ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Смородинове
Образ твору Зійшов мені сном неходженим,
Терпким, наче сік смородини,
І я, що не крок, падаю
У слів барвограй–прядиво.

Стежки твої густо-плутані
Повили зап’ястки путами,
І тіло уже спалене
Цим літом жарким, шаловим.

До серця торкався пальцями
Ти ночі тої купальської.
Обірвані рай-яблуні,
Куди ж ви думки праведні?

Шукаю рятунку-сутінку,
Та тільки туман попутником.
За небо п’янке, звивисте
І землю віддам з милістю.

Хоч звикла ногами босими…
Тримайте, рятуйте, осені!


У ночі холодні тішуся
Твоїми палкими віршами.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-14 16:12:41
Переглядів сторінки твору 9852
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.934 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:24:34 ]
Літо! Як ним не сп'яніти! :))) А осінь протверезить. Неодмінно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-14 23:17:02 ]
Дві пригоршні смородини набрала
У Вас, Оленко, на сторінці я.
Вас не засмутить наглість хай моя,
Терпіть спокусу змоги я не мала. ;-)))
Що люкс то люкс, краще й не скажеш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:32:40 ]
Патарочкоооо!!!! Та пригощайтеся! У мене тут цього ягідного щастяяяя.....

Дитяче таке, розумію, що вже не за віком і не за статусом, але нічого з собою поробити не в змозі, такими хвилями - то доросла і розумна, то гірка і саркастична, а то знову накотить солодка, аж липка дитинність.

Ось суниці для вас:


Як на причастя квітом і зелом,
Як до джерел, що пити їх вустами,
Іду по стигле літо за село
У чебреці і васильки до ставу.

І вже мені земля – пахкий пиріг,
І я, мов житній хліб, смаглява юнка.
Прудка стежина-ящірка з-під ніг
Біжить униз поміж горбами в’юнко

Аж до води. Де мліє очерет,
Де в листі осоки куняють жаби…
Земна сієста. Тільки в небі лет –
Кудись мандрують хмари-дирижаблі.

Тамує берег полудневий жар,
Казки трипільські шелестить мітлиця,
А сонце – ясночолий паламар
Кладе хрести на верби білолиці.

Це мій справдешній світ – первісний рай,
Духмяний червень, день у млості сонній.
А літо щедре – тільки й підставляй
До щастя – душу, для суниць – долоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 12:42:12 ]
От чого б здавалося плакати?.. А сльози течуть... Так дитинством запахло від Вашого вірша, Оленочко, а літа вже на осінь... Дякую за смородино-суничний мікс!!!;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-15 11:58:33 ]
Гарний вірш, Олено, і цікавий саме ритмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:36:32 ]
Приємно, що вам сподобалось. Валерію, а невже для всіх можливих ритмів вже вигадані назви? Ойо-йойой! Я хочу ще пошукати своїх островів, своїх планет. :)

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:27:10 ]
терпко
солодко
&
п"янко

файно, останні рядочки - сам смак)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:41:55 ]
отак у дощі розпалю камин, ближче до вогню підтягну крісло, нагрію теплого молока і на шматочок пухкого білого батону намажу червлено-синього, густо-терпкого і запашного смородинового варення...

уууумммммммм.....

Дякую, Терцинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:52:05 ]
чудовий музичний твір! шалено смачно...

(якщо шукаю чого? рятунку... тоді і сутінків? чи сутінку...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 13:14:05 ]
А мені дуже приємні ваші слова :)

Дякую за підказку.