ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Записки дяді Жори. Записка 8. "Тріо придуричів" (одноактова трагедія)
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Місячна сопілка
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Місячний камінь
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Волелюбні
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
* 81 *
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Вернувсь товариш із війни
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
* * *
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 4)
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
Cкажи – приречені чи ще?
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Приходиш уві сні
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
* * *
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
***
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
Праліс--- український атмосферік
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
* 80 *
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Rosemary (Grateful Dead)
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Відьма
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Вибірковий склероз »

Анатолій Черняхівський
поезія “Я часто згадую…”,
альманах “Ірпінські поетичні зустрічі” (Тернопіль, 2012)


"Я часто згадую, що я тебе забув,
Що я тебе давно не пам’ятаю,
Що не бува повернення до раю –
На спогади накладено табу.
Я часто згадую, що я тебе забув…"

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-20 11:24:23
Переглядів сторінки твору 5977
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.638 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 11:31:10 ]
Сприйми, Друже, з гумором це творіння. Пам’ять на табу - то така загадкова штука, то з’являється, то пропадає... І сама знає, коли треба. Тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 13:33:20 ]
Хитрюща штука - склеротична мука.
Бо ж вибираю, потребу маю:
А чи забув, чи пам`ятаю...
А Я НЕ ЗНАЮ::::))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-20 14:35:43 ]
Дотепно! Викликало усмішку. Дякую, Івнко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 15:28:56 ]
Вітаю, Тань! А мені прочиталося - "склеротична муха"...
"А Я НЕ ЗНАЮ...
А ЦЕ ЛЯКАЄ..."
Дякую за дотепний комент!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 17:12:34 ]
Так це ж правда)))))
Дяка за вірш гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 15:29:48 ]
Вітаю, Наталь! Радий, дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 16:04:00 ]
Забув... Тебе... В садочку біля хати,
і вузлика забув, тре' нáново в'язати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-21 02:15:42 ]
нє, на шию тронку вішати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 19:40:07 ]
мужикам не завадила б, це точно)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 16:07:24 ]
Привіт, Ксень! Щось хотів сказати... Забув - потім напишу. Ага - дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 16:45:01 ]
Аби не плюсквамперфект :о)

Як завжди - потішило!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 20:51:22 ]
"Читав був єсмь"? Ти правИй, Домі, аби тільки нє...
Дяка щира! Радий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 17:14:56 ]
Якимсь неспокоєм дихає Ваш твір, шановний Іване.
В мене складається враження, що ЛГ, який залишився "за кадром", шарпає людину. Знаки питання, оклику...
Поезія, як я розуміє, це щось з розряду більш плинного, спокійного. Як у авторському творі :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 18:56:52 ]
Я мав на увазі їхню кількість. Рахунок майже футбольний, якщо орієнтуватись на дружні матчі - 4:5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 21:01:28 ]
Вітаю, шановний Олександре!
А так, зовсім вірно - вірш повинен хвилювати (трохи змістом, трохи розділовими знаками)! То ЛГ себе самого шарпає - згадати не може (вибіркова ж пам’ять така), мучиться в здогадах. А знаки оклику - то вже смалець на груди - чистий позитив! А останній знак оклику десятьох варта - рай він і в спогадах рай!
На емоціях життя, Олександре, на емоціях... В ЛГ звичайно.
Дякую, натхнення навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 21:46:48 ]
У Ваших пародіях досить часто відчувається експресія. Звичайна подія набуває ознак буффонади. Це, ІМХО, супутнє комедійне явище.
Але...

Я зупинився, бо Вам видніше. Крадучись, тихенько можна створити більше галасу або ефектніше привернути увагу.
Щоправда, це не на всякого глядача (читача).
Можливо, Ви обрали тактично правильний шлях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 21:58:12 ]
Дякую, Олександре, В Ваших думках багато слушного.
Пародія якраз і має бути комедійним явищем, хай навіть "супутнім". Експресія - теж, думаю, незле, а звичайна подія в певному сенсі завжди незвичайна і неповорна - як дивитися. От щодо "тихенько і крадучись" - дуже цікава думка, як "тактичний" хід певно має право на життя. Але Ви ж розумієте - то справа авторських уподобань, як в тріолетах чи лімериках. Дяка щира


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 19:56:33 ]
Чудовий склероз! Дякую,друже, потішив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 21:02:57 ]
Дякую, В’ячеславе! Радий тобі, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 23:07:51 ]
На "хи-хи" пробило))) Та нехай собі будуть оті знаки оклику, бо якщо дуже тихо й крадькома йти, то ще забудеш куди й чого йшов!)))