ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Сила світанку
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Негода
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
* 128 *
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Українська народа пісня
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 10)
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
* * *
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Фонтан Салмакіс (Genesis)
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
Крим
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Полон лісів
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
* 127 *
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 9)
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Осока Сергій (1980) / Вірші

 З Анни Ахматової. Навчилась жити в мудрій простоті...
Навчилась жити в мудрій простоті.
Дивитись в небо та молитись Богу.
Бродити довго, аж до темноти,
аби втомити ворухку тривогу.

Коли лопух шепоче в низині
І горобина міниться і гасне,
Веселі вірші пишуться мені
про це життя – минуще і прекрасне.

Я повертаюсь. Ходить край долонь
Пухнастий кіт, і муркотить прихильно.
Яскравий розгоряється вогонь
На башточці в озерній лісопильні.

Хіба що зрідка прорізає вись
крик бусла, що на дахові ночує.
Хай навіть ти постукаєш колись,
То я, здається, навіть не почую.
_____________________________________________

Текст оригіналу:

* * * *
Я научилась просто, мудро жить,
Смотреть на небо и молиться Богу,
И долго перед вечером бродить,
Чтоб утомить ненужную тревогу.

Когда шуршат в овраге лопухи
И никнет гроздь рябины желто-красной,
Слагаю я веселые стихи
О жизни тленной, тленной и прекрасной.

Я возвращаюсь. Лижет мне ладонь
Пушистый кот, мурлыкает умильней,
И яркий загорается огонь
На башенке озерной лесопильни.

Лишь изредка прорезывает тишь
Крик аиста, слетевшего на крышу.
И если в дверь мою ты постучишь,
Мне кажется, я даже не услышу.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-20 00:08:14
Переглядів сторінки твору 9329
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.943 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.668 / 5.63)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.23 02:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-20 08:02:03 ]
Є зауваження
Яскравий розгоряється вогонь
Із башточок річної пилорами.
Поки не прочитав оригінал, вважав, що -башточок є в розумінні -обрізків. В Ахматової в однині і -озерної.
Тут -річної неоднозначно. Вже тоді -річкової, але -річкаво риба, а тартак краще залишити -озерним.
Перша асоціація -річної від слова -рік, а не -ріка.
Останні два рядки во! Тільки друге -навіть зайве.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 12:31:20 ]
ага


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-20 13:04:04 ]
Що -ага?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 13:23:40 ]
нічо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 11:40:08 ]
Навчилась жити в мудрій простоті.
Дивитись в небо та молитись Богу.
Бродити довго, аж до темноти,

"простоті - темноти" - хіба це рима?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 12:30:40 ]
це рима, хоч і не найкраща з можливих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 13:17:41 ]
візьму на озброєння :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 11:44:16 ]
Хай навіть ти постукаєш колись,
То я, здається, навіть не почую.

а мені здається, що останній рядок був би кращим отак:

Та я, здається, навіть не почую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 12:30:55 ]
а мені так не здається))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 13:16:53 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-07-20 14:43:50 ]
про "міряє обнови" - залишаюсь при свойому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 14:46:02 ]
нагадай, забув шо ти там казала вчора


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-07-20 14:47:34 ]
змінює обнови


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 14:48:41 ]
змінює - це якийсь майже канцеляризм. слово не нравиться


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 15:02:37 ]
Сергію, оскільки Ви для мене є незаперечним авторитетом, чи не могли б щось сказати стосовно мого першого оповідання?
http://maysterni.com/publication.php?id=80093


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 15:03:48 ]
міг би - воно банальне і досить нуднувате


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-20 16:05:34 ]
Дякую.) Що називається - перший блін комом.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 16:40:24 ]

Сергію! Дякую за Ліну Костенко. Ви мене надихнули.

Цей Ваш переклад дуже гарний… В ньому живе ААА. Лишень кілька альтернативних спроб. Не заперечуєте?

1. «ворухка», нмсд, не ахматовське слово… тут краще щось на кшталт «приспана»…

2. шарудіння втрачене – може «шепоче»?

3. у третьому катрені шкода «лижет мне ладонь», ну і пилорама вибивається з тексту…
Мені десь так читається:

Я повертаюсь. Лине до долонь
Пухнастий кіт, і муркотить прихильно.
Яскравий розгоряється вогонь
На башточці в озерній лісопильні.

4. Ну і останній катрен: тиша замінена виссю, бусел…

Хіба що зрідка тишу розітне
Лелечий крик поміж дахами всує.
Твій стук у двері не знайде мене,
Його, здається, навіть не почую.


5 А, ще ось: другий катрен чомусь так читається:

Коли лопух темніє в низині
І горобина хилиться і гасне,
Веселі вірші пишуться мені
про це життя – минуще і прекрасне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 16:51:46 ]
Дякую. Щодо "ворухкої" бачу й сам, що не те. І мені це ще вчора казали. Щодо "лине до долонь", я цей варіант мав, однак мені не подобається "ДОДОлонь".

Хіба що зрідка тишу розітне
Лелечий крик поміж дахами всує.
Твій стук у двері не знайде мене,
Його, здається, навіть не почую.

"всує" наче трохи ні до чого.

Твій стук у двері не знайде мене,
Його, здається, навіть не почую.

отут втрачений причинно-наслідковий зв'язок "ти постукаєш - я не почую", а мені хотілося зберегти його попри все, бо гадаю, що він дуже тут важливий.

Решту приймаю, виправляю і страшенно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 17:04:45 ]
ну, ДОДО(лонь) - тут вискочило за Фрейдом :о)

А може щось:

Вертаюся. Торкається долонь...

(мені чогось отих дотиків шкода страшенно... :о(

Сергію! :о)