ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Буняк / Вірші

 Хатина
Образ твору Закриті двері,сліпають віконця,
Роки минулого застигли по кутках,
І предків дух , а чи Дажбоже сонце,
Сюди вкрадається, рве павутиння дах.

Стоїть хатинка- дум моїх крамниця,
Усі збережені, на них не діє час,
Моя душа, мов спраглих днів жар-птиця,
Тримає скарби ці -майбутнього причасть.

І кожний день вплітатиме в молитву,
Одну за одною - краплинки давнини,
Тут причащусь , гріхи розвіє вітром,
Ось двері навстіж! Шепіт- ти ж не омини!


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-20 14:03:43
Переглядів сторінки твору 4978
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.791 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.605 / 5.24)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 20:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:03:32 ]
Стоїть хатинка- дум моїх ,крамниця,
Усі збережені, на них не діє час...
Заздрю Вам, Наталочко, білою заздрістю, а мої думи так часто губляться. Іду з кімнати до кухні і поки дійду, вже забулася чого я сюди прийшла.;-))))) Ох як час на мої думи діє... Чекаю співчуття у віршованій формі (довго чекати не люблю ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:54:29 ]
Патарочко, тому і назвала таку хатину -"крамниця".
Коли розлітаються думки, тоді заходжу у те місце те зупинився час, та й беру ,одна по одній, собі на дорогу! Дякую, що заглянули в мою "хатину"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 15:10:08 ]
Дуже вірш до душі приліг. Гарні образи- тема непроминуща!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:57:12 ]
Дякую, Роксоланочко, за теплий коментар. Приємно. От і покладу це у свою "крамницю"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альбіна Гудько (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 16:43:34 ]
"Закриті двері,сліпають віконця,
Роки минулого застигли по кутках"
Дуже гарно передано картину у вірші...
=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 17:04:09 ]
Дякую, Альбіночко,за слушний коментар. Нехай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 18:48:31 ]
Славно... Вітаю, Натпаліє! В останньому рядку пропоную замінити слово заходь... Воно ламає ритм...
І причащатимусь, гріхи розвіє вітром,
Знов двері навстіж! Входь, не омини!
І чомусь порозбігалися розділові знаки, є зайві..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 19:43:47 ]
Дуже дякую, пане Іване! Що значить- глянути пильним оком. Зараз зроблю поправки. Щирі вітання і успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 21:28:14 ]
Давно милуюся Вашою поезією, Наталіє. А все руки не дотягалися до клавіатури: Ви ж так далеко!Допоки дух батьківської хати житиме у нас самих,- не зникнемо, не асимілюємось, не вицвітемо на світовому рушнику культури. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 00:13:46 ]
Пане Мирославе, безмежно вдячна за такий, сердечний коментар. Ваше тонке розуміння моїх віршів, залишає щось гарне і тепле у моїй душі.
Так,пане Мирославе, роки не всилі стерти дух батьківської хати. Бажаю вам гарного настрою і сонячних днів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 06:44:10 ]
Ну от... Хто ж омине той шепіт?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 14:07:32 ]
Любе слово і в шепоті почуєш. Сердечно дякую, що завітали, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:53:47 ]
Стоїть хатинка- дум моїх крамниця,
Усі збережені, на них не діяв час,
Моя душа, мов спраглих днів жар-птиця,
Триматиме ці скарби -будучих причасть.

Наталю, тема вічна, і необхідна, і хай вона буде ще не в одного поета, бо - у колжного є СВОЯ ХАТИНА... Можна, я підкажу один рядочок? Мій варіант:
"Тримає ці скарби - майбутнього причасть".
Таким чином не порушено загальний ритм вірша, і збережена думка автора.А в 2 рядку краще замінити "діяв" на "діє" - бо так воно і є, це ж торкається і ни нішнього часу, правда?
"І кожний день, вплітатиме в молитву" - приберіть непотрібну кОму.
В останньому рядку вірша є одне зайве слово - не за змістом, Боже борони, а за ритмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 18:08:00 ]
Дякую ,Лесінько, за пропоновані зміни. Шаную думку читачів. Зміню дещо, а дещо залишу, бо не знаю, яке слово треба викинути для втримання ритму в останньому рядку. Тримаюся ритму; 11-12 Ніби все впорядку. Також для плинності, візьму з подякою вашу підказку, з переставкою слів -
тримає секрети ці- майбутнього причасть
на
тримає ці секрети- майбутнього причасть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:57:12 ]
Наталю, а на світлині - справді Ваша батьківська хата? Чи то чужа ілюстрація? Цікаво!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 15:05:44 ]
Лесінько, ви перша, яка поцікавилася про картинку. Ні, це не батьківська хата, але подібна до тої в якій жили. Вона з того ж містечка де я народилася, над замріяною Десною. Дякую, дорогенька, за таке запитання. Ще раз серце защеміло.