ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Вірші

 На Штати
нема

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-22 16:24:14
Переглядів сторінки твору 4093
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.538 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.08.17 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 18:06:35 ]
Рад. союз був створений насильницьким чином. І що?
Проіснував 70 років. Це як вік людини.
Євросоюз - начебто на добровільних засадах, а проблеми теж існують. То як добре: в гурті чи поодинці?
Мені здається, що було б правильно: Ще й економіки регрес.
Успіхів, Олександре!
До речі, є спілка(союз) письменників. Є такі, що тамки не є, і нічого - пишуть:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 18:24:55 ]
Якщо довіритись гімну (я маю на увазі пісенний твір), то все начебто у межах законності. Якщо вірити святу, про яке я вперше почув у грудні 1975-того, то - теж. І вийшла Україна з Союзу на умовах, прописаних у Основному Законі (Конституції). Виходить так, що ніякого насилля не спостерігалось. Держава взяла собі та й оголосила незалежність. Може, ти мав на увазі це насилля? Бо не все населення бажало такого фіналу.
Чесно кажучи, я не бачу проблем у Євросоюзі. Якщо вони існують, то вони поряд не лежали з нашими.
І в Штатах навряд чи вони існують у такому спектрі, у якому вони мають місце у нашій державі.
Не треба читати газет - і світобачення зміниться на краще. Хіба що старі - щоб не втрачати живого зв'язку з історією.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-19 13:23:09 ]
А є такі, що тамки є, і нічого не пишуть. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:15:40 ]
скорше, політики регрес... політиканства...
бо панують воріженьки у нашій сторонці...

а культура - нічого, твориться! - принаймі, поки ПМ живі :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:36:30 ]
Саме так.
Я вже, ІМХО, знайшов більш-менш точний відповідник.
Технічна зупинка була якраз на цьому місці. Дякую :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 21:28:31 ]
... гіркуватий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:49:38 ]
Коливається, ІМХО, усе - навіть залізобетонний мостовий шляхопровід. Настрій також, так само як і емоційне забарвлення творів.
Я чув, що у поетів і взагалі у обдарованих особистостей се відбувається саме так :-)
Тож творчих успіхів і гарного настрою. Він не забариться і без моїх побажань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 23:08:33 ]
Потужний вірш, Олександре!
Надзвичайно заряджає оптимізмом і вірою перший рядок! І далі (в другому)так майстерно йде "гра" на контрасті - "З орієнтиром на Союз". Це надзвичайно сміливий хід - він може відлякати добру половину читацької аудиторії ПМ, яка не страждає ностальгією по "союзних" часах. Трохи насторожує фраза, що Волинь стане вільною (це само по собі добре!), але ж як інші частини соборної? Навіть боюся допустити, що ЛГ натякав на сепаратизм. І вже абсолютно якось не сприймається фраза "Ми й землі можемо віддати -
Вони не в радість"... За землі ці немало заплачено, автор певно абсолютно невдало в цьому місці висловив те, що хотів би сказати.
Закінчення, як завжди, у Вас потужне, і по змісту і формі досконале.
ПС. А мріяти, дійсно, ніхто не забороняв...
Натхнення і оптимістичного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 09:08:53 ]
Схоже, що так. Не можу не відреагувати уважністю до до дружніх порад. Про землю ні пари з вуст. І про сепараптизм - так само. Орієнтуватимусь на штати-побратими. Це - продуктивні взаємовідносини. Обмін сучасними нано- та усілякими іншими технологіями, спеціалістами тощо. Майбутня модель новоутворення виникне сама по собі. Ніякої штучності і хитрощів. Америка про нас не забуде.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 10:17:49 ]
Є такий старий жарт: аби потрапити у Штати, потрібно оголосити їм війну і одразу ж здатися. :) А можна ще подати заяву, аби Україну прийняли 51-м штатом. Але перед тим доведеться Севастополь РФ віддати. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 12:01:40 ]
Здатись у полон - і потрапити до Гуантанамо.
Це не наш шлях.
Мабуть, тактично правильно не стільки здаватись, як вдавати з себе незайману дівчину, сповнену чекання. Мисливський чи тваринний інстинкт (або навіть інстинкт ґвалтівника) може ефективно спрацювати.
Цьому зараз навчають недешеві (у смислі вартості послуг) політичні маніпулятори-технологи.
Та їхні хитрощі давно як відомі.
Можна прикинутись іншою жінкою - такою, як у мультфільмі "Бременські музики".

Творчих успіхів, гарного настрою.