ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…

Микола Соболь
2024.09.25 05:58
Що не слово – то кара,
що не думка – так ляпас.
Ми з тобою не пара.
Я конкретно уляпавсь.
Все могло бути гірше,
але завтра субота.
Не турбуй мене більше –
остогидла робота.

Артур Сіренко
2024.09.24 23:55
У сутінках писати важко, особливо коли немає палаючого світильника і годі його шукати. І все таки в сутінкові епохи (а такі епохи настають частенько, нам навіть не в дивовижку) завжди знаходяться люди, що продовжують писати, іноді навіть самі не розбираюч

Іван Потьомкін
2024.09.24 23:11
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Артур Сіренко
2024.09.24 22:37
У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Буняк / Вірші

 Хатина
Образ твору Закриті двері,сліпають віконця,
Роки минулого застигли по кутках,
І предків дух , а чи Дажбоже сонце,
Сюди вкрадається, рве павутиння дах.

Стоїть хатинка- дум моїх крамниця,
Усі збережені, на них не діє час,
Моя душа, мов спраглих днів жар-птиця,
Тримає скарби ці -майбутнього причасть.

І кожний день вплітатиме в молитву,
Одну за одною - краплинки давнини,
Тут причащусь , гріхи розвіє вітром,
Ось двері навстіж! Шепіт- ти ж не омини!


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-20 14:03:43
Переглядів сторінки твору 4691
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.791 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.605 / 5.24)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 20:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:03:32 ]
Стоїть хатинка- дум моїх ,крамниця,
Усі збережені, на них не діє час...
Заздрю Вам, Наталочко, білою заздрістю, а мої думи так часто губляться. Іду з кімнати до кухні і поки дійду, вже забулася чого я сюди прийшла.;-))))) Ох як час на мої думи діє... Чекаю співчуття у віршованій формі (довго чекати не люблю ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:54:29 ]
Патарочко, тому і назвала таку хатину -"крамниця".
Коли розлітаються думки, тоді заходжу у те місце те зупинився час, та й беру ,одна по одній, собі на дорогу! Дякую, що заглянули в мою "хатину"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 15:10:08 ]
Дуже вірш до душі приліг. Гарні образи- тема непроминуща!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:57:12 ]
Дякую, Роксоланочко, за теплий коментар. Приємно. От і покладу це у свою "крамницю"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альбіна Гудько (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 16:43:34 ]
"Закриті двері,сліпають віконця,
Роки минулого застигли по кутках"
Дуже гарно передано картину у вірші...
=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 17:04:09 ]
Дякую, Альбіночко,за слушний коментар. Нехай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 18:48:31 ]
Славно... Вітаю, Натпаліє! В останньому рядку пропоную замінити слово заходь... Воно ламає ритм...
І причащатимусь, гріхи розвіє вітром,
Знов двері навстіж! Входь, не омини!
І чомусь порозбігалися розділові знаки, є зайві..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 19:43:47 ]
Дуже дякую, пане Іване! Що значить- глянути пильним оком. Зараз зроблю поправки. Щирі вітання і успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 21:28:14 ]
Давно милуюся Вашою поезією, Наталіє. А все руки не дотягалися до клавіатури: Ви ж так далеко!Допоки дух батьківської хати житиме у нас самих,- не зникнемо, не асимілюємось, не вицвітемо на світовому рушнику культури. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 00:13:46 ]
Пане Мирославе, безмежно вдячна за такий, сердечний коментар. Ваше тонке розуміння моїх віршів, залишає щось гарне і тепле у моїй душі.
Так,пане Мирославе, роки не всилі стерти дух батьківської хати. Бажаю вам гарного настрою і сонячних днів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 06:44:10 ]
Ну от... Хто ж омине той шепіт?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 14:07:32 ]
Любе слово і в шепоті почуєш. Сердечно дякую, що завітали, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:53:47 ]
Стоїть хатинка- дум моїх крамниця,
Усі збережені, на них не діяв час,
Моя душа, мов спраглих днів жар-птиця,
Триматиме ці скарби -будучих причасть.

Наталю, тема вічна, і необхідна, і хай вона буде ще не в одного поета, бо - у колжного є СВОЯ ХАТИНА... Можна, я підкажу один рядочок? Мій варіант:
"Тримає ці скарби - майбутнього причасть".
Таким чином не порушено загальний ритм вірша, і збережена думка автора.А в 2 рядку краще замінити "діяв" на "діє" - бо так воно і є, це ж торкається і ни нішнього часу, правда?
"І кожний день, вплітатиме в молитву" - приберіть непотрібну кОму.
В останньому рядку вірша є одне зайве слово - не за змістом, Боже борони, а за ритмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 18:08:00 ]
Дякую ,Лесінько, за пропоновані зміни. Шаную думку читачів. Зміню дещо, а дещо залишу, бо не знаю, яке слово треба викинути для втримання ритму в останньому рядку. Тримаюся ритму; 11-12 Ніби все впорядку. Також для плинності, візьму з подякою вашу підказку, з переставкою слів -
тримає секрети ці- майбутнього причасть
на
тримає ці секрети- майбутнього причасть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:57:12 ]
Наталю, а на світлині - справді Ваша батьківська хата? Чи то чужа ілюстрація? Цікаво!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 15:05:44 ]
Лесінько, ви перша, яка поцікавилася про картинку. Ні, це не батьківська хата, але подібна до тої в якій жили. Вона з того ж містечка де я народилася, над замріяною Десною. Дякую, дорогенька, за таке запитання. Ще раз серце защеміло.