ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем таким, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже п

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / В'ячеслав Шестопалов (1990) / Проза

 58 думок
1. Батьки, ви хочете «продовжити» себе в дітях? А оригінал хороший?

2. Бог — Великий Оригінал.

3. Бог усіх чує, а не всім дає. Інколи таке враження, що Він — жінка.

4. В енциклопедії з філософії статті «Ніцше» та «Нігілізм» розташовані поряд.

5. Вдарять по лівій щоці — підстав праву. Але: в людини дві щоки, тільки дві.

6. Глибину думок письменника виявляє розтин тіла.

7. Жінка змушує вбивати,
Як волає із кімнати:
Тут павук сидить
Страшний!

8. Зазвичай «вічна пам’ять» не триває і одного року.

9. Змусити публіку плакати — пік естетичного садизму.

10. Зраджує той, хто забагато слухає інших.

11. Коли прагнеш неможливого, не ризикуєш розчаруватися отриманим.

12. Коли я приходжу до себе в душу, то завжди бачу Бога; коли ж до церкви — лише натовп людей.

13. Латинська мова вже кількасот років помирає.

14. Люблю казки, адже в них більше правди, і найбільша полягає в тому, що мало не все на світі — брехня.

15. Люди поділяються на два типи: тих, хто вважає, що люди поділяються на два типи, і тих, хто так не думає.

16. Людина без ворогів — погана людина.

17. Людина далі від Бога, ніж Він від неї.

18. Людям притаманно завищувати чи занижувати самооцінку. Їм складно з однаковим завзяттям ганити того, хто ще мить тому заслуговував на похвалу.

19. Ми захоплюємося кращими. Кращими з тих, кого знаємо.

20. Ми різні, бо різними очима дивимося; схожі, бо один і той же світ бачимо.

21. Митці не залишили би місця на Землі, якби не містичні сили, що інколи нищать їхні витвори, залишаючи найліпші чи, може, найменш громіздкі.

22. Мрія — продукт мислення з необмеженим терміном придатності.

23. Найдурніша справа — з дурня робити дурня.

24. Наука — лиш мода на теорії.

25. Не будь-яка чесність — справжня чеснота.

26. Не кожному Аврааму Бог дозволяє помилувати сина.

27. Не можна довіряти мистецтво матеріалістам, бо вони його спаплюжать. Не можна довіряти науку
романтикам: вони її спростують.

28. Ніколи не пиши того, під чим не маєш сміливості підписатися.

29. Перед тим як запропонувати гостю почуватися, як удома, поцікавтеся, як він зазвичай поводиться вдома.

30. Писати просто і примітивно можуть усі. Писати складно й оригінально здатна більшість. А просто й оригінально пишуть лише майстри.

31. Підліток — Великий Сумнів.

32. Подяка за минулу послугу — водночас хабар за майбутню.

33. Православ'я виховує, католицизм учить, протестантство відучує.

34. Проспиртовані душі не стають стерильними.

35. Розумний має багато вчитися, аби писати для невігласів

36. Скромність людей — не вдача, а потилиця їхнього самолюбства.

37. Сміх — це особлива реакція людей на особливий вид насильства.

38. Спочатку б’є бойовий клич. І лише потім — клинок.

39. Сталося диво: дива не сталося!

40. Старими людей роблять не діти й онуки, а їхня відсутність.

41. Старість. Волосся з голови тікає у вуха та ніздрі.

42. Страшно не взагалі померти, а померти у невдалий момент.

43. Сучасна емансипована жінка. Вона має право навчатися в університеті, але не може сидячи проїхати в повному тролейбусі.

44. Тільки генно-модифікована людина не має черв’яків.

45. Того, що «було колись», ніколи не було.

46. Треба просити вибачення не для того, щоб його отримати, а щоб ображений міг його дати.

47. У німб слави одягнена лише голова.

48. У юні роки майже всі пишуть вірші, але в поетів і графоманів це не минає з часом.

49. Холерик у гніві ладен зарубати себе, щоб інших хоч кров’ю заляпало.

50. «Хоч до рани прикладай», – сказала вона, витираючи поріз на руці зіжмаканою сторінкою з його книжки.

51. Часом здається, що з християн лишилися тільки комахи-богомоли.

52. Часто «соціальний пакет» включає тільки поліетилен.

53. Шлунковий сік пуританина, мабуть, мультивітамінний.

54. Що менший твір, то більше треба думати, як його написати.

55. Яйця курку не вчать. Тому курці спочатку відрубають голову, а потім із тушки зварять борщ.

56. Якби Бога не існувало, люди вигадали би лояльнішого вседержителя.

57. Якби вампіри існували, то з’їли б усіх діабетиків. Бо ті — найсолодші.

58. Якщо вірш поганий, поет його перепише або взагалі знищить; у графомана ж немає поганих віршів.

2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-21 16:00:07
Переглядів сторінки твору 2100
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.083 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.287 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.13 23:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 19:17:27 ]
Цікаві та доволі оригінальні думки. Вони так просто не приходять. Тут або дар, або клопітка праця, або ж те і те!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-08-21 19:28:49 ]
Дякую! Назбирував їх пару років :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-08-21 20:05:26 ]
Трохи неповний перелік думок, певне є ще? :))
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-08-21 23:56:40 ]
Дякую. Ще були думки (порівняно з публікацією на Літклубі), але деякі я замінив на більш оригінальні, а деякі (найменш цікаві) видалив. Я ж - чортовий перфекціоніст! :)))