ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Вячеслав Руденко
2026.10.08 08:44
Погляд повен муки, а кругом — полин,
А кругом сукуба непроглядна тінь.
Мерехтливі перла в косах між рамен,
Губ нерідних, мертвих обраний домен.
Вівчареві місяць сяє над грудьми,
Провіщає ранком справжнє рази три.

Цвинтар біля греблі тихий і чужий,

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Рецензії

 Огляд віршів, на які створено пісні і відео (4)

Вірші:
«Не жахайся мене»,
«Її вікно – щоразу без завіс…»,
«З висоти»

У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка), модерністів (П. Тичина, Т. Осьмачка, М. Вороний), шістдесятників (В. Симоненко, Л. Костенко, В. Стус) та сучасних поетів (С. Губерначук, І. Малкович, Г. Чубай).

Про свій YouTube канал команда URockBallads написала (https://www.youtube.com/watch?v=Sdf5qXdEEZo): «Цей канал ніколи не був і не буде про масмаркет. Це простір про настрій, атмосферу та гарну музику. Ми викладаємо виключно те, що подобається нам самим, і робимо це саме так, як бачимо й відчуваємо. Якби ми шукали масовості та мільйонних переглядів, то ніколи б не писали рок-балади на вірші Губерначука, Білаша чи Грінченка – адже 90% масмаркету просто не знають цих імен і навряд чи колись натиснуть «play» на такі твори. Ця музика повинна, інколи, заспокоїти, а інколи дати можливість сконцентруватися на думках чи подумати про минулі вчинки або майбутні».

Нижче зібрані коментарі-відгуки на ряд віршів Сергія Губерначука.
Відгуки та їх фрагменти, що безпосередньо відносяться до віршів, подаються в оригінальному вигляді, без редагування.

1. Сергій Губерначук «Не жахайся мене»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=mJ5KrfNzko8

– Поезія Сергія Губерначука – це завжди відверта сповідь людини, яка відчуває пульс нашого часу на межі болю та молитви.
– Це роздуми про впертість перед обличчям світу, про «пекельну Україну» і про те, що відповідальність за власну долю лежить лише на нас самих. Ми не шукаємо винних, ми лише шукаємо істину в цих рядках, де «хмари заскиртовані вітром».
– Цей вірш – це чесна сповідь поета про внутрішню відповідальність, про пекучий біль за свій вибір у «країні життя», за «пекельну свою Україну». Це кров серця і глибоке емоційне переживання до такого надмірного страждання, що «одсікає язик говорити».
– Поезія Сергія Губерначука справді не терпить фальші.
– Я цей вірш тільки недавно читав і подумати не міг, що з нього може вийти ПРОСТО НЕРЕАЛЬНО крута пісня!!
– Слова ріжуть тишу сильніше, ніж крик. Це просто розриває зсередини.
– Саме в цьому і є сила поезії Сергія Губерначука – вона не потребує крику, щоб бути почутою.
– Це щось!!! Наче кожне слово писали сльозами, слухаєш… і торкаєшся власних ран.
– Ми теж відчували цю неймовірну щирість кожного рядка.
– Послухав і якийсь час осмислював почуте. Поезія високого духу. Щоб реально відчути потрібно слухати знов і знов.
– Тексти Губерначука справді потребують часу на осмислення.
– Після прослуховування залишається особливий післясмак – сум, тепло й розуміння того наскільки поет любив «пекельну свою Україну».
– Слова просто неймовірні… Слова тут настільки потужні, що як звук не шаруй – все рівно слова будуть потужнішими.
– Тексти Губерначука настільки потужні, що вони самі по собі тримають всю конструкцію.
– Сильно сильнезний і проникливий вірш Сергія Губерначука!

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=mJ5KrfNzko8


Відео на вірш на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=iUCm-h2EzRs

2. Сергій Губерначук «Її вікно – щоразу без завіс…»
Відгуки на сайтах: https://www.youtube.com/watch?v=KTbTeG3VVEI
https://www.youtube.com/post/UgkxnvIrmA0zTp2JCz2s5wuJDhT9UsT7H6jX

– В основі… лежить шедевр видатного українського поета Сергія Губерначука. Його поезія завжди відзначалася глибоким психологізмом, тонкою еротикою та майже театральною образністю. «Її вікно» малює перед нами картину інтимного моменту, де межа між приватним і публічним стирається. Вона знає, що за нею спостерігають, і цей перформанс перед відчиненим вікном під музику Гайдна – її спосіб кричати про свою самотність, жагу бути почутою і поміченою в цьому величезному холодному світі.
– Як вам метафора з білим бантом, який вона «з плачем зриває і вплітає знов»? Що для вас означає цей жест самотності?
– Ця пісня – особлива сторінка для проекту URockBallads.
– Наче простий і зрозумілий вірш, проте за законом Мерфі усе не так просто, як здається. Підтексти у віршах Сергія завжди змістовні і глибокі. Поет тонко відчував жіночу парадоксальність: «Вона озвучено стоїть перед вікном; свій білий бант… з плаче́м зриває і впліта́є знов». Деліктний психологічний момент – жінка тримається до останнього, з жіночністю і ніжністю, і навіть через біль, сльози і душевні переживання.
– Уся сіль цього вірша саме в деталях і підтекстах, де за зовнішнім спокоєм іде внутрішня боротьба.
– Здається, у Губерначука ці емоції завжди на межі: вони рвуться назовні, але водночас їх хочеться сховати від чужих очей і відкрити тільки одній людині.
– «Дивна гра слів» – фірмовий почерк автора.
– Вірш дуже задушевний, притягує своїм «внутрішнім» життям, ліричністю, інтимністю, висвітлює жіночу проблему в небагатьох словах і, на жаль, залишає присмак ніжного співчуття.
– Тонкий психологізм і розуміння жіночої природи. Чуттєвий твір з інтимним змістом. Очікування кохання, що символізується білим бантом. Бант білий «з плаче́м зриває і впліта́є знов» – як це зворушливо! Це повна беззахисність перед почуттями, це внутрішня боротьба і вагання!
– Губерначук дуже круто передав цю внутрішню боротьбу через одну деталь із бантом.
– Йой!!!! Я відчув себе тим диваком.... магія! Стільки тендітності й внутрішньої музики в одному творі! Після прослуховування хочеться мовчати й відчувати. Цей витвір хвилює не словами, а тим, що залишається між ними. Саме так народжується справжня магія.
– У текстах Губерначука паузи та настрій часто говорять не менше за сам текст.
– «Її вікно – щоразу без завіс, щоранку навстіж дзенькає шибками». Так починається пісня і вірш. Вікно без завіс – то відкритість і щирість намірів і жіночих почуттів, що навстіж і щоранку відкриваються світу. Вона «озвучена» і настільки відкрита, що навіть «роздягнена» і «Гайдн (її мрійливість, внутрішня музика) розвіює її вбрання інтимні». Непроста доля жінки – аж до плачу, проте її дійсна прикраса – «білий бант» (душевна краса і чистота) щоразу «прасується», «і вплітається знов», «мов квітка». Так поетично і гарно про жінку!
– «Вікно без завіс» дійсно задає тон усій композиції.
– Сокровенно. Ніжно. Вразили «білий бант», «озвучене» стояння перед вікном, «хвилі звуків» і Гайдн. Це поетичні і театральні деталі чи символи вразливості душі, чистих почуттів і світлих надій?..
– Однозначно символи. За цими простими на перший погляд речами ховається вся психологія тексту.
– Дуже красива пісня і поезія., сповнені внутрішньої сили, жіночності і загадки. Усе на висоті!
– Сергій Губерначук – не стереотипний поет. Він дозволяє собі різні теми, думки і погляди, розкриває потаємні сенси, як і у вірші для цієї пісні. Усе написано легко, прозоро, з теплою інтонацією, і в той же час пристрасно, інтимно і правдиво. Пісня не залишає байдужим слухача, настроює на розумову і душевну роботу над непростими темами жіночих почуттів і мрій разом із глибокими жіночими переживаннями, сумнівами і навіть плачем. Усе це життя у різних його проявах. Саме їхню суть поет намагався осягнути.
– Губерначук справді копає глибоко.
– Тексти Губерначука дійсно мають власний внутрішній ритм.
– Прості і мудрі слова пісні. Після декількох прослуховувань прийшло своє уявлення про задум поета. Як на мене, вірш і пісня про долю жінки. Вона щоранку навстіж розкриває вікно – йде назустріч життю і світу – «диваку з підступними думками». Вона прикрашає себе білим бантом – чистотою і світлими почуттями, які не завжди справджуються. Проте життєдайна сила жінки перемагає. Вона знов і знов зриває і вплітає білий бант і «озвучено стоїть перед вікном», несучі в світ свою красу, ніжність і жіночність.
– Губерначук вміє закласти багато сенсів у прості речі на кшталт білого банта.
– Ця музична композиція вкрай точно і тонко передає психологізм вірша Сергія Губерначука – жіночі переживання і неоднозначні почуття і дії. Ними розкриваються приховані рани, поєднуються сумніви з надіями. А цей білий бант, який «з плаче́м зривається і впліта́ється знов»!.. Він символізує непохитність жіночої природи, чисті почуття і в цілому прагнення до любові.
– Поезії Сергія Губерначука споріднені пісням. Усі його вірші мають свої ноти і навіть цілі музичні фрази. Тому вони так яскраво проявляються в музичному обрамленні. Мабуть, невипадково вони вперше стали так глибоко розкриватися в піснях і саме на цьому каналі, де автори музики тонко відчули і втілили ритміку, пластику, об’єм слова, зрозуміли рух думки поета, зловили «хвилі звукові» і розвіючого «Гайдна», а поетичні слова, образи і сюжетні лінії віршів не поранили, а вдало вплели в музику і тим посилили їх змістовність… Нехай тепер ТАМ, на Небесах Сергій тішиться (і ми ТУТ з ним)!

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=KTbTeG3VVEI


3. Сергій Губерначук «З висоти»
Відгуки на сайтах: https://www.youtube.com/watch?v=AWExF8lFeZ0
https://www.youtube.com/watch?v=3h0yJa3O4lo

– Сергій Губерначук – митець неймовірної духовного масштабу, чиє слово завжди балансувало на межі земного буття та абсолютного простору духу. Пісня «З висоти» – це маніфест визволення душі від кайданів минулого, від земного болю та ілюзій. Головний герой піднімається на ту духовну вершину, з якої колишні драми та образи здаються дрібними, «сліпими, глухими й німими». Він трансцендує, відбудовуючи свій власний рай із воскреслих кольорів, слова та небесної музики.
– Напрочуд естетичні пісня і вірш! Особливе задоволення і просвітлення! Духовна висота! «На справжній висоті усіх життів і долей» – на рівні небес, у масштабі вічності всі ми «кволі», «сліпі, глухі й німі», потребуємо значного оновлення, відродження, зрілості, щоб «ожити, зійти, змінити ім’я». Ім’я – це сутність. Змінити ім’я – це змінитися в основі, по суті, за змістом. Ось чому і духовні люди, відходячи від мирського життя і приймаючи іночеський / монашеський постриг, змінюють своє ім’я і живуть за принципом: «по-перше – Ти, по друге – ти, по-соте – я».
– Творчість Сергія глибока, вимагає слухати, розуміти, посилює відчуття повноти життя, турботу, інтерес, душевний відгук, матеріалізує думку про вічність.
– Поезія Сергія Губерначука дійсно вимагає не просто слухати, а занурюватися й розуміти.
– Насправді наші «кволі» емоції, пристрасті, амбіції і втрати нічого не варті перед вічністю. «Вічно живими» залишаються душа, любов і той «рай», який ми встигнемо «вибудувати» тут, на землі «з воскреслих кольорів, із музики, зі слова», а вища життєва реальність, «мелодія» й опора для цього – це небеса. Глибоко філософський, інтимний, духовно зрілий вірш!
– Все тимчасове й кволе минає, а справжньою опорою залишаються тільки душа, любов і несений у серці рай.
– Поет легкокрилий у словах, думках, мріях. Вміє «з воскреслих кольорів із музики, зі слова вибудовувати рай» і свій світ, який «новим звучить і бавиться, і грає»…
– Скільки любові у словах! Поет любить життя, вміє приймати втрати і біль, перетворювати їх «з воскреслих кольорів» на радість, жити і творити на висоті. Неймовірно!
– На такій висоті залишається тільки правда.
– Суть твору: на справжній висоті немає місця фальші – тільки чиста правда почуттів і музики.
– «Душею ввився ввись, бо небеса – основа» і «вибудував рай», коли «минулий час такий старий і кволий». Яку життєву силу потрібно мати, щоб у тяжку хвилину піднятися «на справжню висоту усіх життів і долей», де «світ новим звучить і бавиться, і грає»! Це гармонія душі, серця і розуму, спрямованих в небеса, які «малюнок мій, мелодія і вірш». Глибоко вражає!
– Вічне живе, це Любов! Пам’ять та Душа!
– Любов, Пам’ять та Душа – це те вічне, що тримає нас і піднімає на нові висоти.
– Головна тема Сергія – сенс і краса життя в любові. Творив цю красу, любив і ділився любов’ю. Світла, розумна і добра душа завжди нерозривна з нею. Мав розумне серце і чуттєву душу.
– Сергій Губерначук дійсно мав чуттєву душу й розумне серце, і його рядок «Згори мені наказано літати, переміщать любов повсюди» – це справжній маніфест всієї його творчості.
– Текст «з висоти» – над суєтою і буденністю, на рівні чистих помислів. Змушують задуматися над життям. Щиросердно дякую!

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=AWExF8lFeZ0

Контекст : YouTube канал URockBallads


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-10-08 13:52:04
Переглядів сторінки твору 10
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.083 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2026.10.08 14:08
Автор у цю хвилину відсутній