шукаєш)) хоч іноді


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 15:43:57 ]
цікаво, чому мене в страуси аж)