ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Буняк / Вірші

 Хатина
Образ твору Закриті двері,сліпають віконця,
Роки минулого застигли по кутках,
І предків дух , а чи Дажбоже сонце,
Сюди вкрадається, рве павутиння дах.

Стоїть хатинка- дум моїх крамниця,
Усі збережені, на них не діє час,
Моя душа, мов спраглих днів жар-птиця,
Тримає скарби ці -майбутнього причасть.

І кожний день вплітатиме в молитву,
Одну за одною - краплинки давнини,
Тут причащусь , гріхи розвіє вітром,
Ось двері навстіж! Шепіт- ти ж не омини!


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-20 14:03:43
Переглядів сторінки твору 5099
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.791 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.605 / 5.24)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 20:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:03:32 ]
Стоїть хатинка- дум моїх ,крамниця,
Усі збережені, на них не діє час...
Заздрю Вам, Наталочко, білою заздрістю, а мої думи так часто губляться. Іду з кімнати до кухні і поки дійду, вже забулася чого я сюди прийшла.;-))))) Ох як час на мої думи діє... Чекаю співчуття у віршованій формі (довго чекати не люблю ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:54:29 ]
Патарочко, тому і назвала таку хатину -"крамниця".
Коли розлітаються думки, тоді заходжу у те місце те зупинився час, та й беру ,одна по одній, собі на дорогу! Дякую, що заглянули в мою "хатину"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 15:10:08 ]
Дуже вірш до душі приліг. Гарні образи- тема непроминуща!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:57:12 ]
Дякую, Роксоланочко, за теплий коментар. Приємно. От і покладу це у свою "крамницю"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альбіна Гудько (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 16:43:34 ]
"Закриті двері,сліпають віконця,
Роки минулого застигли по кутках"
Дуже гарно передано картину у вірші...
=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 17:04:09 ]
Дякую, Альбіночко,за слушний коментар. Нехай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 18:48:31 ]
Славно... Вітаю, Натпаліє! В останньому рядку пропоную замінити слово заходь... Воно ламає ритм...
І причащатимусь, гріхи розвіє вітром,
Знов двері навстіж! Входь, не омини!
І чомусь порозбігалися розділові знаки, є зайві..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 19:43:47 ]
Дуже дякую, пане Іване! Що значить- глянути пильним оком. Зараз зроблю поправки. Щирі вітання і успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 21:28:14 ]
Давно милуюся Вашою поезією, Наталіє. А все руки не дотягалися до клавіатури: Ви ж так далеко!Допоки дух батьківської хати житиме у нас самих,- не зникнемо, не асимілюємось, не вицвітемо на світовому рушнику культури. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 00:13:46 ]
Пане Мирославе, безмежно вдячна за такий, сердечний коментар. Ваше тонке розуміння моїх віршів, залишає щось гарне і тепле у моїй душі.
Так,пане Мирославе, роки не всилі стерти дух батьківської хати. Бажаю вам гарного настрою і сонячних днів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 06:44:10 ]
Ну от... Хто ж омине той шепіт?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 14:07:32 ]
Любе слово і в шепоті почуєш. Сердечно дякую, що завітали, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:53:47 ]
Стоїть хатинка- дум моїх крамниця,
Усі збережені, на них не діяв час,
Моя душа, мов спраглих днів жар-птиця,
Триматиме ці скарби -будучих причасть.

Наталю, тема вічна, і необхідна, і хай вона буде ще не в одного поета, бо - у колжного є СВОЯ ХАТИНА... Можна, я підкажу один рядочок? Мій варіант:
"Тримає ці скарби - майбутнього причасть".
Таким чином не порушено загальний ритм вірша, і збережена думка автора.А в 2 рядку краще замінити "діяв" на "діє" - бо так воно і є, це ж торкається і ни нішнього часу, правда?
"І кожний день, вплітатиме в молитву" - приберіть непотрібну кОму.
В останньому рядку вірша є одне зайве слово - не за змістом, Боже борони, а за ритмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 18:08:00 ]
Дякую ,Лесінько, за пропоновані зміни. Шаную думку читачів. Зміню дещо, а дещо залишу, бо не знаю, яке слово треба викинути для втримання ритму в останньому рядку. Тримаюся ритму; 11-12 Ніби все впорядку. Також для плинності, візьму з подякою вашу підказку, з переставкою слів -
тримає секрети ці- майбутнього причасть
на
тримає ці секрети- майбутнього причасть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:57:12 ]
Наталю, а на світлині - справді Ваша батьківська хата? Чи то чужа ілюстрація? Цікаво!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 15:05:44 ]
Лесінько, ви перша, яка поцікавилася про картинку. Ні, це не батьківська хата, але подібна до тої в якій жили. Вона з того ж містечка де я народилася, над замріяною Десною. Дякую, дорогенька, за таке запитання. Ще раз серце защеміло.