ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Я повертаюся
Злoтокоса моя, бурштинова,
Україно! В осінню пору
я до Тебе вертаюся знову -
На розмову, на тиху журу.

Пригорни мене, мамко, чимдужче,
Хоч сльозою омий із доріг
моє серце. прошу я: побудь ще!-
хай разом перебудемо сніг.

І помрієм укупі про весни,
забрунькуємо пуп"янку цвіт...
А дивись!- ще і літечко скресне-
Мій Тобою наповниться світ!

Никнув сон...дві стежини порізні
Зосеніло пішли по землі...
Чи то голосу бракнуло пісні?
Чи то ночі на сни замалі?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-24 17:10:59
Переглядів сторінки твору 3367
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.174 / 5.5  (5.149 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.241 / 5.9)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.28 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-24 18:02:27 ]
Чудово. Відчула кожне слово! Дякую ,Роксоланочко, за теплі почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 19:35:14 ]
І Вам, спасиБі, п. Наталочко, на доброму слові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 19:07:41 ]
А віршу "голосу не бракнуло" - в день Незалежності струменіє любов'ю до України і глибокою ліричністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 19:44:43 ]
... люблю я їі повсякденну- Вселенську клітину живу...
Дякую, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 20:11:48 ]
а в мене щось не виходить громадянська лірика… :)
у вас гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 23:11:36 ]
Олечко, та все, що торкнеться Вашої душі, піснею з-під пера ллється...у Вас все вдається і прикладом того є і сьогоденна Ваша публікація.
Натхнення Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 21:43:00 ]
Ніжно і патріотично водночас! А закінчення просто класне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 23:12:27 ]
Радію, Іванко, що так сприйнявся твір- так і хотілося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 21:48:33 ]
Дуже відповідає моєму настрою в цю мить... саме зараз долинають до мого балкону салюти з центу міста...
І все ж, може, краще "мамо" замість "мамко"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 23:21:14 ]
п. Любо, гарно так , що настроєм ми з Вами зараз на одному пульсі. Україна у випробуваннях, але водночас і у гарті...комфорти "успішних" краін- монстрів - розмивають душі людям.
Щодо "мамко" - то можливо і трохи запахло інтонаційністю панібратством, але зате таким звертанням мож" звернутися лише до найріднішого...
Та й у фольклорі, і в літературі зустрічне це слово. " Мамко, любко не бийте, кожушину зашийте" ( з пісні)
Щось мені у тім "мамко" є таке тремке- претремке!!!! Спасибі Вам за відвідини сторіночки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 21:53:47 ]
Приємно почитати гарне, в день свята. Всім вітання!

(Пригорни-бо, матусю?.. мені теж якось - Мамки-няньки, хоч це діло автора)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 23:25:32 ]
Навзаєм, Тамарочко, вітаю з цим величним Днем незалежности до котрого життями прокладалося і ще прокладається стежа.
Щодо "матусю" - гарно і ніжно...любиться мено це звертання, але у контексті цього вірша зазвучить злітературщено і цукрово. Мені тут щирости треба! Дякую безмежно за відгук і привітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 21:54:32 ]
Я й раніше читала Вашу, Роксолано, громадянську лірику - з любов'ю до України, і тоді захоплювалася, і тепер... Дякую, що - саме в цей день...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 23:26:47 ]
Ларисонько, такий відгук у Такий День- велика радість для мене. Велике спасиБі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 23:19:47 ]
Українське щире серце витьохкує у Ваших грудях, Роксолано!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-24 23:28:25 ]
Лесечко, радію, що провідчулося...Дякую!