ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Розітну словесами небо (ПЕРЕКЛАД)

Раскрою словесами небо,
В пьяном сумраке пропою,
Как бреду утомлённый,слепо
К тихой гибели на краю.

Ты не стынь в моих жилах песня
И словами врежь по мозгам,
Пей,гуляй и над смертью смейся,
Стань подругой босым ногам.

Отмахнусь я от грусти сытой,
Разорву свой порочный круг
И покончу с тобой избитой,
Стану новой жизни пастух.

СОМ -http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8504

Розітну словесами небо,
П"яним присмерком спів проллю,
як в утомі бреду до тебе,
тиха смерте, що на краю.

Не холонь в моїх жилах, пісне,
Змістом мозок своїм печи,
Пий, гуляй, смерті в очі смійся,
Ступні босі - підстав плече.

Відречуся печалі ситої,
Розірву сей гріховний круг,
покінчу із тобою - квити ми.
Я нового життя пастух.

2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-18 20:42:59
Переглядів сторінки твору 4091
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 20:45:33 ]
Прошу строго не судити першу спробу перекладу, але цікаво було б почути конструктивні зауваги.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-18 21:05:52 ]
Здається, що автор мав на увазі дієслово
Раскрои́ть, -крою́, -крои́шь (російською):

Морфологические и синтаксические свойства
будущ. прош. повелит.
Я раскрою́ раскрои́л
раскрои́ла —
Ты раскрои́шь раскрои́л
раскрои́ла раскрои́
Он
она
оно раскрои́т раскрои́л
раскрои́ла
раскрои́ло —
Мы раскрои́м раскрои́ли —
Вы раскрои́те раскрои́ли раскрои́те
Они раскроя́т раскрои́ли —
Пр. действ. прош. раскрои́вший
Деепр. прош. раскрои́в
Пр. страд. прош. раскро́енный
рас-кро-и́ть

Глагол, совершенный вид, переходный, тип спряжения по классификации А. Зализняка — 4b(8). Соответствующие глаголы несовершенного вида — раскраивать, кроить.

Приставка: рас-; корень: -кро-; суффикс: -и-; глагольное окончание: -ть.
Произношение

МФА: ед. ч. [], мн. ч. []
Семантические свойства
Значение: кроя что-либо, разре́зать; выкроить ◆ Квадрат-основу заутюжьте по диагонали. Раскроите большое количество полосок разного цвета. Лариса Банакина, «Лоскутный крой» // «Народное творчество», 2004 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
разг. сильно поранить, рассечь ◆ А затем убил… хватил его в темя и раскроил ему череп… Ф. М. Достоевский, «Братья Карамазовы», 1880 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Тот торопливо выдёргивал штык, но подбежавший Безземельный раскроил ему топором плечо, ударил в голову, солдат без крика упал… И. Е. Вольнов, «Повесть о днях моей жизни», 1912 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
разг. быстро, одним движением разре́зать что-либо ◆ Арбуз казался Ларе символом властности Комаровского и его богатства. Когда Виктор Ипполитович ударом ножа раскроил надвое звонко хряснувшее, темно-зеленое, круглое диво с ледяной, сахаристой сердцевиной, у Лары захватило дух от страха, но она не посмела отказаться. Б. Л. Пастернак, «Доктор Живаго», 1945—1955 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)

Якщо я помиляюсь, то не судіть суворо.
Я відчув анапест.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 21:09:08 ]
Ви праві, тут мала місце моя неуважність... Дякую за слушні зауваги.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-18 21:20:17 ]
Це, з Вашого дозволу, не зауваги, а перевірка мого читацького сприйняття змісту першого рядка обох віршів.
Еrare humanum est (лат).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 21:36:47 ]
Не заперечую.:) А хоч би й хотіла, то воно б у Вас однаково виникло, Ваше читацьке сприйняття.;))) Власне, воно мене якраз і цікавить.:)
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-18 21:47:41 ]
У автора не все гаразд у останньому рядку ("Стану новой жизни́ пастух"), а у Вас вийшло краще.
Думка фахівців, які є на сайті, буде найкращою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 21:57:14 ]
Не смію сподіватися на схвальні відгуки фахівців, лише на щире бажання пролити світло на плюси чи мінуси першої, а може й останньої спроби перекладу.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-07-19 03:21:50 ]
гарний переклад, чуттєвий))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-19 10:13:12 ]
Дякую, Тетяно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Грім (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-19 12:41:36 ]
Дуже сподобався і оригінал, і переклад. Талановито по-справжньому.

Особливо чомусь запали в душу ці рядки:

Відречуся печалі ситої,
Розірву сей гріховний круг,

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-19 14:19:23 ]
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 15:08:40 ]
Чула, Аделько, презентацію збірки Ти мала... а я останні місяці підживала у Франківську...Наталя Данилюк розказувала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-20 21:32:10 ]
Чого ж ти не далася чути, Наталочко? Я б із задоволенням з тобою покавувалася в Станіславі!:)
А презентація справді була, я давала оголошення тут на сайті... Гентош Іван приїжджав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-22 10:57:57 ]
От, к..л, він знав, що я у Франківську, шо не заходжу на сайти - міг би і задзвонити... добре-добре, я йому пригадаю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-07-22 16:19:07 ]
Хоч і не вдалося тобі, Адель, з першої спроби розітнути словесами "небо"( ти в курсі про що я), проте твій характер показує, що слово - меч у тебе гостре і все ще попереду( в царині перекладів). Хоча і зараз задніх тут ти не пасеш.

Щиро - прещиро дякую, що долучилася до моєї вчорашньої радості. Знаєш, весільні музиканти, коли взнали , що я автор пісні "Ой хто ж то винен, що очі сині маю", то просили на сторінку пісенника мого автографа. Приємно було. Також я подарував нову пісню молодій парі. Вийшло все на славу. Дякую. Я відчував твою підтримку.
З повагою Володя.