Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже п
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже п
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
В'ячеслав Шестопалов (1990) /
Проза
58 думок
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
58 думок
1. Батьки, ви хочете «продовжити» себе в дітях? А оригінал хороший?
2. Бог — Великий Оригінал.
3. Бог усіх чує, а не всім дає. Інколи таке враження, що Він — жінка.
4. В енциклопедії з філософії статті «Ніцше» та «Нігілізм» розташовані поряд.
5. Вдарять по лівій щоці — підстав праву. Але: в людини дві щоки, тільки дві.
6. Глибину думок письменника виявляє розтин тіла.
7. Жінка змушує вбивати,
Як волає із кімнати:
Тут павук сидить
Страшний!
8. Зазвичай «вічна пам’ять» не триває і одного року.
9. Змусити публіку плакати — пік естетичного садизму.
10. Зраджує той, хто забагато слухає інших.
11. Коли прагнеш неможливого, не ризикуєш розчаруватися отриманим.
12. Коли я приходжу до себе в душу, то завжди бачу Бога; коли ж до церкви — лише натовп людей.
13. Латинська мова вже кількасот років помирає.
14. Люблю казки, адже в них більше правди, і найбільша полягає в тому, що мало не все на світі — брехня.
15. Люди поділяються на два типи: тих, хто вважає, що люди поділяються на два типи, і тих, хто так не думає.
16. Людина без ворогів — погана людина.
17. Людина далі від Бога, ніж Він від неї.
18. Людям притаманно завищувати чи занижувати самооцінку. Їм складно з однаковим завзяттям ганити того, хто ще мить тому заслуговував на похвалу.
19. Ми захоплюємося кращими. Кращими з тих, кого знаємо.
20. Ми різні, бо різними очима дивимося; схожі, бо один і той же світ бачимо.
21. Митці не залишили би місця на Землі, якби не містичні сили, що інколи нищать їхні витвори, залишаючи найліпші чи, може, найменш громіздкі.
22. Мрія — продукт мислення з необмеженим терміном придатності.
23. Найдурніша справа — з дурня робити дурня.
24. Наука — лиш мода на теорії.
25. Не будь-яка чесність — справжня чеснота.
26. Не кожному Аврааму Бог дозволяє помилувати сина.
27. Не можна довіряти мистецтво матеріалістам, бо вони його спаплюжать. Не можна довіряти науку
романтикам: вони її спростують.
28. Ніколи не пиши того, під чим не маєш сміливості підписатися.
29. Перед тим як запропонувати гостю почуватися, як удома, поцікавтеся, як він зазвичай поводиться вдома.
30. Писати просто і примітивно можуть усі. Писати складно й оригінально здатна більшість. А просто й оригінально пишуть лише майстри.
31. Підліток — Великий Сумнів.
32. Подяка за минулу послугу — водночас хабар за майбутню.
33. Православ'я виховує, католицизм учить, протестантство відучує.
34. Проспиртовані душі не стають стерильними.
35. Розумний має багато вчитися, аби писати для невігласів
36. Скромність людей — не вдача, а потилиця їхнього самолюбства.
37. Сміх — це особлива реакція людей на особливий вид насильства.
38. Спочатку б’є бойовий клич. І лише потім — клинок.
39. Сталося диво: дива не сталося!
40. Старими людей роблять не діти й онуки, а їхня відсутність.
41. Старість. Волосся з голови тікає у вуха та ніздрі.
42. Страшно не взагалі померти, а померти у невдалий момент.
43. Сучасна емансипована жінка. Вона має право навчатися в університеті, але не може сидячи проїхати в повному тролейбусі.
44. Тільки генно-модифікована людина не має черв’яків.
45. Того, що «було колись», ніколи не було.
46. Треба просити вибачення не для того, щоб його отримати, а щоб ображений міг його дати.
47. У німб слави одягнена лише голова.
48. У юні роки майже всі пишуть вірші, але в поетів і графоманів це не минає з часом.
49. Холерик у гніві ладен зарубати себе, щоб інших хоч кров’ю заляпало.
50. «Хоч до рани прикладай», – сказала вона, витираючи поріз на руці зіжмаканою сторінкою з його книжки.
51. Часом здається, що з християн лишилися тільки комахи-богомоли.
52. Часто «соціальний пакет» включає тільки поліетилен.
53. Шлунковий сік пуританина, мабуть, мультивітамінний.
54. Що менший твір, то більше треба думати, як його написати.
55. Яйця курку не вчать. Тому курці спочатку відрубають голову, а потім із тушки зварять борщ.
56. Якби Бога не існувало, люди вигадали би лояльнішого вседержителя.
57. Якби вампіри існували, то з’їли б усіх діабетиків. Бо ті — найсолодші.
58. Якщо вірш поганий, поет його перепише або взагалі знищить; у графомана ж немає поганих віршів.
2012
2. Бог — Великий Оригінал.
3. Бог усіх чує, а не всім дає. Інколи таке враження, що Він — жінка.
4. В енциклопедії з філософії статті «Ніцше» та «Нігілізм» розташовані поряд.
5. Вдарять по лівій щоці — підстав праву. Але: в людини дві щоки, тільки дві.
6. Глибину думок письменника виявляє розтин тіла.
7. Жінка змушує вбивати,
Як волає із кімнати:
Тут павук сидить
Страшний!
8. Зазвичай «вічна пам’ять» не триває і одного року.
9. Змусити публіку плакати — пік естетичного садизму.
10. Зраджує той, хто забагато слухає інших.
11. Коли прагнеш неможливого, не ризикуєш розчаруватися отриманим.
12. Коли я приходжу до себе в душу, то завжди бачу Бога; коли ж до церкви — лише натовп людей.
13. Латинська мова вже кількасот років помирає.
14. Люблю казки, адже в них більше правди, і найбільша полягає в тому, що мало не все на світі — брехня.
15. Люди поділяються на два типи: тих, хто вважає, що люди поділяються на два типи, і тих, хто так не думає.
16. Людина без ворогів — погана людина.
17. Людина далі від Бога, ніж Він від неї.
18. Людям притаманно завищувати чи занижувати самооцінку. Їм складно з однаковим завзяттям ганити того, хто ще мить тому заслуговував на похвалу.
19. Ми захоплюємося кращими. Кращими з тих, кого знаємо.
20. Ми різні, бо різними очима дивимося; схожі, бо один і той же світ бачимо.
21. Митці не залишили би місця на Землі, якби не містичні сили, що інколи нищать їхні витвори, залишаючи найліпші чи, може, найменш громіздкі.
22. Мрія — продукт мислення з необмеженим терміном придатності.
23. Найдурніша справа — з дурня робити дурня.
24. Наука — лиш мода на теорії.
25. Не будь-яка чесність — справжня чеснота.
26. Не кожному Аврааму Бог дозволяє помилувати сина.
27. Не можна довіряти мистецтво матеріалістам, бо вони його спаплюжать. Не можна довіряти науку
романтикам: вони її спростують.
28. Ніколи не пиши того, під чим не маєш сміливості підписатися.
29. Перед тим як запропонувати гостю почуватися, як удома, поцікавтеся, як він зазвичай поводиться вдома.
30. Писати просто і примітивно можуть усі. Писати складно й оригінально здатна більшість. А просто й оригінально пишуть лише майстри.
31. Підліток — Великий Сумнів.
32. Подяка за минулу послугу — водночас хабар за майбутню.
33. Православ'я виховує, католицизм учить, протестантство відучує.
34. Проспиртовані душі не стають стерильними.
35. Розумний має багато вчитися, аби писати для невігласів
36. Скромність людей — не вдача, а потилиця їхнього самолюбства.
37. Сміх — це особлива реакція людей на особливий вид насильства.
38. Спочатку б’є бойовий клич. І лише потім — клинок.
39. Сталося диво: дива не сталося!
40. Старими людей роблять не діти й онуки, а їхня відсутність.
41. Старість. Волосся з голови тікає у вуха та ніздрі.
42. Страшно не взагалі померти, а померти у невдалий момент.
43. Сучасна емансипована жінка. Вона має право навчатися в університеті, але не може сидячи проїхати в повному тролейбусі.
44. Тільки генно-модифікована людина не має черв’яків.
45. Того, що «було колись», ніколи не було.
46. Треба просити вибачення не для того, щоб його отримати, а щоб ображений міг його дати.
47. У німб слави одягнена лише голова.
48. У юні роки майже всі пишуть вірші, але в поетів і графоманів це не минає з часом.
49. Холерик у гніві ладен зарубати себе, щоб інших хоч кров’ю заляпало.
50. «Хоч до рани прикладай», – сказала вона, витираючи поріз на руці зіжмаканою сторінкою з його книжки.
51. Часом здається, що з християн лишилися тільки комахи-богомоли.
52. Часто «соціальний пакет» включає тільки поліетилен.
53. Шлунковий сік пуританина, мабуть, мультивітамінний.
54. Що менший твір, то більше треба думати, як його написати.
55. Яйця курку не вчать. Тому курці спочатку відрубають голову, а потім із тушки зварять борщ.
56. Якби Бога не існувало, люди вигадали би лояльнішого вседержителя.
57. Якби вампіри існували, то з’їли б усіх діабетиків. Бо ті — найсолодші.
58. Якщо вірш поганий, поет його перепише або взагалі знищить; у графомана ж немає поганих віршів.
2012
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
