Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.26
00:46
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом.
Де келих по вінця, там і море по коліна.
Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі.
Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний.
Словесний
2026.03.25
20:51
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!
Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!
Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!
2026.03.25
12:27
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.
Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.
Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —
2026.03.25
12:04
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.
У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.
У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,
2026.03.25
05:33
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.
2026.03.25
03:43
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.
Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.
Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -
2026.03.24
20:26
Як горить у небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!
Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!
Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,
2026.03.24
18:05
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл
2026.03.24
15:07
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я
герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я
герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими
2026.03.24
14:43
І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,
2026.03.24
11:59
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.
Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.
Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.
2026.03.24
06:25
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.
2026.03.23
21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.03.23
15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
2026.03.23
13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали
2026.03.23
11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олексій Ганзенко (1958) /
Проза
Нотатки білоплямистого виростогуба (3)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нотатки білоплямистого виростогуба (3)
Я – білоплямистий виростогуб, улітку полюю на метеликів (за виключенням травня, коли я полюю виключно на хрущів), а взимку впадаю в стан глибокого анабіозу, простіше кажучи – в сплячку, й що довкола робиться – не знаю. Навесні наш шанувальник усього великого – кіт Крошка проводить для мене лікнеп – розказує, що відбулося протягом холодної пори року.
Але зараз літо й по нашій радіоточці цілий день теревенять про футбол, а оскільки псу Кап'яру дозволяється бігати на вигін, то з особливостями гри ми, в принципі, знайомі. Неодноразово спостерігаючи на власні (хоч і чорно-білі) очі за грою мільйонів, Кап'яр виробив низку виразно суб'єктивних футбольних принципів, з якими ми не завжди погоджуємося, тож навколофутбольні дискусії трапляються в нас доволі запеклі. Ще ми дуже пишаємося, що в нашій країні проводиться Євро 2012, особливо пишаються коза з підсвинком, бо навесні Одарина вибілила їхні обори й гордовиті мешканці євроремонтних загорож вперто переконували решту, що це не інакше, як у руслі підготовки до футбольного чемпіонату.
Загальну ейфорію трохи пригасив усюдисущий Крошка, повідомивши, що добру половину призначеного для побілки вапна Іван пропив, але тут уже я отримав добру нагоду похизуватися інтелектом, зауваживши, що таке – нормальна практика й називається між людей "відкатом". "Пам'ятаєш, – кажу Крошці, бо саме він приносить під мою бантину новини знизу, – пам'ятаєш як, упившись після того вдалого ґешефту з Одарининим вапном, Іван верз, що наша прогресуюча Батьківщина гідна проводити не лише єврочемпіонати, а й Олімпійські ігри? То все через відкати – виростоподібну губу даю на відріз, що хронічно втомлений Іван уже домовився десь: мовляв, як Одарина надумає робити євроремонт у хаті – він іще більший кадівб вапна припре! Отоді наслухаємося ми " Дєнь і ночь, ночь і дєнь на моєм плєчє рємень…" А що, хай і європейці до нашого фольклору долучаються, не все ж їм там у себе Depeche Mode слухати!"
Поки ми з Крошкою про вічне, Кап'яр бігав унизу й галасував, що хлопчаки перестали на вигоні в футбол грати – біля телевізорів сидять. А Кап'яра до телевізора Іван навіть п'яним не пускає, тож і гавкає…
Далі буде…
Але зараз літо й по нашій радіоточці цілий день теревенять про футбол, а оскільки псу Кап'яру дозволяється бігати на вигін, то з особливостями гри ми, в принципі, знайомі. Неодноразово спостерігаючи на власні (хоч і чорно-білі) очі за грою мільйонів, Кап'яр виробив низку виразно суб'єктивних футбольних принципів, з якими ми не завжди погоджуємося, тож навколофутбольні дискусії трапляються в нас доволі запеклі. Ще ми дуже пишаємося, що в нашій країні проводиться Євро 2012, особливо пишаються коза з підсвинком, бо навесні Одарина вибілила їхні обори й гордовиті мешканці євроремонтних загорож вперто переконували решту, що це не інакше, як у руслі підготовки до футбольного чемпіонату.
Загальну ейфорію трохи пригасив усюдисущий Крошка, повідомивши, що добру половину призначеного для побілки вапна Іван пропив, але тут уже я отримав добру нагоду похизуватися інтелектом, зауваживши, що таке – нормальна практика й називається між людей "відкатом". "Пам'ятаєш, – кажу Крошці, бо саме він приносить під мою бантину новини знизу, – пам'ятаєш як, упившись після того вдалого ґешефту з Одарининим вапном, Іван верз, що наша прогресуюча Батьківщина гідна проводити не лише єврочемпіонати, а й Олімпійські ігри? То все через відкати – виростоподібну губу даю на відріз, що хронічно втомлений Іван уже домовився десь: мовляв, як Одарина надумає робити євроремонт у хаті – він іще більший кадівб вапна припре! Отоді наслухаємося ми " Дєнь і ночь, ночь і дєнь на моєм плєчє рємень…" А що, хай і європейці до нашого фольклору долучаються, не все ж їм там у себе Depeche Mode слухати!"
Поки ми з Крошкою про вічне, Кап'яр бігав унизу й галасував, що хлопчаки перестали на вигоні в футбол грати – біля телевізорів сидять. А Кап'яра до телевізора Іван навіть п'яним не пускає, тож і гавкає…
Далі буде…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нотатки білоплямистого виростогуба (4)"
• Перейти на сторінку •
"Нотатки білоплямистого виростогуба (2)"
• Перейти на сторінку •
"Нотатки білоплямистого виростогуба (2)"
Про публікацію
