Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка воскова чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Сльози скрапують рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Свічка воскова чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Сльози скрапують рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
2026.07.14
11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ.
Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем.
***
– Ти підн
2026.07.14
10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
2026.07.14
07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
2026.07.14
03:23
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно.
На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер
2026.07.13
19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного.
Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло.
Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.
2026.07.13
17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот
те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот
те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні
2026.07.13
15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
2026.07.13
14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.
Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.
Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
2026.07.13
14:28
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.
Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.
Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
2026.07.13
14:04
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
2026.07.13
13:35
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.
Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.
Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
2026.07.13
11:10
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
2026.07.13
10:45
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА
Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке
2026.07.13
09:31
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.
А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.
А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Лисенко (1997) /
Вірші
Как прекрасно...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Как прекрасно...
Как прекрасно быть свободной: можно бегать тут и там,
И ходить куда угодно, хоть за парнем по пятам.
Как прекрасно быть свободной: слава, деньги и успех.
Хочешь – можно съемки в порно и невинный детский смех.
Как прекрасно быть свободной: эти чувства помни, знай.
Ты одна – ну да, возможно. Хотя впрочем – это рай.
Как прекрасно верить в чудо: без иллюзий, просто ждать.
И с надеждою на встречу светлым утром рано встать.
Как прекрасно верить в чудо, что возможно просто жить,
Просыпаться на рассвете и любить, любить, любить.
Как прекрасно верить в чудо, верить в чудо без проблем
Жизнь прожить, грустить, не смея и не трогая дилемм.
Как прекрасно любить море: волны, берег и песок.
И топить в том море горе, зная, что не одинок.
Как прекрасно любить море: солнце, пальмы, теплый пляж,
Пиво, мидии, креветки и по телу аж мандраж.
Как прекрасно любить море, где бы ни купался ты
Море – друг. Ну что ж, поведай и ему свои мечты.
Как прекрасно быть любимым: знать, что кто-то тебя ждет.
Понимать, что кто-то верит и всегда тебя найдет.
Как прекрасно быть любимым: знать, что тот тебя поймет,
Поцелует и пригреет, глотку за тебя порвет.
Как прекрасно быть любимым: чувству этому нет мер.
Тот, кто любит – любит сильно, любит он, не зная бед.
Как прекрасно просто помнить: помнить осень и весну,
Помнить лето, помнить зиму, да и не ее одну.
Как прекрасно просто помнить: поцелуи и мечты,
Помнить песни и моменты, что когда-то любил ты.
Как прекрасно просто помнить: первый вальс или звонок,
Помнить юность, помнить детство, помнить все, что не сберег.
Как прекрасно жить красиво: на лице с улыбкой жить.
И не плакать словно ива, а по жизни просто плыть.
Как прекрасно жить красиво: требуя тех перемен,
Что уходят и не просят денег, золота взамен.
Как прекрасно жить красиво: счастье с близкими делить
И забыв о всем плаксивом, улыбаясь, просто жить.
Так давайте верить в чудо, так давайте помнить, жить.
Океаны, посещая, море пробуйте любить.
Так давайте же тянуться к той свободе и любви,
Забывая про печали, одиночеству не мстить.
Так давайте жить красиво, искренне и с простотой,
Словно этот день последний. Помни его, дорогой.
И ходить куда угодно, хоть за парнем по пятам.
Как прекрасно быть свободной: слава, деньги и успех.
Хочешь – можно съемки в порно и невинный детский смех.
Как прекрасно быть свободной: эти чувства помни, знай.
Ты одна – ну да, возможно. Хотя впрочем – это рай.
Как прекрасно верить в чудо: без иллюзий, просто ждать.
И с надеждою на встречу светлым утром рано встать.
Как прекрасно верить в чудо, что возможно просто жить,
Просыпаться на рассвете и любить, любить, любить.
Как прекрасно верить в чудо, верить в чудо без проблем
Жизнь прожить, грустить, не смея и не трогая дилемм.
Как прекрасно любить море: волны, берег и песок.
И топить в том море горе, зная, что не одинок.
Как прекрасно любить море: солнце, пальмы, теплый пляж,
Пиво, мидии, креветки и по телу аж мандраж.
Как прекрасно любить море, где бы ни купался ты
Море – друг. Ну что ж, поведай и ему свои мечты.
Как прекрасно быть любимым: знать, что кто-то тебя ждет.
Понимать, что кто-то верит и всегда тебя найдет.
Как прекрасно быть любимым: знать, что тот тебя поймет,
Поцелует и пригреет, глотку за тебя порвет.
Как прекрасно быть любимым: чувству этому нет мер.
Тот, кто любит – любит сильно, любит он, не зная бед.
Как прекрасно просто помнить: помнить осень и весну,
Помнить лето, помнить зиму, да и не ее одну.
Как прекрасно просто помнить: поцелуи и мечты,
Помнить песни и моменты, что когда-то любил ты.
Как прекрасно просто помнить: первый вальс или звонок,
Помнить юность, помнить детство, помнить все, что не сберег.
Как прекрасно жить красиво: на лице с улыбкой жить.
И не плакать словно ива, а по жизни просто плыть.
Как прекрасно жить красиво: требуя тех перемен,
Что уходят и не просят денег, золота взамен.
Как прекрасно жить красиво: счастье с близкими делить
И забыв о всем плаксивом, улыбаясь, просто жить.
Так давайте верить в чудо, так давайте помнить, жить.
Океаны, посещая, море пробуйте любить.
Так давайте же тянуться к той свободе и любви,
Забывая про печали, одиночеству не мстить.
Так давайте жить красиво, искренне и с простотой,
Словно этот день последний. Помни его, дорогой.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
