ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.20 06:00
Коротшають ночі і довшають дні,
І сонце все більше стає гарячішим, -
І мрії з'являються нині мені
Уже не такі, як, бувало, раніше.
Щоденно уява малює русню
Втопаючу дружно в гнилому болоті,
Де я без вагання, утоми і сну
Завершую радо приємну роб

Ігор Терен
2026.02.19 22:47
А піймані наразі на м’якині
задумали переділити світ,
та те, що нині
хочуть мати свині,
не тулиться до зайнятих корит.

***
А європейці мовою Езопа

Ігор Шоха
2026.02.19 21:13
А воїни не одинокі в полі
утримують і змія на межі,
і тризуб волі
як забрало долі,
що захищає наші рубежі.

***
А демократій остається купка

Артур Курдіновський
2026.02.19 19:42
Ця вулиця, розради милий шлях, -
Непримиренний ворог злої згуби.
Світився вечір мрією в очах,
Навколо - казка! Подивитись любо!

Шляхетний жовтень, мов сучасний Бах,
З повітря будував органні труби.
Лежали на асфальтових стежках

Євген Федчук
2026.02.19 19:18
У Кам’янці серед ринку в корчмі велелюдно.
Сизий дим висить від стелі майже до підлоги.
Пробивається ледь світло із вікон крізь нього.
Стоїть гомін, що і слово розібрати трудно.
В дальньому кутку усілись за стіл два козаки.
Видно, давно не бачились,

Іван Потьомкін
2026.02.19 18:06
Сумують узбережжя часом
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,

Борис Костиря
2026.02.19 11:02
Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.

Світлана Пирогова
2026.02.19 10:04
Зітхнули дахи, скинувши гучно срібну парчу,
І небо солодким туманом осіло на скроні.
Я більше про зиму і стужу тепер не шепчу,
Тримаю краплину, мов пульс, у гарячій долоні.

Ще вчора завія крутила свій білий сувій,
А нині калюжі - дзеркала утрачених

Віктор Кучерук
2026.02.19 07:24
Уже повиривались
З оков зими струмки, -
Купається в них галич
Щоденно й залюбки.
Під сонцем сніг підтанув
І став щезати лід, -
І нявкає, мов п'яний,
Чи одурілий, кіт.

Олена Побийголод
2026.02.19 07:12
Із І.Тургенєва (1818-1883)

Сиве світання, туманом сповите,
ниви зажурливі, снігом укутані...
Раптом згадаєш колись пережите,
й лиця, що довго здавались забутими.

Враз пригадаєш гарячі зізнання,

Тетяна Левицька
2026.02.18 22:18
Не чекаю на звістку з далеких доріг —
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.

Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:20
На небі – хоча б хмаринка!
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.

Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:04
Поник в заграві горизонт,
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.

Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:58
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:54
Столочений день утомно
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...

Іван Потьомкін
2026.02.18 17:48
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту,
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Нові рядки
Як важко нові слова
в мозаїку світу класти,
де сотні, мільйони фраз
мережать щодня ефір,
будують крихкі мости,
твердинно-вагомий настил
на крила тендітних душ,
що прагнуть торкатись зір.

У муках нові рядки,
народжуються із серця,
що знову народять біль
щемлять десь глухим чуттям,
бо рветься у ньому щось,
так гірко-натужно рветься,
і плаче у ньому день
сирітно малим дитям..

2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-28 08:33:19
Переглядів сторінки твору 2184
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.14 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 09:07:59 ]
Проявом конструктивності буде пропозиція щось робити з цим настилом. НМСДД.
Можна було б запропонувати "наст", але він не має множини. А її мають "негаразди". Це множинний іменник, т.б.м., широкого спектру дії, а у настилах я знаходжу щось будівельне.
Як Ви розумієте, я ні на чому не наполягаю. Я навіть впевнений у тому, що Ваш вірш болючої тематики сподобається і з настилом. Вірш гарний.

З повагою і без "нависання",
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 09:22:05 ]
Щиро дякую, Гаррі, за прояв конструктивної критики чи пропозиції. Я завжди ціную Вашу думку.:)
Ваше делікатне "насисання" мені анітрохи не шкодить - навпаки змушує сторонніми очима подивитись на власний витвір, і це добре, бо часто за власними емоціями важко помітити вагомі речі.
Однак, з Вашого дозволу, " будівельний настил" залишу у цьому вірші, бо саме, як будівельний він мені і уявлявся, коли писала ці рядки, бо деякі слова із повсякденного життя в буквальному розумінні здатні "закатати в асфальт" (що і нерідко відбувається, на мою суб"єктивну думку) ніжні, тендітні Душі.
Із взаємною повагою і вдячністю, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 09:32:54 ]
Я не розраховував на іншу відповідь.
Вам відомі підтести, а мені ні.
+ я погано уявляю оті профнастили (майже не щодня реклама про них потрапляю до моєї поштової скриньки) на крилах. "Негаразди" легше інтегруються у гармонійну течію вірша.
Та Вам видніше.
Мій ресурс умовлянь використано практично до денця :)

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 10:14:11 ]
Настили бувають різні, Гаррі. У моєму баченні вони (у цьому вірші) бетонні.
Негаразди ж, за своєї значно легшої інтеграції у вірш, привнесуть із собою цілком інший смисловий відтінок.
Гаррі, погодьтеся, з негараздами можна жити ціле життя, майже у гармонії.:))) Оскільки це є частиною природного процесу життя, а для декого навіть життєвою необхідністю, спричиненою особливістю характеру окремих індивідумів.
А от бетонний настил над душею, що заважає їй дихати, рости, тягнутись туди, куди вона прагне згідно своєї природної сутності, треба ламати, трощити, і видиратись з-під нього, аби не задихнутись бува під його міццю.
Але то вже роздуми, може й зайві.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 11:22:38 ]
Так. Після "мостів" стоїть кома. І тому "настил" бере на себе функцію додатку. І увага у цій строфі перенацілюється на технічне питання. То нехай.
Це такий, як я остаточно переконався, авторський промисел (задум). Як будівельник я поділяю думку про важливість питань технічної властивості.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 21:36:46 ]
Дякую, Гаррі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 12:15:31 ]
Вітаю, Адель! Дуже файно! І зміст, і почуття, і образність. Я би лише ретій і четвертий рядочки другої строфи переставив місцями. Зміст не втратиться, а звучатиме рівніше (на мою думку).
ПС. То всі "нові рядки" такі файні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 21:07:01 ]
От! А я перечитую і перечитую,і мучить мене щось - відчуваю, щось не те... А воно, оте "не те", осьдечки сидить!
Дякую, пане Іваночу!
Ну от що б я без Вас робила, га?:)
Уже пішла виправляти!
П.С. Книжечка вже є.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-09 23:46:48 ]
Тут вжито десть як міру паперу чи помилково замість десь? А нові рядки молодці, і майстер також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-10 09:59:51 ]
Помилочка, Галинко... Дякую за візит і уважне читання.:)