ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
Стежина
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кольт. За А.Курдіновським «Ці вечори»
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
* * *
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Віршоване звертання
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
1921. Наш паровоз
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
* 115 *
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Собі
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
Музика Жовтої Істини
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Поспіх
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Модерн вовни
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Тужливий
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Сила Слова

Споконвіку було Слово...

Ів. 1.1.

Образ твору Сила Слова спроможна схилити
Сите серце служити слабим,
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.

26.08.12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-26 20:09:38
Переглядів сторінки твору 7782
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.188 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.101 / 5.5  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.613
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:31:30 ]
Ох і майстерно! Сссссссупер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:49:53 ]
Сссссспасссссибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:01:03 ]
Так... сила Слова - то сила!

А я от не зуміла розібратись що до чого в останніх двох рядках, особливо...
Чи тут десь тире бракує, чи мені чогось забракло...

...
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.

"свою совість" - це чию (сили слова? ситого серця?) ? чи "стражденним" - їхню совість скорити? - але тоді, навіщо її приборкувати (бо воно в цьому сенсі саме так сприймається)?

"сліпим" - тут в якості означення (сліпим сяйвом?) чи іменника - сліпцям?
сочитиСЬСЛіпим... - сам знаєш )

Словом, я вкрай заплуталась...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:50:47 ]
Будь попроще, и к тебе потянутся люди:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 21:26:09 ]
Так, Сссссссупер- майстерно !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:51:19 ]
Вассссилю, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:16:19 ]
Так, Любо, Ви, певно праві, тут, зрозуміло, мається на увазі совість ситого серця, а не сили слова, тому пропоную правку Володимиру - замість Свою совість - поставити ЙОГО (ситого серця) совість і ніби все стає на місце.
І ще пропоную слово "сочитиСЬСліпим" замінити на Світлом сяяти людям сліпим. Для поліпшення звукопису. Може, щось краще вдасться придумати.
Молодець, Володю, що то натренувався на рубаях, стаєш майстром короткого вірша! Вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:54:36 ]
Дякую, Ярославе, тут труднощі виникли у зв"язку з тим, що вірш весь із слів на літеру "с", а ви пропонуєте два слова на "й" та "л" - пропадає задум. Я згоден з вами і Любою, але змінивши так, я піду проти "с".А Сіромупроти "с" виступити якось не дуже:)
Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 09:08:54 ]
Славні поради... Варто прислухатись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:55:14 ]
Тут ми з вами в унісон!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-08-27 11:09:23 ]
Ну й питання ви задали - а як світло може бути сліпим? Світло - це взагалі щось таке, що робить речі видимими, щось на кшталт синоніму видимості :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:23:42 ]
Св́ітло — електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 — 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 400 до 760 нанометрів.
(http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:57:05 ]
Уважніше, Олю. Тут йде мова про ближніх наших: слабих і сліпих. І не завжди в прямому смислі.
Дякую, що не оминули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:31:27 ]
"Сяйво світла" - це щось на кшталт "масло масляне", Володимире.
І, здається, неправильний наголос у "свою".
Та й взагалі цей Ваш вірш, нмд - набір прописних істин, причому непереконливо виражених.
Вибачте за критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 21:00:44 ]
А чого вибачатися, Валерію?
Якби я сказав "світле світло",то ви б мали рацію, а сяйво світла, це як "струмок води" і струмок - вода, і вода - вода!Але разом тільки підсилюють сказане.
А вірш не в тому, аби непрописні істини виявити, а на задану літеру "С".
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-28 10:54:54 ]
Та я вибачаюся, бо бачу, що критики тут практично не стало - з відходом Сергія Осоки та Любові Лібуркіної. Одні солодкі коментарі. Здається, ПМ впевнено крокує до КП.)

На задану літеру? А хто завдання поставив?)
Знаю ще з дитинства подібні речі:

Отец Онуфрий: "Отдайся, Ольга, озолочу!"
Ольга: "Отойди, окаянный, отросток отрову!"

:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-28 12:00:56 ]
Вас що задіває те, що солодкі коментарі пішли в мою, а не вашу адресу?
Валерію я не проти критики. Але критиком має бути людина безстороння, яка знається на своєму предметі. А тут здебільшого або пряники, або кнути. В залежності від симпатій.
Дякую, що тримаєте руку на пульсі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-28 17:21:22 ]
Та я не порівнюю, які коментарі пишуть Вам чи мені, Володимире, я просто бачу, які взагалі переважають зараз. В основному компліментарні, мало критики чи конкретних зауважень. НМД, це не зовсім добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-08-28 17:45:21 ]
Критикувати, як я розумію, можуть лише філологи, вони змогли одолать шкільну науку, коли готувались до іспитів. А я доучувавсь на менеджера-управлінця. То нічо, що пишу про себе, а не про університети і про вірш з точки зору поціновувача?
Всі инші - критикани або хвалії та поетичні сектанти.