Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
09:54
Занавішує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля своєю габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла би, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, хазяйко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже п
І вкриває довкілля своєю габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла би, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, хазяйко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже п
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
2026.06.11
08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Михайло Десна (1967) /
Інша поезія
До виходу нової збірки Гентоша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
До виходу нової збірки Гентоша
Пародія на критичну статтю підручника
Як відомо, широке коло майбутніх поціновувачів таланту майбутнього класика народжується зі шкільного підручника... Не виняток і творчість Іоана Львівського (в миру Гентоша).
Плодючий пародист не минає нікого, хто гадає, що пише вірші.
Своєрідне кредо Іоана "Та тую... Ваню (скорочено "ТатуюВаня")" відзначається жанром пародії. Багато кого торкалося перо "ТатуюВаня", доводиться Львівському наносити "ТатуюВаня-2", "ТатуюВаня-3" тощо.
Особливо плодючого пародиста цікавлять віршовані рядки про кохання.
Приміром, як талановита авторка примудряється безтямно закохатися в чоловіка, чиї ноги, коли спітніють, як Rexona, "ніколи не зрадять".
Або "зоряні" мандри автора, "путь к сердцу мужчины" котрого - це ралі "Париж - Даккар".
Не минає увагою пародист й еротичну складову літературного процесу. Як тільки не намагаються прикрасити себе літературні герої, аби, нарешті, найвідоміше зробити еротичнішим...
Тандем фараонів несподівано перемагають у жіночому соцопитуванні з питання "Чоловіча вірність - навіки!"
Яблуко, яке впало на голову Ньютона, виявляється, мало слід від губної помади.
В Одесі на сьомому кілометрі з'явився у продажу майонез "Фаберже".
І що?
Здоровий глузд Іоана Львівського не тільки не загубився у хвилях еротичної творчості, а і залишився на місці. Іоан навіть зробив кар'єру: досяг звання "Генерал татуюВанєчка!"
Рекомендується творчість Іоана Львівського - всім.
Привітання з виходом нової збірки
(інтерпретація)
"Сумно.
Сумно аж за край..."
Де ти,
пародисте,
дідько тебе лай!?
Щастям
світ не перетнеш.
Напиши щось...
Може,
гумору доллєш.
Схід
і Захід - не модель!
І
Захар би Беркут
об'єднав людей.
Ні, не здатні
до віршІв
лідери пародій
політичних слів.
Так краще
ти
даруй свій хист,
бо ти -
толковий пародист,
бо ти один такий,
хто захистить усіх.
Во славу
гумору (бо свій)
тавруй
пародії надій,
що "пишуться"
як політичний сміх.
Гумор -
це не почуття.
У Остапа Вишні -
гумор як життя.
Штепсель
Тарапуньці теж
натякав на гумор
український все ж...
Смуток.
Смуток хтось завів.
То ж
на часі Гентош -
гумор наших днів.
16.07.2012
Як відомо, широке коло майбутніх поціновувачів таланту майбутнього класика народжується зі шкільного підручника... Не виняток і творчість Іоана Львівського (в миру Гентоша).
Плодючий пародист не минає нікого, хто гадає, що пише вірші.
Своєрідне кредо Іоана "Та тую... Ваню (скорочено "ТатуюВаня")" відзначається жанром пародії. Багато кого торкалося перо "ТатуюВаня", доводиться Львівському наносити "ТатуюВаня-2", "ТатуюВаня-3" тощо.
Особливо плодючого пародиста цікавлять віршовані рядки про кохання.
Приміром, як талановита авторка примудряється безтямно закохатися в чоловіка, чиї ноги, коли спітніють, як Rexona, "ніколи не зрадять".
Або "зоряні" мандри автора, "путь к сердцу мужчины" котрого - це ралі "Париж - Даккар".
Не минає увагою пародист й еротичну складову літературного процесу. Як тільки не намагаються прикрасити себе літературні герої, аби, нарешті, найвідоміше зробити еротичнішим...
Тандем фараонів несподівано перемагають у жіночому соцопитуванні з питання "Чоловіча вірність - навіки!"
Яблуко, яке впало на голову Ньютона, виявляється, мало слід від губної помади.
В Одесі на сьомому кілометрі з'явився у продажу майонез "Фаберже".
І що?
Здоровий глузд Іоана Львівського не тільки не загубився у хвилях еротичної творчості, а і залишився на місці. Іоан навіть зробив кар'єру: досяг звання "Генерал татуюВанєчка!"
Рекомендується творчість Іоана Львівського - всім.
Привітання з виходом нової збірки
(інтерпретація)
"Сумно.
Сумно аж за край..."
Де ти,
пародисте,
дідько тебе лай!?
Щастям
світ не перетнеш.
Напиши щось...
Може,
гумору доллєш.
Схід
і Захід - не модель!
І
Захар би Беркут
об'єднав людей.
Ні, не здатні
до віршІв
лідери пародій
політичних слів.
Так краще
ти
даруй свій хист,
бо ти -
толковий пародист,
бо ти один такий,
хто захистить усіх.
Во славу
гумору (бо свій)
тавруй
пародії надій,
що "пишуться"
як політичний сміх.
Гумор -
це не почуття.
У Остапа Вишні -
гумор як життя.
Штепсель
Тарапуньці теж
натякав на гумор
український все ж...
Смуток.
Смуток хтось завів.
То ж
на часі Гентош -
гумор наших днів.
16.07.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
