ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Нові рядки
Як важко нові слова
в мозаїку світу класти,
де сотні, мільйони фраз
мережать щодня ефір,
будують крихкі мости,
твердинно-вагомий настил
на крила тендітних душ,
що прагнуть торкатись зір.

У муках нові рядки,
народжуються із серця,
що знову народять біль
щемлять десь глухим чуттям,
бо рветься у ньому щось,
так гірко-натужно рветься,
і плаче у ньому день
сирітно малим дитям..

2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-28 08:33:19
Переглядів сторінки твору 1937
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 09:07:59 ]
Проявом конструктивності буде пропозиція щось робити з цим настилом. НМСДД.
Можна було б запропонувати "наст", але він не має множини. А її мають "негаразди". Це множинний іменник, т.б.м., широкого спектру дії, а у настилах я знаходжу щось будівельне.
Як Ви розумієте, я ні на чому не наполягаю. Я навіть впевнений у тому, що Ваш вірш болючої тематики сподобається і з настилом. Вірш гарний.

З повагою і без "нависання",
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 09:22:05 ]
Щиро дякую, Гаррі, за прояв конструктивної критики чи пропозиції. Я завжди ціную Вашу думку.:)
Ваше делікатне "насисання" мені анітрохи не шкодить - навпаки змушує сторонніми очима подивитись на власний витвір, і це добре, бо часто за власними емоціями важко помітити вагомі речі.
Однак, з Вашого дозволу, " будівельний настил" залишу у цьому вірші, бо саме, як будівельний він мені і уявлявся, коли писала ці рядки, бо деякі слова із повсякденного життя в буквальному розумінні здатні "закатати в асфальт" (що і нерідко відбувається, на мою суб"єктивну думку) ніжні, тендітні Душі.
Із взаємною повагою і вдячністю, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 09:32:54 ]
Я не розраховував на іншу відповідь.
Вам відомі підтести, а мені ні.
+ я погано уявляю оті профнастили (майже не щодня реклама про них потрапляю до моєї поштової скриньки) на крилах. "Негаразди" легше інтегруються у гармонійну течію вірша.
Та Вам видніше.
Мій ресурс умовлянь використано практично до денця :)

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 10:14:11 ]
Настили бувають різні, Гаррі. У моєму баченні вони (у цьому вірші) бетонні.
Негаразди ж, за своєї значно легшої інтеграції у вірш, привнесуть із собою цілком інший смисловий відтінок.
Гаррі, погодьтеся, з негараздами можна жити ціле життя, майже у гармонії.:))) Оскільки це є частиною природного процесу життя, а для декого навіть життєвою необхідністю, спричиненою особливістю характеру окремих індивідумів.
А от бетонний настил над душею, що заважає їй дихати, рости, тягнутись туди, куди вона прагне згідно своєї природної сутності, треба ламати, трощити, і видиратись з-під нього, аби не задихнутись бува під його міццю.
Але то вже роздуми, може й зайві.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 11:22:38 ]
Так. Після "мостів" стоїть кома. І тому "настил" бере на себе функцію додатку. І увага у цій строфі перенацілюється на технічне питання. То нехай.
Це такий, як я остаточно переконався, авторський промисел (задум). Як будівельник я поділяю думку про важливість питань технічної властивості.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 21:36:46 ]
Дякую, Гаррі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 12:15:31 ]
Вітаю, Адель! Дуже файно! І зміст, і почуття, і образність. Я би лише ретій і четвертий рядочки другої строфи переставив місцями. Зміст не втратиться, а звучатиме рівніше (на мою думку).
ПС. То всі "нові рядки" такі файні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 21:07:01 ]
От! А я перечитую і перечитую,і мучить мене щось - відчуваю, щось не те... А воно, оте "не те", осьдечки сидить!
Дякую, пане Іваночу!
Ну от що б я без Вас робила, га?:)
Уже пішла виправляти!
П.С. Книжечка вже є.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-09 23:46:48 ]
Тут вжито десть як міру паперу чи помилково замість десь? А нові рядки молодці, і майстер також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-10 09:59:51 ]
Помилочка, Галинко... Дякую за візит і уважне читання.:)