Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.28
21:20
Безсилий я стати кращим
В розрізі твоїх амбіцій.
Хіба що зіграю в ящик
В не зовсім старому віці.
Віночком мене прикрасиш,
Про мене подумаєш гарно,
Ще слів теплих скажеш масу.
В розрізі твоїх амбіцій.
Хіба що зіграю в ящик
В не зовсім старому віці.
Віночком мене прикрасиш,
Про мене подумаєш гарно,
Ще слів теплих скажеш масу.
2026.06.28
21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2026.06.28
20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.
Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.
Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —
2026.06.28
15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити
2026.06.28
15:23
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку
2026.06.28
15:21
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.
Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.
Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п
2026.06.28
13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.
Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.
Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса
2026.06.28
10:42
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
2026.06.28
07:33
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.
Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.
Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
2026.06.28
07:18
Розділ VIІІ. ЧОРНИЙ ЯР САНЛІСЬКОГО ЛІСУ
«Тому, хто тримає моє серце у своїх долонях.
Раулю, я пишу ці рядки латиною – мовою, якою мої судді виголошуватимуть нам анафему, але пишу їх кров’ю свого серця. Коли ти читатимеш це, я буду серед королівського
2026.06.27
19:25
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…»
Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест
2026.06.27
18:55
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ
«ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО»
ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ
Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер
2026.06.27
14:56
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.
Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.
Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,
2026.06.27
13:28
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.
Лайдак шукає те, чого нема,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.
Лайдак шукає те, чого нема,
2026.06.27
08:41
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить
2026.06.27
07:06
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олексій Ганзенко (1958) /
Проза
Нотатки білоплямистого виростогуба (1)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нотатки білоплямистого виростогуба (1)
Я – білоплямистий виростогуб, простіше мовлячи – звичайнісінький собі кажан Хоча тут одразу виникає категоричне заперечення, оскільки ми, кажани, звичайнісінькими не можемо бути за визначенням. Бо ми загадкові, таємничі, оповиті, так би мовити й огорнуті. Ну, а я ще й білоплямистий, хоча кіт Крошка, бува, намагається дошпетити мені, дражнячи пьострим, але то в нього задавнено – не зважайте. Крошка поведений на великому – трапилася йому якось на Різдво добряча шмата перепеченого ошийка, то Крошка на ціле життя забив собі в довбеху, що велике – це клас! Тепер аж міниться, коли чує слова з "великий" усередині – "великодержавний" там, "великорос", або оце: "великий і могучий", еге. Міниться аж…
Бо в нас у хліві радіоточка – тарабанить цілий день, трансляції з Верховної Ради слухаємо, еге. Я на бантині вишу, догори ногами, природно, як і личить порядному виростогубу, вночі метеликів ловлю, а вдень слухаю. В хліві корова, коза, вівця, підсвинок, гуси-кури, дрібнота різна словом. Нікого ніяк не звуть, корову коровою просто, козу козою, кота тільки Крошкою кличуть та пса тутешнього – Кап'яром. Що воно за біда Кап'яр – ніхто не зна, бо по радіо про Кап'яр ніхто нічого не казав, а це Іван так собаку назвав; теревенів Крошка, що то з армії щось, коли служив Іван себто.
Іван – господар наш, і жінка, Одарина його – хазяйка. Ці все мріють відпочити, ціле білоплямисте життя, скільки себе пам'ятаю, мріють Іван із Одариною відпочити – ні про що більш не мріють, але ніколи не відпочивають. Ніколи! Ні́коли їм!
Зрозуміло, найбільше спати мені не дає Крошка, ну – корова ж на горище не вилізе! Це сидить, облизується: "А ти ж, виростогубе, – каже, – насправді ніякий не кажан – ти летюча миша! А я – кіт, уловлюєш, до чого хилю? – Я, – кажу, – телепню, вловляю лише ультразвукові хвилі, чого тобі й довіку не втямити, а миша я ніяка не миша, та й не схожий! – А я трансляцію слухав, там прийняли закон, що великий і могучий тепер із державним урівнюють, а на ньому, на великому й на могучому, кажанів нема – тільки миші! – Дурний ти й дурна твоя трансляція – поки на кажана облизуватимешся, гляди – правдиві миші хвоста одгризуть!"
Далі буде…
Бо в нас у хліві радіоточка – тарабанить цілий день, трансляції з Верховної Ради слухаємо, еге. Я на бантині вишу, догори ногами, природно, як і личить порядному виростогубу, вночі метеликів ловлю, а вдень слухаю. В хліві корова, коза, вівця, підсвинок, гуси-кури, дрібнота різна словом. Нікого ніяк не звуть, корову коровою просто, козу козою, кота тільки Крошкою кличуть та пса тутешнього – Кап'яром. Що воно за біда Кап'яр – ніхто не зна, бо по радіо про Кап'яр ніхто нічого не казав, а це Іван так собаку назвав; теревенів Крошка, що то з армії щось, коли служив Іван себто.
Іван – господар наш, і жінка, Одарина його – хазяйка. Ці все мріють відпочити, ціле білоплямисте життя, скільки себе пам'ятаю, мріють Іван із Одариною відпочити – ні про що більш не мріють, але ніколи не відпочивають. Ніколи! Ні́коли їм!
Зрозуміло, найбільше спати мені не дає Крошка, ну – корова ж на горище не вилізе! Це сидить, облизується: "А ти ж, виростогубе, – каже, – насправді ніякий не кажан – ти летюча миша! А я – кіт, уловлюєш, до чого хилю? – Я, – кажу, – телепню, вловляю лише ультразвукові хвилі, чого тобі й довіку не втямити, а миша я ніяка не миша, та й не схожий! – А я трансляцію слухав, там прийняли закон, що великий і могучий тепер із державним урівнюють, а на ньому, на великому й на могучому, кажанів нема – тільки миші! – Дурний ти й дурна твоя трансляція – поки на кажана облизуватимешся, гляди – правдиві миші хвоста одгризуть!"
Далі буде…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
