ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Вірші

 На Штати
немає не буде

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-22 16:24:14
Переглядів сторінки твору 3795
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.862 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.200
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 22:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 18:06:35 ]
Рад. союз був створений насильницьким чином. І що?
Проіснував 70 років. Це як вік людини.
Євросоюз - начебто на добровільних засадах, а проблеми теж існують. То як добре: в гурті чи поодинці?
Мені здається, що було б правильно: Ще й економіки регрес.
Успіхів, Олександре!
До речі, є спілка(союз) письменників. Є такі, що тамки не є, і нічого - пишуть:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 18:24:55 ]
Якщо довіритись гімну (я маю на увазі пісенний твір), то все начебто у межах законності. Якщо вірити святу, про яке я вперше почув у грудні 1975-того, то - теж. І вийшла Україна з Союзу на умовах, прописаних у Основному Законі (Конституції). Виходить так, що ніякого насилля не спостерігалось. Держава взяла собі та й оголосила незалежність. Може, ти мав на увазі це насилля? Бо не все населення бажало такого фіналу.
Чесно кажучи, я не бачу проблем у Євросоюзі. Якщо вони існують, то вони поряд не лежали з нашими.
І в Штатах навряд чи вони існують у такому спектрі, у якому вони мають місце у нашій державі.
Не треба читати газет - і світобачення зміниться на краще. Хіба що старі - щоб не втрачати живого зв'язку з історією.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-19 13:23:09 ]
А є такі, що тамки є, і нічого не пишуть. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:15:40 ]
скорше, політики регрес... політиканства...
бо панують воріженьки у нашій сторонці...

а культура - нічого, твориться! - принаймі, поки ПМ живі :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:36:30 ]
Саме так.
Я вже, ІМХО, знайшов більш-менш точний відповідник.
Технічна зупинка була якраз на цьому місці. Дякую :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 21:28:31 ]
... гіркуватий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:49:38 ]
Коливається, ІМХО, усе - навіть залізобетонний мостовий шляхопровід. Настрій також, так само як і емоційне забарвлення творів.
Я чув, що у поетів і взагалі у обдарованих особистостей се відбувається саме так :-)
Тож творчих успіхів і гарного настрою. Він не забариться і без моїх побажань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 23:08:33 ]
Потужний вірш, Олександре!
Надзвичайно заряджає оптимізмом і вірою перший рядок! І далі (в другому)так майстерно йде "гра" на контрасті - "З орієнтиром на Союз". Це надзвичайно сміливий хід - він може відлякати добру половину читацької аудиторії ПМ, яка не страждає ностальгією по "союзних" часах. Трохи насторожує фраза, що Волинь стане вільною (це само по собі добре!), але ж як інші частини соборної? Навіть боюся допустити, що ЛГ натякав на сепаратизм. І вже абсолютно якось не сприймається фраза "Ми й землі можемо віддати -
Вони не в радість"... За землі ці немало заплачено, автор певно абсолютно невдало в цьому місці висловив те, що хотів би сказати.
Закінчення, як завжди, у Вас потужне, і по змісту і формі досконале.
ПС. А мріяти, дійсно, ніхто не забороняв...
Натхнення і оптимістичного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 09:08:53 ]
Схоже, що так. Не можу не відреагувати уважністю до до дружніх порад. Про землю ні пари з вуст. І про сепараптизм - так само. Орієнтуватимусь на штати-побратими. Це - продуктивні взаємовідносини. Обмін сучасними нано- та усілякими іншими технологіями, спеціалістами тощо. Майбутня модель новоутворення виникне сама по собі. Ніякої штучності і хитрощів. Америка про нас не забуде.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 10:17:49 ]
Є такий старий жарт: аби потрапити у Штати, потрібно оголосити їм війну і одразу ж здатися. :) А можна ще подати заяву, аби Україну прийняли 51-м штатом. Але перед тим доведеться Севастополь РФ віддати. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 12:01:40 ]
Здатись у полон - і потрапити до Гуантанамо.
Це не наш шлях.
Мабуть, тактично правильно не стільки здаватись, як вдавати з себе незайману дівчину, сповнену чекання. Мисливський чи тваринний інстинкт (або навіть інстинкт ґвалтівника) може ефективно спрацювати.
Цьому зараз навчають недешеві (у смислі вартості послуг) політичні маніпулятори-технологи.
Та їхні хитрощі давно як відомі.
Можна прикинутись іншою жінкою - такою, як у мультфільмі "Бременські музики".

Творчих успіхів, гарного настрою.