ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 ***

"… маючи друге око, тобто маючи відразу як мінімум дві різні точки зору…"
П. Флоренський "Зворотна перспектива"

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-16 21:55:15
Переглядів сторінки твору 9668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.173 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-17 10:59:14 ]
дякую, Олесю :) дуже рада вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-07-17 10:11:17 ]
Світ-метелик, і два крила життя - такий точний, красивий образ, стало радісніше усвідомлювати, що я - маленька крапка на тому крилі. Гарно і сильно. Молодець, Олю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-17 11:03:24 ]
дякую, пані Любо!
якось вчора ми з донькою говорили про те, навіщо одягатися красиво :)) вона сказала - ну люди ж будуть дивитися і їм буде радісно :)) щось в тому є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-07-17 12:15:25 ]
Таке пантеістичне бачення світу робить нас людьми не менш, ніж будь-яка віра.
Щасти вам на такі поезії!
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-18 09:41:20 ]
Дай вам Бог здоров'я, пане Іване! Дякую! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-07-17 12:26:39 ]
все в полюсах безмірних, безкінечних, холодних...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-18 09:42:35 ]
ну, я думаю, що раз ті світи так густо заселені, то не такі вони вже й холодні :))) дякую, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-07-17 12:33:44 ]
Мне кажется, что эта тема требовала более чувственно-ощущабельного раскрытия с эдаким внешним флёром. А здесь - всё слишком через ум и закончено. Хотя очень неплохо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-18 09:52:25 ]
о, я никогда не определяю для себя тему, а просто пишу о том, что меня волнует… Но вот вы сказали о теме, и я задумалась :)) Как мне кажется, основная тема - это двойственность мира, но не всегда противоположность...
А в ней проявляется ещё одна, о которой я оговорилась почти что одним словом, - сила тяготения, которая и приводит все в движение… Но это вечная тема :)))

Ну, и как мне кажется, вся интересная поэзия - это умная чувственность, интеллект, я думаю, - ворота туда, куда сама чувственность зайти не может...
Спасибо, Нико, вот и заставили вы меня задуматься :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-17 15:06:22 ]
А мені здається, що тут багато і чуттєвості, і інтелектуальних пошуків, як два різних крила одного метелика)
Дуже сподобалася образність твору
і хай буде збудовано новий ковчег!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-18 09:55:50 ]
Оленко, чесно, мені навпаки здавалося, що тут забагато кольорів :)) я довго сиділа над цим віршем і немилосердно повидаляла з нього усе, що не було необхідним… :))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-07-19 19:43:58 ]
це мені багато чого симпатично нагадує, Олю
іще мені видається що правдивіше насолоджуватися
усім чудовим розмаїттям & ряснобарв*ям
аніж притягувати до всього теоретичні
міркувальні заморочки
(це власне не про сам текст, але більш про аранжування і відлуння)

хоч згоден що для багатьох і у абстрактних
спекуляціях може знайтися чимало розмаїв
та різнобарв
або що кого заводить знаєте...

естетично зворушений ~ зачаровано подячний
із усіма необхідними церемоніально
огорнутими ритуальними
побажаннями

липнево~
мелодійними



С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 11:55:13 ]
о, Флоренський - то взагалі таке супер-джерело натхнення :)) я "підвисаю" на першому ж абзаці :)) багато чого гарного з'являється в голові, а ця картинка була особливо виразна - як повний мотив, і я, не мудрствуя лукаво, вирішила її записати…

мені дуже шкода, що іноді нам наче вдається поринати в якісь такі казкові області, де живуть душі віршів (о сказала!:))) і вони навіть торкаються нас, але вони настільки тонкі, що не лишаються в пам'яті, якщо зразу не записати хоч декілька начерків… скільки таких я наче ще десь відчуваю, але вже не можу згадати… :))))

/через зворушено-задумливий настрій
усі ритуальні поклони виконуються трохи неуважно.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 15:25:12 ]
авжеж

о не будемо полохати...


*навшпиньки тихесенько кудись*