ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.16 23:43
* 204 *
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
***
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
Проникнення осені
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
В креветках, у сріблі…
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
Репост прозріння
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння...
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Олешки в блокаді
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
* * *
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
* * *
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Скрипалі
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
Стукаю, не чуєш? (The Rolling Stones)
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
* 203 *
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Гадюка
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
* * *
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Сила Слова

Споконвіку було Слово...

Ів. 1.1.

Образ твору Сила Слова спроможна схилити
Сите серце служити слабим,
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.

26.08.12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-26 20:09:38
Переглядів сторінки твору 7918
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.188 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.101 / 5.5  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.613
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:31:30 ]
Ох і майстерно! Сссссссупер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:49:53 ]
Сссссспасссссибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:01:03 ]
Так... сила Слова - то сила!

А я от не зуміла розібратись що до чого в останніх двох рядках, особливо...
Чи тут десь тире бракує, чи мені чогось забракло...

...
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.

"свою совість" - це чию (сили слова? ситого серця?) ? чи "стражденним" - їхню совість скорити? - але тоді, навіщо її приборкувати (бо воно в цьому сенсі саме так сприймається)?

"сліпим" - тут в якості означення (сліпим сяйвом?) чи іменника - сліпцям?
сочитиСЬСЛіпим... - сам знаєш )

Словом, я вкрай заплуталась...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:50:47 ]
Будь попроще, и к тебе потянутся люди:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 21:26:09 ]
Так, Сссссссупер- майстерно !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:51:19 ]
Вассссилю, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:16:19 ]
Так, Любо, Ви, певно праві, тут, зрозуміло, мається на увазі совість ситого серця, а не сили слова, тому пропоную правку Володимиру - замість Свою совість - поставити ЙОГО (ситого серця) совість і ніби все стає на місце.
І ще пропоную слово "сочитиСЬСліпим" замінити на Світлом сяяти людям сліпим. Для поліпшення звукопису. Може, щось краще вдасться придумати.
Молодець, Володю, що то натренувався на рубаях, стаєш майстром короткого вірша! Вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:54:36 ]
Дякую, Ярославе, тут труднощі виникли у зв"язку з тим, що вірш весь із слів на літеру "с", а ви пропонуєте два слова на "й" та "л" - пропадає задум. Я згоден з вами і Любою, але змінивши так, я піду проти "с".А Сіромупроти "с" виступити якось не дуже:)
Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 09:08:54 ]
Славні поради... Варто прислухатись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:55:14 ]
Тут ми з вами в унісон!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-08-27 11:09:23 ]
Ну й питання ви задали - а як світло може бути сліпим? Світло - це взагалі щось таке, що робить речі видимими, щось на кшталт синоніму видимості :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:23:42 ]
Св́ітло — електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 — 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 400 до 760 нанометрів.
(http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:57:05 ]
Уважніше, Олю. Тут йде мова про ближніх наших: слабих і сліпих. І не завжди в прямому смислі.
Дякую, що не оминули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:31:27 ]
"Сяйво світла" - це щось на кшталт "масло масляне", Володимире.
І, здається, неправильний наголос у "свою".
Та й взагалі цей Ваш вірш, нмд - набір прописних істин, причому непереконливо виражених.
Вибачте за критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 21:00:44 ]
А чого вибачатися, Валерію?
Якби я сказав "світле світло",то ви б мали рацію, а сяйво світла, це як "струмок води" і струмок - вода, і вода - вода!Але разом тільки підсилюють сказане.
А вірш не в тому, аби непрописні істини виявити, а на задану літеру "С".
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-28 10:54:54 ]
Та я вибачаюся, бо бачу, що критики тут практично не стало - з відходом Сергія Осоки та Любові Лібуркіної. Одні солодкі коментарі. Здається, ПМ впевнено крокує до КП.)

На задану літеру? А хто завдання поставив?)
Знаю ще з дитинства подібні речі:

Отец Онуфрий: "Отдайся, Ольга, озолочу!"
Ольга: "Отойди, окаянный, отросток отрову!"

:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-28 12:00:56 ]
Вас що задіває те, що солодкі коментарі пішли в мою, а не вашу адресу?
Валерію я не проти критики. Але критиком має бути людина безстороння, яка знається на своєму предметі. А тут здебільшого або пряники, або кнути. В залежності від симпатій.
Дякую, що тримаєте руку на пульсі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-28 17:21:22 ]
Та я не порівнюю, які коментарі пишуть Вам чи мені, Володимире, я просто бачу, які взагалі переважають зараз. В основному компліментарні, мало критики чи конкретних зауважень. НМД, це не зовсім добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-08-28 17:45:21 ]
Критикувати, як я розумію, можуть лише філологи, вони змогли одолать шкільну науку, коли готувались до іспитів. А я доучувавсь на менеджера-управлінця. То нічо, що пишу про себе, а не про університети і про вірш з точки зору поціновувача?
Всі инші - критикани або хвалії та поетичні сектанти.