ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Вибірковий склероз »

Анатолій Черняхівський
поезія “Я часто згадую…”,
альманах “Ірпінські поетичні зустрічі” (Тернопіль, 2012)


"Я часто згадую, що я тебе забув,
Що я тебе давно не пам’ятаю,
Що не бува повернення до раю –
На спогади накладено табу.
Я часто згадую, що я тебе забув…"

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-20 11:24:23
Переглядів сторінки твору 5692
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.638 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 11:31:10 ]
Сприйми, Друже, з гумором це творіння. Пам’ять на табу - то така загадкова штука, то з’являється, то пропадає... І сама знає, коли треба. Тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 13:33:20 ]
Хитрюща штука - склеротична мука.
Бо ж вибираю, потребу маю:
А чи забув, чи пам`ятаю...
А Я НЕ ЗНАЮ::::))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-20 14:35:43 ]
Дотепно! Викликало усмішку. Дякую, Івнко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 15:28:56 ]
Вітаю, Тань! А мені прочиталося - "склеротична муха"...
"А Я НЕ ЗНАЮ...
А ЦЕ ЛЯКАЄ..."
Дякую за дотепний комент!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 17:12:34 ]
Так це ж правда)))))
Дяка за вірш гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 15:29:48 ]
Вітаю, Наталь! Радий, дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 16:04:00 ]
Забув... Тебе... В садочку біля хати,
і вузлика забув, тре' нáново в'язати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-21 02:15:42 ]
нє, на шию тронку вішати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 19:40:07 ]
мужикам не завадила б, це точно)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 16:07:24 ]
Привіт, Ксень! Щось хотів сказати... Забув - потім напишу. Ага - дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 16:45:01 ]
Аби не плюсквамперфект :о)

Як завжди - потішило!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 20:51:22 ]
"Читав був єсмь"? Ти правИй, Домі, аби тільки нє...
Дяка щира! Радий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 17:14:56 ]
Якимсь неспокоєм дихає Ваш твір, шановний Іване.
В мене складається враження, що ЛГ, який залишився "за кадром", шарпає людину. Знаки питання, оклику...
Поезія, як я розуміє, це щось з розряду більш плинного, спокійного. Як у авторському творі :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 18:56:52 ]
Я мав на увазі їхню кількість. Рахунок майже футбольний, якщо орієнтуватись на дружні матчі - 4:5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 21:01:28 ]
Вітаю, шановний Олександре!
А так, зовсім вірно - вірш повинен хвилювати (трохи змістом, трохи розділовими знаками)! То ЛГ себе самого шарпає - згадати не може (вибіркова ж пам’ять така), мучиться в здогадах. А знаки оклику - то вже смалець на груди - чистий позитив! А останній знак оклику десятьох варта - рай він і в спогадах рай!
На емоціях життя, Олександре, на емоціях... В ЛГ звичайно.
Дякую, натхнення навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 21:46:48 ]
У Ваших пародіях досить часто відчувається експресія. Звичайна подія набуває ознак буффонади. Це, ІМХО, супутнє комедійне явище.
Але...

Я зупинився, бо Вам видніше. Крадучись, тихенько можна створити більше галасу або ефектніше привернути увагу.
Щоправда, це не на всякого глядача (читача).
Можливо, Ви обрали тактично правильний шлях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 21:58:12 ]
Дякую, Олександре, В Ваших думках багато слушного.
Пародія якраз і має бути комедійним явищем, хай навіть "супутнім". Експресія - теж, думаю, незле, а звичайна подія в певному сенсі завжди незвичайна і неповорна - як дивитися. От щодо "тихенько і крадучись" - дуже цікава думка, як "тактичний" хід певно має право на життя. Але Ви ж розумієте - то справа авторських уподобань, як в тріолетах чи лімериках. Дяка щира


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 19:56:33 ]
Чудовий склероз! Дякую,друже, потішив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-20 21:02:57 ]
Дякую, В’ячеславе! Радий тобі, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 23:07:51 ]
На "хи-хи" пробило))) Та нехай собі будуть оті знаки оклику, бо якщо дуже тихо й крадькома йти, то ще забудеш куди й чого йшов!)))