ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.22 18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві

Ірина Вовк
2026.11.22 18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить

8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»

(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий

Володимир Бойко
2026.11.22 18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!

Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину

Вячеслав Руденко
2026.11.22 17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.

Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Смородинове
Образ твору Зійшов мені сном неходженим,
Терпким, наче сік смородини,
І я, що не крок, падаю
У слів барвограй–прядиво.

Стежки твої густо-плутані
Повили зап’ястки путами,
І тіло уже спалене
Цим літом жарким, шаловим.

До серця торкався пальцями
Ти ночі тої купальської.
Обірвані рай-яблуні,
Куди ж ви думки праведні?

Шукаю рятунку-сутінку,
Та тільки туман попутником.
За небо п’янке, звивисте
І землю віддам з милістю.

Хоч звикла ногами босими…
Тримайте, рятуйте, осені!


У ночі холодні тішуся
Твоїми палкими віршами.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-14 16:12:41
Переглядів сторінки твору 10984
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:24:34 ]
Літо! Як ним не сп'яніти! :))) А осінь протверезить. Неодмінно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-14 23:17:02 ]
Дві пригоршні смородини набрала
У Вас, Оленко, на сторінці я.
Вас не засмутить наглість хай моя,
Терпіть спокусу змоги я не мала. ;-)))
Що люкс то люкс, краще й не скажеш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:32:40 ]
Патарочкоооо!!!! Та пригощайтеся! У мене тут цього ягідного щастяяяя.....

Дитяче таке, розумію, що вже не за віком і не за статусом, але нічого з собою поробити не в змозі, такими хвилями - то доросла і розумна, то гірка і саркастична, а то знову накотить солодка, аж липка дитинність.

Ось суниці для вас:


Як на причастя квітом і зелом,
Як до джерел, що пити їх вустами,
Іду по стигле літо за село
У чебреці і васильки до ставу.

І вже мені земля – пахкий пиріг,
І я, мов житній хліб, смаглява юнка.
Прудка стежина-ящірка з-під ніг
Біжить униз поміж горбами в’юнко

Аж до води. Де мліє очерет,
Де в листі осоки куняють жаби…
Земна сієста. Тільки в небі лет –
Кудись мандрують хмари-дирижаблі.

Тамує берег полудневий жар,
Казки трипільські шелестить мітлиця,
А сонце – ясночолий паламар
Кладе хрести на верби білолиці.

Це мій справдешній світ – первісний рай,
Духмяний червень, день у млості сонній.
А літо щедре – тільки й підставляй
До щастя – душу, для суниць – долоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 12:42:12 ]
От чого б здавалося плакати?.. А сльози течуть... Так дитинством запахло від Вашого вірша, Оленочко, а літа вже на осінь... Дякую за смородино-суничний мікс!!!;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-15 11:58:33 ]
Гарний вірш, Олено, і цікавий саме ритмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:36:32 ]
Приємно, що вам сподобалось. Валерію, а невже для всіх можливих ритмів вже вигадані назви? Ойо-йойой! Я хочу ще пошукати своїх островів, своїх планет. :)

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:27:10 ]
терпко
солодко
&
п"янко

файно, останні рядочки - сам смак)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:41:55 ]
отак у дощі розпалю камин, ближче до вогню підтягну крісло, нагрію теплого молока і на шматочок пухкого білого батону намажу червлено-синього, густо-терпкого і запашного смородинового варення...

уууумммммммм.....

Дякую, Терцинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 12:52:05 ]
чудовий музичний твір! шалено смачно...

(якщо шукаю чого? рятунку... тоді і сутінків? чи сутінку...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 13:14:05 ]
А мені дуже приємні ваші слова :)

Дякую за підказку.