ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем таким, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже п

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Вірші

 На Штати
нема

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-22 16:24:14
Переглядів сторінки твору 4218
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.532 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.708 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.06.09 08:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 18:06:35 ]
Рад. союз був створений насильницьким чином. І що?
Проіснував 70 років. Це як вік людини.
Євросоюз - начебто на добровільних засадах, а проблеми теж існують. То як добре: в гурті чи поодинці?
Мені здається, що було б правильно: Ще й економіки регрес.
Успіхів, Олександре!
До речі, є спілка(союз) письменників. Є такі, що тамки не є, і нічого - пишуть:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 18:24:55 ]
Якщо довіритись гімну (я маю на увазі пісенний твір), то все начебто у межах законності. Якщо вірити святу, про яке я вперше почув у грудні 1975-того, то - теж. І вийшла Україна з Союзу на умовах, прописаних у Основному Законі (Конституції). Виходить так, що ніякого насилля не спостерігалось. Держава взяла собі та й оголосила незалежність. Може, ти мав на увазі це насилля? Бо не все населення бажало такого фіналу.
Чесно кажучи, я не бачу проблем у Євросоюзі. Якщо вони існують, то вони поряд не лежали з нашими.
І в Штатах навряд чи вони існують у такому спектрі, у якому вони мають місце у нашій державі.
Не треба читати газет - і світобачення зміниться на краще. Хіба що старі - щоб не втрачати живого зв'язку з історією.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-19 13:23:09 ]
А є такі, що тамки є, і нічого не пишуть. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:15:40 ]
скорше, політики регрес... політиканства...
бо панують воріженьки у нашій сторонці...

а культура - нічого, твориться! - принаймі, поки ПМ живі :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:36:30 ]
Саме так.
Я вже, ІМХО, знайшов більш-менш точний відповідник.
Технічна зупинка була якраз на цьому місці. Дякую :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 21:28:31 ]
... гіркуватий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:49:38 ]
Коливається, ІМХО, усе - навіть залізобетонний мостовий шляхопровід. Настрій також, так само як і емоційне забарвлення творів.
Я чув, що у поетів і взагалі у обдарованих особистостей се відбувається саме так :-)
Тож творчих успіхів і гарного настрою. Він не забариться і без моїх побажань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 23:08:33 ]
Потужний вірш, Олександре!
Надзвичайно заряджає оптимізмом і вірою перший рядок! І далі (в другому)так майстерно йде "гра" на контрасті - "З орієнтиром на Союз". Це надзвичайно сміливий хід - він може відлякати добру половину читацької аудиторії ПМ, яка не страждає ностальгією по "союзних" часах. Трохи насторожує фраза, що Волинь стане вільною (це само по собі добре!), але ж як інші частини соборної? Навіть боюся допустити, що ЛГ натякав на сепаратизм. І вже абсолютно якось не сприймається фраза "Ми й землі можемо віддати -
Вони не в радість"... За землі ці немало заплачено, автор певно абсолютно невдало в цьому місці висловив те, що хотів би сказати.
Закінчення, як завжди, у Вас потужне, і по змісту і формі досконале.
ПС. А мріяти, дійсно, ніхто не забороняв...
Натхнення і оптимістичного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 09:08:53 ]
Схоже, що так. Не можу не відреагувати уважністю до до дружніх порад. Про землю ні пари з вуст. І про сепараптизм - так само. Орієнтуватимусь на штати-побратими. Це - продуктивні взаємовідносини. Обмін сучасними нано- та усілякими іншими технологіями, спеціалістами тощо. Майбутня модель новоутворення виникне сама по собі. Ніякої штучності і хитрощів. Америка про нас не забуде.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 10:17:49 ]
Є такий старий жарт: аби потрапити у Штати, потрібно оголосити їм війну і одразу ж здатися. :) А можна ще подати заяву, аби Україну прийняли 51-м штатом. Але перед тим доведеться Севастополь РФ віддати. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 12:01:40 ]
Здатись у полон - і потрапити до Гуантанамо.
Це не наш шлях.
Мабуть, тактично правильно не стільки здаватись, як вдавати з себе незайману дівчину, сповнену чекання. Мисливський чи тваринний інстинкт (або навіть інстинкт ґвалтівника) може ефективно спрацювати.
Цьому зараз навчають недешеві (у смислі вартості послуг) політичні маніпулятори-технологи.
Та їхні хитрощі давно як відомі.
Можна прикинутись іншою жінкою - такою, як у мультфільмі "Бременські музики".

Творчих успіхів, гарного настрою.