ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Сила Слова

Споконвіку було Слово...

Ів. 1.1.

Образ твору Сила Слова спроможна схилити
Сите серце служити слабим,
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.

26.08.12




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-26 20:09:38
Переглядів сторінки твору 7537
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.188 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.101 / 5.5  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.613
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:31:30 ]
Ох і майстерно! Сссссссупер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:49:53 ]
Сссссспасссссибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:01:03 ]
Так... сила Слова - то сила!

А я от не зуміла розібратись що до чого в останніх двох рядках, особливо...
Чи тут десь тире бракує, чи мені чогось забракло...

...
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.

"свою совість" - це чию (сили слова? ситого серця?) ? чи "стражденним" - їхню совість скорити? - але тоді, навіщо її приборкувати (бо воно в цьому сенсі саме так сприймається)?

"сліпим" - тут в якості означення (сліпим сяйвом?) чи іменника - сліпцям?
сочитиСЬСЛіпим... - сам знаєш )

Словом, я вкрай заплуталась...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:50:47 ]
Будь попроще, и к тебе потянутся люди:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 21:26:09 ]
Так, Сссссссупер- майстерно !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:51:19 ]
Вассссилю, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:16:19 ]
Так, Любо, Ви, певно праві, тут, зрозуміло, мається на увазі совість ситого серця, а не сили слова, тому пропоную правку Володимиру - замість Свою совість - поставити ЙОГО (ситого серця) совість і ніби все стає на місце.
І ще пропоную слово "сочитиСЬСліпим" замінити на Світлом сяяти людям сліпим. Для поліпшення звукопису. Може, щось краще вдасться придумати.
Молодець, Володю, що то натренувався на рубаях, стаєш майстром короткого вірша! Вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:54:36 ]
Дякую, Ярославе, тут труднощі виникли у зв"язку з тим, що вірш весь із слів на літеру "с", а ви пропонуєте два слова на "й" та "л" - пропадає задум. Я згоден з вами і Любою, але змінивши так, я піду проти "с".А Сіромупроти "с" виступити якось не дуже:)
Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 09:08:54 ]
Славні поради... Варто прислухатись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:55:14 ]
Тут ми з вами в унісон!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-08-27 11:09:23 ]
Ну й питання ви задали - а як світло може бути сліпим? Світло - це взагалі щось таке, що робить речі видимими, щось на кшталт синоніму видимості :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:23:42 ]
Св́ітло — електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 — 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 400 до 760 нанометрів.
(http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:57:05 ]
Уважніше, Олю. Тут йде мова про ближніх наших: слабих і сліпих. І не завжди в прямому смислі.
Дякую, що не оминули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:31:27 ]
"Сяйво світла" - це щось на кшталт "масло масляне", Володимире.
І, здається, неправильний наголос у "свою".
Та й взагалі цей Ваш вірш, нмд - набір прописних істин, причому непереконливо виражених.
Вибачте за критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 21:00:44 ]
А чого вибачатися, Валерію?
Якби я сказав "світле світло",то ви б мали рацію, а сяйво світла, це як "струмок води" і струмок - вода, і вода - вода!Але разом тільки підсилюють сказане.
А вірш не в тому, аби непрописні істини виявити, а на задану літеру "С".
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-28 10:54:54 ]
Та я вибачаюся, бо бачу, що критики тут практично не стало - з відходом Сергія Осоки та Любові Лібуркіної. Одні солодкі коментарі. Здається, ПМ впевнено крокує до КП.)

На задану літеру? А хто завдання поставив?)
Знаю ще з дитинства подібні речі:

Отец Онуфрий: "Отдайся, Ольга, озолочу!"
Ольга: "Отойди, окаянный, отросток отрову!"

:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-28 12:00:56 ]
Вас що задіває те, що солодкі коментарі пішли в мою, а не вашу адресу?
Валерію я не проти критики. Але критиком має бути людина безстороння, яка знається на своєму предметі. А тут здебільшого або пряники, або кнути. В залежності від симпатій.
Дякую, що тримаєте руку на пульсі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-28 17:21:22 ]
Та я не порівнюю, які коментарі пишуть Вам чи мені, Володимире, я просто бачу, які взагалі переважають зараз. В основному компліментарні, мало критики чи конкретних зауважень. НМД, це не зовсім добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-28 17:45:21 ]
Критикувати, як я розумію, можуть лише філологи, вони змогли одолать шкільну науку, коли готувались до іспитів. А я доучувавсь на менеджера-управлінця. То нічо, що пишу про себе, а не про університети і про вірш з точки зору поціновувача?
Всі инші - критикани або хвалії та поетичні сектанти.