Христос воскрес!

Бажаю всім твердих яєць, м’якої паски і довжелезної ковбаски… :)

А якщо серйозно, то вітаю всіх друзів-християн із воскресінням Христа, друзів-язичників і просто друзів – із воскресінням природи.
Пропоную свій вірш трьома мовами:


ХРИСТОС

Вітер метро – запах тунелю,
Яким у вічність душі вертепні летять.
Прийшов Христос, як у пустелю:
Не розп’яли…
Посміялися з нього.
Сіли.
Їдять.

Владу «ругають» земну й небесну.
Натовп стиснувся в кулак і затих.
Христа по спині поплескали ніжно, чесно,
Питаючи – за тих він, а чи за тих…

А він, хто втомився від революцій,
Підкинув суху галузку в старий вогонь
І запитав, як колись Варраву:
Як вони звуться?
Бо він був тесля.

І цвяхи цвіли
Із його
Долонь.

ХРИСТОС

Запах метро – омут в затылок.
Вертепные души в туннель летят.
Пришел Христос, словно в пустыню.
Но не распяли.
Так, посмеялись.
Сели.
Едят.

Власть «лают» на Земле и на Небе.
Толпа, сжавшись в кулак, молчит.
Христа по плечу потрепали – оч-чень нежно,
Допытываясь, – за «нас» он или за чьих...

А он, утомленный от революций,
Разжег огонь в деревянном доме
И спросил, как тогда Варраву:
– Это что за люди?
Ведь он был плотник
И гвозди
Гнездились в его ладонях.

(Перевод Евгении Бильченко)

CHRIST

The wind of subway – the tunnel smell,
eternal ways for masqueraded souls to fly.
When Christ stepped in, as to a desert from a dell,
they sat
and ate,
they laughed at him
but didn‟t crucify.

They blamed on rulers – the heavens‟ ones and plain.
Before the crowd calmed down, it was as tight as fists.
Then someone slapped him gently on the shoulder,_
"Say,
be honest only – who are the winners, losers on your_
list?"

He, who was tired of endless revolutions, came
and threw a branch into the ancient fire‟s arms.
He asked them, as Barabbas once, their names.
He was a carpenter…

And nails were blooming
on his palms.

(Translated by Iouri Lazirko)

Ігор Павлюк (Игорь Павлюк, Ihor Pavlyuk)