ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сашко Пазур (1964) / Вірші

 Хай самує гора...
***
Хай самує гора –
я спускаюся в тінь долин.
Я віднині твій раб.
Добрий раб… майже Божий Син.

Бачиш прапор? Ярів
він на піку! Тепер він – твій.
Раз я там не згорів –
йду у службу тобі одній.

Що ти хочеш? Речи!
Я для тебе – усе… усе…
Мій роз’ятрений чин
навіть гору оцю знесе!

Добре… добрий… навчи…
я згадаю… прости… не сердьсь…

Тільки щоб не тужив
і не рвався у шал бунтівний,
на мільйон моїх жил
дай роботу – або розітни!
Тільки щоб не спинявсь
на розхрестях стовпом соляним,
моє серце щодня
клич до себе – або розітни!.

Лиш мовчи про любов –
вже ропу не приймає плоть.
Я сьогодні не Бог –
мене вчора зрадив Господь.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-22 17:21:07
Переглядів сторінки твору 1852
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.370 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.746 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.10 20:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-22 20:01:37 ]
в этом брошенном богом мире
разъярил ты себя, Ярила.
мой язычник... тебе бы жрицу...
а на плоть пенять - не годится!
:)
цепляет опять и снова, солевая ваша основа), ещё и в преддверие завтрашнего праздника...
Саша. мне так нравится вас читать. это как ежика рукой гладить - все внутри сжимается.. а он, глядишь, славный такой..
прикололи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-23 15:15:01 ]
"ещё и в преддверие завтрашнего праздника..."
Це Ви на День незалежності натякаєте? Якщо так - знімаю капелюха! Бо всі чомусь цей вірш та й наступний, з гробами)обминають - ма'ть, після моїх виставлених текстів "про жінок" ці сприймаються теж однозначно на їхню адресу.А це, так би мовити, яйця із геть іншої корзини... і я їх виставив спеціально під такий День.Я вже почав думати, чи не поставити якісь заголовки, щось на зразок помпезного: ДО УКРАЇНИ, БАТЬКІВЩИНИ ет сетера(((
Дякую!
Бачите, тут би я мав "приколоть" не лише жінок, а воно не вийшло ((((



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 11:52:02 ]
йшлося про день державного прапора
що майо-ярив там десь на початку...
так что слухи о моей сообразительности
си-ильно преувеличены)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-28 13:40:05 ]
Так ця догадка була ще крутішою, Марточко, бо у першій версії цього вірша я писав: Я тебе під цим прапором ще не любив...
У будь-якому разі - ти вгадала! Вітаю - і дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-28 13:43:05 ]
Пардон: я маю на увазі - перший рядок вірша "Зима", бо цей вірш зв"язаний з тим - у мене, принаймні - намертво. У цьому тексті прапор лишився - але це той самий прапор...