ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе

Євген Федчук
2026.05.17 17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Олещенко (2012) / Вірші

 Розлука. Осінь у Карпатах
А я – трембітою, трембітою,
А я – розпукою несамовитою.
А ти – цимбалами, цимбалами,
А ти – веселістю недбалою.
А я – мукою, а я – мукою,
А ти – радістю солодкозвукою.
Я – трембітою, ти – цимбалами,
І обоє – листками опалими.
2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-24 08:37:15
Переглядів сторінки твору 3784
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.849 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.312 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.105
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.07.06 17:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 19:23:20 ]
Повіяло славною Гоцульщиною. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 23:02:13 ]
Кольорові Карпати, й солодкозвучні. Хоч і листя опада...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 14:22:50 ]
Вдячна за відгуки, Тамаро й Богдане. Я, власне, з Полтавського краю, та...Хто хоч би раз побував у Карпатах, той не забуде їх ніколи. А листя має властивість оновлюватись. Людина мусила б у нього повчитись... Еге ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-31 06:27:08 ]
де ж тут їсти уїжно, де ж тут спати уліжно..
ось і доля поетова..ніжна як сніжна..

читала вас. нравится. а здесь аж мороз пошел по коже
а как увидела коефіціент прозорості... чи таке можливе? я ще на бачила..диво дивне
дякую вам..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-31 12:28:57 ]
Таня..вы композитор словсеный
вот что я думаю об этом (а думаю я по-русски)

если по вашему - то так:

А я – трембитою, трембитою
А я – отчаяньем насквозь пробитая.
А ты - цимбалами, цимбалами,
А ты - веселостью не рваною.
А я – мукою, мукой скучною,
А ты – радостью сладкозвучною.
Я – трембитою, ты – цимбалами,
Только оба мы – листьями палыми…

а если по-моему - то вот так:

Я – трембитою, я – трембитою,
Я - отчаяньем, перебитая.
Ты – цимбалами, ты – цимбалами
Ты - веселостью, не обманутый
я – разлукою, злою мукою,
а ты - сладкими счастья звуками.
я – трембитою, ты – цимбалами,
только оба мы – листья палые…

а вы, Таня, что вы думаете о том, что я думаю?..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-01 12:01:39 ]
Вельми втішена, що зустріла на ПМ таку вдячну читачку-перекладача. Тетянко! Обидва варіанти чудові. Мені більше до душі рядок "отчаяньем насквозь пробитая". Майже, як у моєї улюбленої Дікінсон: Мене прошила наскрізь мелодії стріла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 13:09:21 ]
о,Эмили!..еще одна общая тема..

Печальнейший - сладчайший хор
Безумнейший - растет.
Так ночь весной
Под гомон птиц
Готовит свой исход.

Март и Апрель -
Меж двух границ
Магический предел.
Там дальше
Медлит летний срок -
Мучительно несмел.
Припомнить спутников былых
Сейчас - больней всего.
Они дороже стали нам -
Разлуки колдовство.

Подумать - чем владели мы -
О чем скорбим теперь!
Молчите - горлышки сирен!
Закрыта к мертвым дверь!

Способно ухо - как ножом -
По сердцу полоснуть -
Ведь сердце глухо - но к нему
Сквозь слух короткий путь...

как я рада слышать, что вы слышите Дикинсон в том, как я слышу вас!...
вообще как перевод - конечно первый..как вы смотрите на то чтобы прийти на мои страницы? мне хотелось бы опубликовать ВАС у меня, с ссылками на первоисточник и им самим, конечно.
только последнюю строчечку я бы взяла из второго, несколько срезанной, оборванной, как палый лист..
а, Танюш?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-01 13:39:33 ]
Звісно, згодна, Мартусю.
Кожний пише так, як дише,
не намагаючись годить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 13:59:15 ]
ВДЯЧНА-ВДЯЧНА-ВДЯЧНА!!!
близкО наступившему времени в году и в сердце моем это ваше..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 14:15:05 ]
ось:...
http://maysterni.com/publication.php?id=81662

с новой строчечкой последней...

спасибо ещё раз!...