ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Агата Вісті 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мар'яна Невиліковна 5 Любитель поезії / Майстер-клас

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-04-23 23:05:30
Переглядів сторінки твору 7418
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.954 / 5.33  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:47:30 ]
Вот изумили...)))! "не прИйдеш"- нормальное ударение.
И здесь Вы делаете наголос, а вот " неприйдЕш" проходит как литературное...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:56:40 ]
изумлённо...????))) и ветренно...
исправимся!!!
минутное делишко

дякую,Вітрику, рада тобі,
ми ж на ти, давненько

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:02:10 ]
Отож...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:20:25 ]
Блюзово, Ксеніє...
Проникнувся з вдячністю.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:30:43 ]
thank you very much)))
лю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 19:09:59 ]
Мені прочиталася у вашому вірші така поезія:
(не сердіться за трохи інший кут зору):

цей слід озветься травами
дощ монотонно лопотить по звивистій стежині
гудки короткі
без гордині
не бачиш_не почуєш
чагарі буднів – зела перепон
не йдеш
говіють невідкладно справи
у вирі часових пожеж

небо ховається над хмарами
латає трави гострий дощ
а на бантині – невагома павутинка
волога просочилася углиб
із вуст – молитва –
до людей, до Бога і до Сина
міліє дощ
сил не лишилося /лишень – на один схлип/

марніє край села сліпа хатина
небога
стара, як світ
беззахисна
земля блаженна
Україна
а діти – горошини сліз
вітром розвіяні
і десь похована між травами твоя стежина

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 19:32:22 ]
класно!!!
це дійсно інший кут зору,
але тут немає уже тієї "моєї" правди,
дякую

не серджуся, хоча сердитися - це супер,
це значить, що дощ не поглинув ще повністю
разом із стежиною)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 19:42:27 ]
Золоті слова щодо "правди".)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 19:55:05 ]
авжеж)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Ілона (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 09:11:09 ]
"мама_земля_Україна, а дітоньки_діти горошини сліз"
Правда.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 13:10:29 ]
Вітаю, Ілоно, дякую за прочитання і коментар.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-25 13:34:49 ]
Щемно, Ксень! Написано від душі. І душевно все поєднано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 19:46:03 ]
дякую, Іванку)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 19:01:54 ]
Мовиш про зневіру, Оксанко...
Видається мені, що не все так печально. Ну хоча б тому, що слід заростає не татарником...
І у сльозинці, росинці, травинці проросте стеблинка надії.
Веселіше, Оксанко!
Не сумуй! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 19:54:50 ]
не тільки)
знаєш, як колись у школі, нас вчили аналізувати твір,
так і тут, кожне слово для мене значиме,
нічого зайвого)
я не сумую, але часом хочеться написати правду такою, як вона є, та чи варто, певно, що ні(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 15:55:42 ]
Борщу я так і не дочекався.
Мене не здивувало і відштовхнуло напівбіле віршування. Його я сприймаю позитивно. Бо буває не біле і не напівбіле, але римування. А от напівбіле віршування... Красиво виходить.
Шкода, що немає нічого про борщ. Моя бабуся варила борщі та овочеві супи, які пахли літом. Кріп - саме він, був чи не головною ознакою цього сезону на радість школярам і вчителям. Я не уявляю літніх страв без кропу. А малюнок хати я не зміг уявити без борщу. Бабуся вміла їх варити... Приблизно так, як Ви вірші. Ті борщі мені нагадують про сучасне і про минуле. Сільські борші і нинішні - хай навіть Княжичі ще не столиця.

З повагою і без флуду,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 15:56:23 ]
"і не відштовхнуло напівбіле віршування".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-01 19:00:40 ]
О, якби ж я знала, що ви любите борщ...
Буду мати на увазі,
дякую за схвальний відгук, приємно це чути від вас,
а борщі у нас колишні, бабусині, ми ж від Княжичів далеченько:).