ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2025.11.08 22:39
Одним миром мазані
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.

***
А занозою електорату

Борис Костиря
2025.11.08 22:01
* * *
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає

Олег Герман
2025.11.08 21:08
Ціна діагнозу
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ

Юлія Щербатюк
2025.11.08 16:18
Незакінчене
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,

В Горова Леся
2025.11.08 15:39
Сомельє
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.

Так і хочу йому простягнути у рук

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
***
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Краплі осіннього меду
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Осока Сергій (1980) / Вірші

 З Анни Ахматової. Навчилась жити в мудрій простоті...
Навчилась жити в мудрій простоті.
Дивитись в небо та молитись Богу.
Бродити довго, аж до темноти,
аби втомити ворухку тривогу.

Коли лопух шепоче в низині
І горобина міниться і гасне,
Веселі вірші пишуться мені
про це життя – минуще і прекрасне.

Я повертаюсь. Ходить край долонь
Пухнастий кіт, і муркотить прихильно.
Яскравий розгоряється вогонь
На башточці в озерній лісопильні.

Хіба що зрідка прорізає вись
крик бусла, що на дахові ночує.
Хай навіть ти постукаєш колись,
То я, здається, навіть не почую.
_____________________________________________

Текст оригіналу:

* * * *
Я научилась просто, мудро жить,
Смотреть на небо и молиться Богу,
И долго перед вечером бродить,
Чтоб утомить ненужную тревогу.

Когда шуршат в овраге лопухи
И никнет гроздь рябины желто-красной,
Слагаю я веселые стихи
О жизни тленной, тленной и прекрасной.

Я возвращаюсь. Лижет мне ладонь
Пушистый кот, мурлыкает умильней,
И яркий загорается огонь
На башенке озерной лесопильни.

Лишь изредка прорезывает тишь
Крик аиста, слетевшего на крышу.
И если в дверь мою ты постучишь,
Мне кажется, я даже не услышу.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-20 00:08:14
Переглядів сторінки твору 9008
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.943 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.668 / 5.63)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.23 02:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-20 08:02:03 ]
Є зауваження
Яскравий розгоряється вогонь
Із башточок річної пилорами.
Поки не прочитав оригінал, вважав, що -башточок є в розумінні -обрізків. В Ахматової в однині і -озерної.
Тут -річної неоднозначно. Вже тоді -річкової, але -річкаво риба, а тартак краще залишити -озерним.
Перша асоціація -річної від слова -рік, а не -ріка.
Останні два рядки во! Тільки друге -навіть зайве.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 12:31:20 ]
ага


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-20 13:04:04 ]
Що -ага?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 13:23:40 ]
нічо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 11:40:08 ]
Навчилась жити в мудрій простоті.
Дивитись в небо та молитись Богу.
Бродити довго, аж до темноти,

"простоті - темноти" - хіба це рима?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 12:30:40 ]
це рима, хоч і не найкраща з можливих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 13:17:41 ]
візьму на озброєння :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 11:44:16 ]
Хай навіть ти постукаєш колись,
То я, здається, навіть не почую.

а мені здається, що останній рядок був би кращим отак:

Та я, здається, навіть не почую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 12:30:55 ]
а мені так не здається))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 13:16:53 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-07-20 14:43:50 ]
про "міряє обнови" - залишаюсь при свойому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 14:46:02 ]
нагадай, забув шо ти там казала вчора


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-07-20 14:47:34 ]
змінює обнови


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 14:48:41 ]
змінює - це якийсь майже канцеляризм. слово не нравиться


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 15:02:37 ]
Сергію, оскільки Ви для мене є незаперечним авторитетом, чи не могли б щось сказати стосовно мого першого оповідання?
http://maysterni.com/publication.php?id=80093


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 15:03:48 ]
міг би - воно банальне і досить нуднувате


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 16:05:34 ]
Дякую.) Що називається - перший блін комом.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 16:40:24 ]

Сергію! Дякую за Ліну Костенко. Ви мене надихнули.

Цей Ваш переклад дуже гарний… В ньому живе ААА. Лишень кілька альтернативних спроб. Не заперечуєте?

1. «ворухка», нмсд, не ахматовське слово… тут краще щось на кшталт «приспана»…

2. шарудіння втрачене – може «шепоче»?

3. у третьому катрені шкода «лижет мне ладонь», ну і пилорама вибивається з тексту…
Мені десь так читається:

Я повертаюсь. Лине до долонь
Пухнастий кіт, і муркотить прихильно.
Яскравий розгоряється вогонь
На башточці в озерній лісопильні.

4. Ну і останній катрен: тиша замінена виссю, бусел…

Хіба що зрідка тишу розітне
Лелечий крик поміж дахами всує.
Твій стук у двері не знайде мене,
Його, здається, навіть не почую.


5 А, ще ось: другий катрен чомусь так читається:

Коли лопух темніє в низині
І горобина хилиться і гасне,
Веселі вірші пишуться мені
про це життя – минуще і прекрасне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 16:51:46 ]
Дякую. Щодо "ворухкої" бачу й сам, що не те. І мені це ще вчора казали. Щодо "лине до долонь", я цей варіант мав, однак мені не подобається "ДОДОлонь".

Хіба що зрідка тишу розітне
Лелечий крик поміж дахами всує.
Твій стук у двері не знайде мене,
Його, здається, навіть не почую.

"всує" наче трохи ні до чого.

Твій стук у двері не знайде мене,
Його, здається, навіть не почую.

отут втрачений причинно-наслідковий зв'язок "ти постукаєш - я не почую", а мені хотілося зберегти його попри все, бо гадаю, що він дуже тут важливий.

Решту приймаю, виправляю і страшенно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 17:04:45 ]
ну, ДОДО(лонь) - тут вискочило за Фрейдом :о)

А може щось:

Вертаюся. Торкається долонь...

(мені чогось отих дотиків шкода страшенно... :о(

Сергію! :о)