ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-11 21:14:33
Переглядів сторінки твору 9853
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.189 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 01:45:58 ]
побачила "дискусію" про пОсеред... взагалі службове слово, наголос падає на нОчі... прийменник "пролітає"... так шо я б не парилась... :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 09:20:29 ]
я намагалася витримати анапест, хоча він маскується нестандартною розбивкою, і в передостанньому рядку на одну стопу менше (на "авва отче").
тоді і наголос справді паде на пОсеред:
хтось доп'є/ цей вогонь/, не лама/ючись по/серед но/чі,
я вже так думала… може, з часом знайдеться щось краще, щоб не було сумнівів…
дякую, Наталю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 11:16:40 ]
ти сама кажеш, що наголос пОсеред також може бути...
але щоб читач не збивався, можна вказати...

щодо - ламаючись - трохи смішно...
а от "зломившися" - ні... до речі - в тебе "доп*є" - доконаний вид дієслова, якому краще відповідає дієприслівник, утворений від док. виду: дієслова "зломитися", а не "ламатися"... але це підкреслить одноразовість "зламу"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 11:55:53 ]
а це гарна ідея - "не зломившися" )) дякую, Нат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 03:55:49 ]
!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 09:21:45 ]
дякую, Наталко :) це, може, просто час такий - останній тиждень перед Великоднем, тому і вірші такі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:27:42 ]
Чудовий вірш, Олю!Справді відчувається передвеликодня пора:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 09:29:11 ]
от думаю, як він буде сприйматися через три-чотири дні... :))
дякую, Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-12 10:07:18 ]
Органічно-органно...

хтось доп'є цей вогонь,
не ламаючись
посеред ночі...

мене слово "ламаючись" - насторожує в даному контексті)) Може б якесь ще органічніше слово пошукати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 10:13:01 ]
було в мене відчуття, що хтось посміхнеться на цьому слові)) але хай. Це можна і по-іншому сказати, але ламатися, зламатися - дуже точно, як мені відчувається, бо тут мова йде про волю, силу духу. Вона може обмякнути, а може і зламатися.
Дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-12 10:31:31 ]
не зламатися - гарне, точне слово, воно мені подобається. Але в сусідстві з "пити" і "посеред ночі" воно якось тьмяніє, деформується, нмд. І виникає питання - а серед дня ламатися можна? Щось із тим "ламанням" не те... Хоча цілком може бути, що щось не те з моїм сприйняттям ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 11:01:10 ]
у вас дуже гарне сприйняття, я знаю :)) значить, буду думати ще… бо я й сама тут вагалася. Думала - що може бути з волею? - вона може "зпластилінитись" - ні се, ні те, може зламатися - тобто майже осліпнути. Напевне, може ще капітулювати. Взагалі те, що я хотіла сказати віршем, неможливо передати якось логічно, тут вже тільки асоціації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 13:26:35 ]
***може, міра у крові
легка,
наче міра води –
я не знаю, – скажи,
де той сад,
що стоїть за тобою,...*** - ємко.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 11:12:25 ]
і здається, що тут він вийшов найпоетичнішим, цей вірш,
бо далі якось все так дуже жорстко.
дякую, Маріє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-12 14:49:27 ]
Я якраз хотіла запропонувати - додати літеру "З", а бачу Ви вже самі знайшли вихід. У мене в голові щось крутилось таке, начебто більш увиразнене: "не зламавшись під натиском ночі"... Але так теж уже значно виразніше.
Незламно і ненав'язливо, ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 11:14:06 ]
це мені Наталя Годун підказала :) все-таки переклади - велика річ, вона зараз так майстерно підбирає слова, що і мені б так хотілося… :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 16:26:55 ]
Круто...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-14 15:39:40 ]
о, все найкрутіше ще попереду,
я не сумніваюся :))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 20:52:32 ]
місцями мабуть трохи (зовсім трішки)
наче зависокі ноти
але хтозна де він оптимум журливого осяяння
предковічних порожнеч...
мабуть і правда ліпше більше ніж менше

загальне враження досить сріблисте, Олю

лагідних безмежностей Вам
понад усе


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-14 15:43:53 ]
та я сама здивувалася, коли це написала. Може тому, що всю цю історію з Ісусом я в деяких місцях занадто болісно переживаю. Але я думаю, пройде час, і я зможу ясніше розібратися, що робити з цим віршем… а зараз дуже хочеться переписати другу строфу - щось вона мені наче розбалансовує вірш.
Дякую за ваші сріблисті враження :)


1   2   3   Переглянути все