ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.01.24 23:17
Мовчання людини
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
***
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
Пункти незламності
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Нагнало холоду
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Осанна генію
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
***
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
2014. Приїзд прем’єр-міністра у лікарню (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
Осніжений Вальс -- український вальс
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
На грудях ночі
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Грані
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Коралі
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Дім без дверей (Van der Graaf Generator)
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Поминальна молитва
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
Сорочка
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
* * *
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
***
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору Странгуляційна борозна дороги.
Дві бабці йдуть.
Одна з них – Смерть чиясь.
Неясно лиш:
До Бога, чи від Бога?
Дорога – простір?
Чи дорога – час?..

І склом рідким тремтить забутий голос
Десь там, десь там – ізвідки ми й куди...
Вертаємось, коли на серці голо,
Стаєм водою, вийшовши з води.

Кайфуєм між пройдешнім і прийдешнім,
Де «чорний ящик», наче чорний гріб.
Де кров’ю з медом світяться черешні –
Нешлюбні доньки падшої зорі.

А цвіт старий, незайманий бджолою,
Що пережив останній сон снігів,
Стає поволі тінню золотою
Несказаних, бо несказанних, слів.

А бабці йдуть...
Шварґочуть, як сусідки.
Про те, про се.
У них нейтралітет.

Ідуть в нікуди і прийшли нізвідки.
Тим більш в одної чоловік – поет...




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-13 17:22:41
Переглядів сторінки твору 8230
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.671
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-14 11:05:27 ]
Да... уж, пане Миколо.
І вона також. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-14 11:06:19 ]
Я такий... :)
Привіт Вакуленку передавай.

Будьмо і тримаймося, Володимире!
Не сумуй.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-04-14 11:58:38 ]
Ну Вакуленко - це суто ваш, Ігорю, вибір )
А щодо "не сумуй", це вочевидь - "плюнь на все" - наша стандартна ідіома?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-14 16:39:40 ]
Игорь..без претензий на что либо)..просто так..в знак благодарности за ваше чем-то необъяснимо цепляющее меня творчество..

Петлёй под ноги борозда дороги.
Идут две бабы.
Смерть – одной есть суть.
И лишь неясно:
к Богу иль от Бога?
Пространство – путь им?
Или время - путь?..

Как жидкий лед - дрожит забытый голос
там, где-то там – откуда мы, куда...
Идём назад, когда на сердце голо,
Мы - снова то, что дàло жизнь - вода.

Мы – меж былым и будущим нездешним,
Где «черный ящик», будто черный гроб.
Где кровью с медом светятся черешни –
Плоды любви космических особ.

А старый цвет, незанятый пчелою,
Что пережил последний сон снегов,
Покрыл собой, как тенью золотою,
Нескàзанную несказàнность слов.

А бабы шли..
В соседских пересудах.
О том, о сем.
У них нейтралитет.

Шли в никуда, придя из ниоткуда.
Тем более, что муж одной – поэт...

с теплом, Таня (вот так мне приятнее, и особенно приятно, что вы об этом спросили)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-14 20:14:27 ]
Хорошо, Таня.
По-своему хорошо.
То, что не буквально: где-то выигривает, где-то проигрывает... Как мне кажется. :) Но вообщем - Вы настоящий любящий поэт-соперник (как переводчик в стихах, - по формуле друга Пушкина В. Жуковского). Спасибо.
Искренне Ваш
ИП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-14 20:26:39 ]
cпасибо, Игорь) я счастлива..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-14 20:16:13 ]
PS. А чому Ви не ставите свій переклад на загальний огляд? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-14 20:31:18 ]
вы считаете это возможным?
мне бы не хотелось спровоцировать очередную волну критицизма..перевода в жёстком смысле не вышло. слишком уж он свободен..но мне нравится ваше стихо..и конечно - мне бы хотелось, чтобы оказалась ваша "золотая тень" на моей странице..если позволите - то может быть я поставлю. но у меня ещё 3 страницы - на Стихире, Графоманах.нет и КП. Тогда уж везде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-14 20:41:23 ]
Та ставте, Таню, всюди і (як там у Булгакова): "Никогда и ничего не бойтесь. Это неразумно".
Переклад класний.
Чи Ви мені не вірите?
Хай обговорюють.
Це ж добре.
Аби не мовчали!
Подивіться інші переклади мене: http://www.stihi.ru/2010/02/04/8108

До речі, в Санкт-Петербурзі зараз готують книгу мою російською мовою. Так що у Вас є перспектива також у наступну потрапити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-14 20:42:48 ]
:)... спасибо...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-14 20:52:04 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-09 21:42:26 ]
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним. (Л1на Костенко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-09 22:02:07 ]
:)