ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вероніка В
2026.02.03 17:11
а десь та колись так було легко
розставити руки немов парасольки
і стрибаючи на ногах-пружинках сказати
не турбуючись чи повірять
я в домікє

десь та колись де будівлі зітхали
обважніло здіймаючи пледи тіней

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нико Ширяев (1970) / Вірші

 Биогеография




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-08-02 14:25:36
Переглядів сторінки твору 8043
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.601 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.874 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
ГЕОГРАФІЯ
Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2014.03.03 16:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-02 14:54:55 ]
Лягло на душу, лише... Мабуть, я щось не зрозуміла, але як це:
И влюблённые будут, как прежде, мосты встречать.
Може Ви хотіли сказати, що закохані зустрічають зведення розводних мостів?.. То можна було б просто написати:
И влюблённые будут, как прежде, рассвет всречать... Але, мабуть, я таки чогось не зрозуміла... Якщо так, вибачте мене недалеку. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 14:23:39 ]
Это шутливая интерпретация страсти влюблённых встречаться на мостах. Прошлым летом наблюдал в Буче парочку, которая облюбовала пешеходный мост над ж/д путями. Я раньше думал, что канают только околоводные мосты... Бучанские влюблённые буквально открыли мне глаза! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-02 16:08:59 ]
дарение в слове (словосочетании) родить и разные формы слова:

род`ить, рож`у, род`ит; прош. сов. -`ил, -ил`а, -`ил`а -`ило и несов. -`ил, -`ила, -`ило
Смотрите также:
Родиться
род`иться, рож`усь, род`ится; прош. сов. -`илс`я, -`ил`ась, -`ил`ось и несов. -`ился, -`илась, -`илось ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-02 16:21:53 ]
А у Вашому анапесті виходить інше.
І російська мова в Україні теж інша. Про це свідчать і наголоси, як ми зараз бачимо, і м'яка літера "г", а не російська тверда "г", і помилки, пов'язані з відмінюванням іменників і багато чого іншого.
"Бабы родят детей и колосья взойдут опять"
Це рядок другого рядка Вашого тексту.
Тільки не кажіть мені, будь-ласка, про плаваючий наголос. Це зовсім інша річ.
Також покажіть, будь-ласка, де Ви забули поставити кому, бо можна читати і так:
"Бабы родят детей и колосья".
А Ви, ймовірно, мали на увазі зовсім не це.

Ще мені цікаво, що Ви не дописали тут:

"Понадеюсь слегка я на лучшие времена,
Потружусь над созданием нематериальных благ.
А потом я, усталый, пойду Украину на...
И она, и она - этот встречный архипелаг".

Одні поети писали, що вони щось матеріальне співають, а не оспівують, і їх можна було зрозуміти, а що мали на увазі Ви?
Це дієслово, яке Ви вжили, якесь дивне, а закінчення рядка напрошується на одну усім відому риму.
Мені дуже хотілось би знати. Я ж читач, а не колега або конкурент у конкурсі.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-08-08 14:33:07 ]
"РОдят" - это диалектное, просторечное, мол, жизнь продолжается по-простому, как всегда.
Во втором случае - "в високосный год" обьединяет баб и колосья, формально зпт не нужна. В идеале нужна тчк после "опять". Тут сопоставление дети-колосья... Я, вот, об этом.
А трактовать стихо в целом - не берусь. Не поэтово это дело...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-02 16:29:14 ]
Вибачте мені таку кількість коментарів. Але хіба це моя вина, що вірш викликає питання?
За мій короткий час перебування на сайті мені довелось усяке бачити.
Це - і перша реакція на подразник.
Читачу сподобалось якесь колінце у танці - він і хвалить-вихвалює цей танок. А танець міг бути ритуальним, і після його закінчення дикуни когось з'їли б.
Чим Вам не подбається Україна?
Що Ви там пишете про архіпелаги?
Де Ви їх бачили?
Мені дуже хотілось би отримати серйозну відповідь серйозного поета, а не усього-навсього якогось версифікатора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-08-08 14:48:38 ]
Ну, во-первых, я настолько позиционирую себя в качестве версификатора, что даже мой первый поэт.сборник был назван "Версии". Мне не очень нравится сакрализация слова "поэт". Я употребляю его больше как слово, оппозиционное слову "прозаик"...
"Архипелаг" - совсем не из Солженицина взято. Это несколько необычный взгляд на Украину как на таинственное экваториальное островное государство. А дальше такая метафизика, которая вообще выходит за пределы слов. Вся игра была затеяна на попытке сохранить традиционное "на Украину", мотивировав это островным аргументом.
Получилось больше, чем я мог ожидать от этого...
Заметная удача, как по мне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-08 15:00:25 ]
"На Вкраїні милій" - так писав Т.Г.Шевченко.
У такому вживанні займенника останній наближає її до Куби, держави, яка розташована на острові.
Але у Вас "на" у даному випадку вказує напрямок. І ця фраза може бути обіграною так, наче Ви збираєтесь послати Україну "на". А куди - Вам краще відомо, аніж мені. А це дуже погано.

До речі, Редакція вимагає розміщувати твори, створені російською мовою, через один.
Я ще не бачив Ваших творів українською.
І, напевно, мовний закон Ківалова-Колесніченка Вам дуже подобається.
Я Вас вітаю з ним :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-08 15:02:56 ]
А збіркою Ви мене налякали.
Я тепер остерігатимусь поемізувати з Вами.
Ви вже письменник. Я ж - усього-навсього читач-автор-аматор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-08 15:11:37 ]
"прийменника" і "полемізувати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-08 15:26:04 ]
Випустити збірку зараз, Семене, зовсім не є проблема - досить мати трохи грошей і трохи віршів.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-08 15:37:35 ]
Але коли письменник нам повідомля, що він видав збірку або 10 збірок, я иншими очима дивлюсь на його творчість. Я вимушений підкорятись і шукать шельфи глибинних залежів корисних поетичних копалин.
Я не розцінюю вихід збірки як якийсь дешевий атракціон для розкручування амбіцій автора.
Збірка - це рішучий крок уперед у напрямку поетичного зростання. Лише після того, як книжки будуть роздані чи продані читачу, відбудеться сеанс зворотного зв'язку. Тут, на сайті, як розумію, йде підготовка до нових книжок і виховання читачів письменниками, у яких уже є книжки. Читач (це я) набуває досвіду, конче необхідного для підготовки своєї власної збірки.
Я домовився у газетній друкарні за 100 гривень на нкаклад у 100 книжок газетним папером у м'якій обкладинці. Зараз я готую вірші і переймаю письменницький досвід.
Я дякую Ніко Ширяєву. Це у даному випадку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-08 15:59:17 ]
За 100 грн. 100 книжок?) А сторінок у кожній книжці теж не меншу 100?) Де ця друкарня, Семене?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-02 18:49:06 ]
То Ваш ЛГ - манкурт? Я правильно зрозуміла?

То так і назвіть вірш: "Исповедь манкурта"

Бо інакше, ці рядки (особливо останні) навіть "Іронічний неореалізм" не виправдовує.
Бо інакше, за нинішніх обставин особливо, - цей твір звучить, як на мене, - як відверте нахабне знущання. Це просто обурливо!
Тож мені теж "дуже хотілось би отримати серйозну відповідь серйозного поета, а не усього-навсього якогось версифікатора."






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-08-08 15:26:43 ]
В том то и вся прелесть, что это стихотворение выходит за пределы какой-либо национальной ограниченности. Здесь Украина разом и земной рай, и не пойми что (почти как в реальном плане), и автор, если хотите, манкурт - то есть живёт какой-то своей особенной жизнью, находится в сложных отношениях с противоречивой окр.действительностью. Искренне не понимаю необходимости каких-либо отчётов и оправданий. Не люблю парадов, разнообразных соц.заказов, голодовок, перекрученной в угоду чему-либо истории (в какую бы то ни было сторону) - для меня именно это является антижизнью. Это стихотворение для меня - выход за пределы моего украинского гражданства и места проживания, и за пределы московской топонимии моей фамилии, и даже за пределы христианства в узком понимании этого слова. В некотором смысле, это взгляд за Апокалипсис, пусть и в координатах реальных обстоятельств моей жизни... я так в себе это ощущаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-08 15:28:34 ]
Якщо дивитись з півострова Крим, то материкова Україна виглядає як архіпелаг, що прив'язався "перешейками" до Криму?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-08-08 15:53:13 ]
Безотносительно Крыма, который тоже остров. Это тропический архипелаг, который прекрасен и чудовищен одновременно... Таков метафизический образ, который призван художественно осмыслить реалии жизни. Зато здесь Украина внебуднична, по-особому зрима. В этом, как по мне, заключён выигрыш, некий художественный доход...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-08 16:01:33 ]
Крим - острів і тропічний архіпелаг? Напевно, мені потрібно терміново оновити свої знання з географії.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-08-08 15:43:23 ]
Я уже достаточно жил (и на Украине, и вообще), чтобы языковой закон имел для меня большое значение. Я сносно перевожу поэзию с украинского, а вот по-украински практически не пишу, увы.
Выход сборника - это факт биографии. Ни больше, ни меньше. И я не хотел никого пугать!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-08 16:02:51 ]
Та це тільки Семен чогось налякався.) А тут в основному лякані горобці, які такого не бояться.)