Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
2026.10.25
15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
В'ячеслав Шестопалов (1990) /
Проза
58 думок
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
58 думок
1. Батьки, ви хочете «продовжити» себе в дітях? А оригінал хороший?
2. Бог — Великий Оригінал.
3. Бог усіх чує, а не всім дає. Інколи таке враження, що Він — жінка.
4. В енциклопедії з філософії статті «Ніцше» та «Нігілізм» розташовані поряд.
5. Вдарять по лівій щоці — підстав праву. Але: в людини дві щоки, тільки дві.
6. Глибину думок письменника виявляє розтин тіла.
7. Жінка змушує вбивати,
Як волає із кімнати:
Тут павук сидить
Страшний!
8. Зазвичай «вічна пам’ять» не триває і одного року.
9. Змусити публіку плакати — пік естетичного садизму.
10. Зраджує той, хто забагато слухає інших.
11. Коли прагнеш неможливого, не ризикуєш розчаруватися отриманим.
12. Коли я приходжу до себе в душу, то завжди бачу Бога; коли ж до церкви — лише натовп людей.
13. Латинська мова вже кількасот років помирає.
14. Люблю казки, адже в них більше правди, і найбільша полягає в тому, що мало не все на світі — брехня.
15. Люди поділяються на два типи: тих, хто вважає, що люди поділяються на два типи, і тих, хто так не думає.
16. Людина без ворогів — погана людина.
17. Людина далі від Бога, ніж Він від неї.
18. Людям притаманно завищувати чи занижувати самооцінку. Їм складно з однаковим завзяттям ганити того, хто ще мить тому заслуговував на похвалу.
19. Ми захоплюємося кращими. Кращими з тих, кого знаємо.
20. Ми різні, бо різними очима дивимося; схожі, бо один і той же світ бачимо.
21. Митці не залишили би місця на Землі, якби не містичні сили, що інколи нищать їхні витвори, залишаючи найліпші чи, може, найменш громіздкі.
22. Мрія — продукт мислення з необмеженим терміном придатності.
23. Найдурніша справа — з дурня робити дурня.
24. Наука — лиш мода на теорії.
25. Не будь-яка чесність — справжня чеснота.
26. Не кожному Аврааму Бог дозволяє помилувати сина.
27. Не можна довіряти мистецтво матеріалістам, бо вони його спаплюжать. Не можна довіряти науку
романтикам: вони її спростують.
28. Ніколи не пиши того, під чим не маєш сміливості підписатися.
29. Перед тим як запропонувати гостю почуватися, як удома, поцікавтеся, як він зазвичай поводиться вдома.
30. Писати просто і примітивно можуть усі. Писати складно й оригінально здатна більшість. А просто й оригінально пишуть лише майстри.
31. Підліток — Великий Сумнів.
32. Подяка за минулу послугу — водночас хабар за майбутню.
33. Православ'я виховує, католицизм учить, протестантство відучує.
34. Проспиртовані душі не стають стерильними.
35. Розумний має багато вчитися, аби писати для невігласів
36. Скромність людей — не вдача, а потилиця їхнього самолюбства.
37. Сміх — це особлива реакція людей на особливий вид насильства.
38. Спочатку б’є бойовий клич. І лише потім — клинок.
39. Сталося диво: дива не сталося!
40. Старими людей роблять не діти й онуки, а їхня відсутність.
41. Старість. Волосся з голови тікає у вуха та ніздрі.
42. Страшно не взагалі померти, а померти у невдалий момент.
43. Сучасна емансипована жінка. Вона має право навчатися в університеті, але не може сидячи проїхати в повному тролейбусі.
44. Тільки генно-модифікована людина не має черв’яків.
45. Того, що «було колись», ніколи не було.
46. Треба просити вибачення не для того, щоб його отримати, а щоб ображений міг його дати.
47. У німб слави одягнена лише голова.
48. У юні роки майже всі пишуть вірші, але в поетів і графоманів це не минає з часом.
49. Холерик у гніві ладен зарубати себе, щоб інших хоч кров’ю заляпало.
50. «Хоч до рани прикладай», – сказала вона, витираючи поріз на руці зіжмаканою сторінкою з його книжки.
51. Часом здається, що з християн лишилися тільки комахи-богомоли.
52. Часто «соціальний пакет» включає тільки поліетилен.
53. Шлунковий сік пуританина, мабуть, мультивітамінний.
54. Що менший твір, то більше треба думати, як його написати.
55. Яйця курку не вчать. Тому курці спочатку відрубають голову, а потім із тушки зварять борщ.
56. Якби Бога не існувало, люди вигадали би лояльнішого вседержителя.
57. Якби вампіри існували, то з’їли б усіх діабетиків. Бо ті — найсолодші.
58. Якщо вірш поганий, поет його перепише або взагалі знищить; у графомана ж немає поганих віршів.
2012
2. Бог — Великий Оригінал.
3. Бог усіх чує, а не всім дає. Інколи таке враження, що Він — жінка.
4. В енциклопедії з філософії статті «Ніцше» та «Нігілізм» розташовані поряд.
5. Вдарять по лівій щоці — підстав праву. Але: в людини дві щоки, тільки дві.
6. Глибину думок письменника виявляє розтин тіла.
7. Жінка змушує вбивати,
Як волає із кімнати:
Тут павук сидить
Страшний!
8. Зазвичай «вічна пам’ять» не триває і одного року.
9. Змусити публіку плакати — пік естетичного садизму.
10. Зраджує той, хто забагато слухає інших.
11. Коли прагнеш неможливого, не ризикуєш розчаруватися отриманим.
12. Коли я приходжу до себе в душу, то завжди бачу Бога; коли ж до церкви — лише натовп людей.
13. Латинська мова вже кількасот років помирає.
14. Люблю казки, адже в них більше правди, і найбільша полягає в тому, що мало не все на світі — брехня.
15. Люди поділяються на два типи: тих, хто вважає, що люди поділяються на два типи, і тих, хто так не думає.
16. Людина без ворогів — погана людина.
17. Людина далі від Бога, ніж Він від неї.
18. Людям притаманно завищувати чи занижувати самооцінку. Їм складно з однаковим завзяттям ганити того, хто ще мить тому заслуговував на похвалу.
19. Ми захоплюємося кращими. Кращими з тих, кого знаємо.
20. Ми різні, бо різними очима дивимося; схожі, бо один і той же світ бачимо.
21. Митці не залишили би місця на Землі, якби не містичні сили, що інколи нищать їхні витвори, залишаючи найліпші чи, може, найменш громіздкі.
22. Мрія — продукт мислення з необмеженим терміном придатності.
23. Найдурніша справа — з дурня робити дурня.
24. Наука — лиш мода на теорії.
25. Не будь-яка чесність — справжня чеснота.
26. Не кожному Аврааму Бог дозволяє помилувати сина.
27. Не можна довіряти мистецтво матеріалістам, бо вони його спаплюжать. Не можна довіряти науку
романтикам: вони її спростують.
28. Ніколи не пиши того, під чим не маєш сміливості підписатися.
29. Перед тим як запропонувати гостю почуватися, як удома, поцікавтеся, як він зазвичай поводиться вдома.
30. Писати просто і примітивно можуть усі. Писати складно й оригінально здатна більшість. А просто й оригінально пишуть лише майстри.
31. Підліток — Великий Сумнів.
32. Подяка за минулу послугу — водночас хабар за майбутню.
33. Православ'я виховує, католицизм учить, протестантство відучує.
34. Проспиртовані душі не стають стерильними.
35. Розумний має багато вчитися, аби писати для невігласів
36. Скромність людей — не вдача, а потилиця їхнього самолюбства.
37. Сміх — це особлива реакція людей на особливий вид насильства.
38. Спочатку б’є бойовий клич. І лише потім — клинок.
39. Сталося диво: дива не сталося!
40. Старими людей роблять не діти й онуки, а їхня відсутність.
41. Старість. Волосся з голови тікає у вуха та ніздрі.
42. Страшно не взагалі померти, а померти у невдалий момент.
43. Сучасна емансипована жінка. Вона має право навчатися в університеті, але не може сидячи проїхати в повному тролейбусі.
44. Тільки генно-модифікована людина не має черв’яків.
45. Того, що «було колись», ніколи не було.
46. Треба просити вибачення не для того, щоб його отримати, а щоб ображений міг його дати.
47. У німб слави одягнена лише голова.
48. У юні роки майже всі пишуть вірші, але в поетів і графоманів це не минає з часом.
49. Холерик у гніві ладен зарубати себе, щоб інших хоч кров’ю заляпало.
50. «Хоч до рани прикладай», – сказала вона, витираючи поріз на руці зіжмаканою сторінкою з його книжки.
51. Часом здається, що з християн лишилися тільки комахи-богомоли.
52. Часто «соціальний пакет» включає тільки поліетилен.
53. Шлунковий сік пуританина, мабуть, мультивітамінний.
54. Що менший твір, то більше треба думати, як його написати.
55. Яйця курку не вчать. Тому курці спочатку відрубають голову, а потім із тушки зварять борщ.
56. Якби Бога не існувало, люди вигадали би лояльнішого вседержителя.
57. Якби вампіри існували, то з’їли б усіх діабетиків. Бо ті — найсолодші.
58. Якщо вірш поганий, поет його перепише або взагалі знищить; у графомана ж немає поганих віршів.
2012
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
