ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Буняк / Вірші

 Хатина
Образ твору Закриті двері,сліпають віконця,
Роки минулого застигли по кутках,
І предків дух , а чи Дажбоже сонце,
Сюди вкрадається, рве павутиння дах.

Стоїть хатинка- дум моїх крамниця,
Усі збережені, на них не діє час,
Моя душа, мов спраглих днів жар-птиця,
Тримає скарби ці -майбутнього причасть.

І кожний день вплітатиме в молитву,
Одну за одною - краплинки давнини,
Тут причащусь , гріхи розвіє вітром,
Ось двері навстіж! Шепіт- ти ж не омини!


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-20 14:03:43
Переглядів сторінки твору 4718
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.791 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.605 / 5.24)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 20:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:03:32 ]
Стоїть хатинка- дум моїх ,крамниця,
Усі збережені, на них не діє час...
Заздрю Вам, Наталочко, білою заздрістю, а мої думи так часто губляться. Іду з кімнати до кухні і поки дійду, вже забулася чого я сюди прийшла.;-))))) Ох як час на мої думи діє... Чекаю співчуття у віршованій формі (довго чекати не люблю ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:54:29 ]
Патарочко, тому і назвала таку хатину -"крамниця".
Коли розлітаються думки, тоді заходжу у те місце те зупинився час, та й беру ,одна по одній, собі на дорогу! Дякую, що заглянули в мою "хатину"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 15:10:08 ]
Дуже вірш до душі приліг. Гарні образи- тема непроминуща!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:57:12 ]
Дякую, Роксоланочко, за теплий коментар. Приємно. От і покладу це у свою "крамницю"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альбіна Гудько (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 16:43:34 ]
"Закриті двері,сліпають віконця,
Роки минулого застигли по кутках"
Дуже гарно передано картину у вірші...
=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 17:04:09 ]
Дякую, Альбіночко,за слушний коментар. Нехай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 18:48:31 ]
Славно... Вітаю, Натпаліє! В останньому рядку пропоную замінити слово заходь... Воно ламає ритм...
І причащатимусь, гріхи розвіє вітром,
Знов двері навстіж! Входь, не омини!
І чомусь порозбігалися розділові знаки, є зайві..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 19:43:47 ]
Дуже дякую, пане Іване! Що значить- глянути пильним оком. Зараз зроблю поправки. Щирі вітання і успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 21:28:14 ]
Давно милуюся Вашою поезією, Наталіє. А все руки не дотягалися до клавіатури: Ви ж так далеко!Допоки дух батьківської хати житиме у нас самих,- не зникнемо, не асимілюємось, не вицвітемо на світовому рушнику культури. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 00:13:46 ]
Пане Мирославе, безмежно вдячна за такий, сердечний коментар. Ваше тонке розуміння моїх віршів, залишає щось гарне і тепле у моїй душі.
Так,пане Мирославе, роки не всилі стерти дух батьківської хати. Бажаю вам гарного настрою і сонячних днів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 06:44:10 ]
Ну от... Хто ж омине той шепіт?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 14:07:32 ]
Любе слово і в шепоті почуєш. Сердечно дякую, що завітали, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:53:47 ]
Стоїть хатинка- дум моїх крамниця,
Усі збережені, на них не діяв час,
Моя душа, мов спраглих днів жар-птиця,
Триматиме ці скарби -будучих причасть.

Наталю, тема вічна, і необхідна, і хай вона буде ще не в одного поета, бо - у колжного є СВОЯ ХАТИНА... Можна, я підкажу один рядочок? Мій варіант:
"Тримає ці скарби - майбутнього причасть".
Таким чином не порушено загальний ритм вірша, і збережена думка автора.А в 2 рядку краще замінити "діяв" на "діє" - бо так воно і є, це ж торкається і ни нішнього часу, правда?
"І кожний день, вплітатиме в молитву" - приберіть непотрібну кОму.
В останньому рядку вірша є одне зайве слово - не за змістом, Боже борони, а за ритмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 18:08:00 ]
Дякую ,Лесінько, за пропоновані зміни. Шаную думку читачів. Зміню дещо, а дещо залишу, бо не знаю, яке слово треба викинути для втримання ритму в останньому рядку. Тримаюся ритму; 11-12 Ніби все впорядку. Також для плинності, візьму з подякою вашу підказку, з переставкою слів -
тримає секрети ці- майбутнього причасть
на
тримає ці секрети- майбутнього причасть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:57:12 ]
Наталю, а на світлині - справді Ваша батьківська хата? Чи то чужа ілюстрація? Цікаво!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 15:05:44 ]
Лесінько, ви перша, яка поцікавилася про картинку. Ні, це не батьківська хата, але подібна до тої в якій жили. Вона з того ж містечка де я народилася, над замріяною Десною. Дякую, дорогенька, за таке запитання. Ще раз серце защеміло.