Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.26
20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
2026.02.26
19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
2026.02.26
17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
2026.02.26
12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту:
«Що бачить читач, який натрапив на публікацію
2026.02.26
11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
2026.02.26
11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
2026.02.26
09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
2026.02.26
09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
2026.02.26
06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
2026.02.05
2026.02.03
2026.01.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Лисенко (1997) /
Вірші
Как прекрасно...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Как прекрасно...
Как прекрасно быть свободной: можно бегать тут и там,
И ходить куда угодно, хоть за парнем по пятам.
Как прекрасно быть свободной: слава, деньги и успех.
Хочешь – можно съемки в порно и невинный детский смех.
Как прекрасно быть свободной: эти чувства помни, знай.
Ты одна – ну да, возможно. Хотя впрочем – это рай.
Как прекрасно верить в чудо: без иллюзий, просто ждать.
И с надеждою на встречу светлым утром рано встать.
Как прекрасно верить в чудо, что возможно просто жить,
Просыпаться на рассвете и любить, любить, любить.
Как прекрасно верить в чудо, верить в чудо без проблем
Жизнь прожить, грустить, не смея и не трогая дилемм.
Как прекрасно любить море: волны, берег и песок.
И топить в том море горе, зная, что не одинок.
Как прекрасно любить море: солнце, пальмы, теплый пляж,
Пиво, мидии, креветки и по телу аж мандраж.
Как прекрасно любить море, где бы ни купался ты
Море – друг. Ну что ж, поведай и ему свои мечты.
Как прекрасно быть любимым: знать, что кто-то тебя ждет.
Понимать, что кто-то верит и всегда тебя найдет.
Как прекрасно быть любимым: знать, что тот тебя поймет,
Поцелует и пригреет, глотку за тебя порвет.
Как прекрасно быть любимым: чувству этому нет мер.
Тот, кто любит – любит сильно, любит он, не зная бед.
Как прекрасно просто помнить: помнить осень и весну,
Помнить лето, помнить зиму, да и не ее одну.
Как прекрасно просто помнить: поцелуи и мечты,
Помнить песни и моменты, что когда-то любил ты.
Как прекрасно просто помнить: первый вальс или звонок,
Помнить юность, помнить детство, помнить все, что не сберег.
Как прекрасно жить красиво: на лице с улыбкой жить.
И не плакать словно ива, а по жизни просто плыть.
Как прекрасно жить красиво: требуя тех перемен,
Что уходят и не просят денег, золота взамен.
Как прекрасно жить красиво: счастье с близкими делить
И забыв о всем плаксивом, улыбаясь, просто жить.
Так давайте верить в чудо, так давайте помнить, жить.
Океаны, посещая, море пробуйте любить.
Так давайте же тянуться к той свободе и любви,
Забывая про печали, одиночеству не мстить.
Так давайте жить красиво, искренне и с простотой,
Словно этот день последний. Помни его, дорогой.
И ходить куда угодно, хоть за парнем по пятам.
Как прекрасно быть свободной: слава, деньги и успех.
Хочешь – можно съемки в порно и невинный детский смех.
Как прекрасно быть свободной: эти чувства помни, знай.
Ты одна – ну да, возможно. Хотя впрочем – это рай.
Как прекрасно верить в чудо: без иллюзий, просто ждать.
И с надеждою на встречу светлым утром рано встать.
Как прекрасно верить в чудо, что возможно просто жить,
Просыпаться на рассвете и любить, любить, любить.
Как прекрасно верить в чудо, верить в чудо без проблем
Жизнь прожить, грустить, не смея и не трогая дилемм.
Как прекрасно любить море: волны, берег и песок.
И топить в том море горе, зная, что не одинок.
Как прекрасно любить море: солнце, пальмы, теплый пляж,
Пиво, мидии, креветки и по телу аж мандраж.
Как прекрасно любить море, где бы ни купался ты
Море – друг. Ну что ж, поведай и ему свои мечты.
Как прекрасно быть любимым: знать, что кто-то тебя ждет.
Понимать, что кто-то верит и всегда тебя найдет.
Как прекрасно быть любимым: знать, что тот тебя поймет,
Поцелует и пригреет, глотку за тебя порвет.
Как прекрасно быть любимым: чувству этому нет мер.
Тот, кто любит – любит сильно, любит он, не зная бед.
Как прекрасно просто помнить: помнить осень и весну,
Помнить лето, помнить зиму, да и не ее одну.
Как прекрасно просто помнить: поцелуи и мечты,
Помнить песни и моменты, что когда-то любил ты.
Как прекрасно просто помнить: первый вальс или звонок,
Помнить юность, помнить детство, помнить все, что не сберег.
Как прекрасно жить красиво: на лице с улыбкой жить.
И не плакать словно ива, а по жизни просто плыть.
Как прекрасно жить красиво: требуя тех перемен,
Что уходят и не просят денег, золота взамен.
Как прекрасно жить красиво: счастье с близкими делить
И забыв о всем плаксивом, улыбаясь, просто жить.
Так давайте верить в чудо, так давайте помнить, жить.
Океаны, посещая, море пробуйте любить.
Так давайте же тянуться к той свободе и любви,
Забывая про печали, одиночеству не мстить.
Так давайте жить красиво, искренне и с простотой,
Словно этот день последний. Помни его, дорогой.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
