ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Сила Слова

Споконвіку було Слово...

Ів. 1.1.

Образ твору Сила Слова спроможна схилити
Сите серце служити слабим,
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.

26.08.12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-26 20:09:38
Переглядів сторінки твору 7481
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.188 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.101 / 5.5  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.613
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:31:30 ]
Ох і майстерно! Сссссссупер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:49:53 ]
Сссссспасссссибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:01:03 ]
Так... сила Слова - то сила!

А я от не зуміла розібратись що до чого в останніх двох рядках, особливо...
Чи тут десь тире бракує, чи мені чогось забракло...

...
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.

"свою совість" - це чию (сили слова? ситого серця?) ? чи "стражденним" - їхню совість скорити? - але тоді, навіщо її приборкувати (бо воно в цьому сенсі саме так сприймається)?

"сліпим" - тут в якості означення (сліпим сяйвом?) чи іменника - сліпцям?
сочитиСЬСЛіпим... - сам знаєш )

Словом, я вкрай заплуталась...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:50:47 ]
Будь попроще, и к тебе потянутся люди:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 21:26:09 ]
Так, Сссссссупер- майстерно !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:51:19 ]
Вассссилю, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:16:19 ]
Так, Любо, Ви, певно праві, тут, зрозуміло, мається на увазі совість ситого серця, а не сили слова, тому пропоную правку Володимиру - замість Свою совість - поставити ЙОГО (ситого серця) совість і ніби все стає на місце.
І ще пропоную слово "сочитиСЬСліпим" замінити на Світлом сяяти людям сліпим. Для поліпшення звукопису. Може, щось краще вдасться придумати.
Молодець, Володю, що то натренувався на рубаях, стаєш майстром короткого вірша! Вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:54:36 ]
Дякую, Ярославе, тут труднощі виникли у зв"язку з тим, що вірш весь із слів на літеру "с", а ви пропонуєте два слова на "й" та "л" - пропадає задум. Я згоден з вами і Любою, але змінивши так, я піду проти "с".А Сіромупроти "с" виступити якось не дуже:)
Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 09:08:54 ]
Славні поради... Варто прислухатись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:55:14 ]
Тут ми з вами в унісон!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-08-27 11:09:23 ]
Ну й питання ви задали - а як світло може бути сліпим? Світло - це взагалі щось таке, що робить речі видимими, щось на кшталт синоніму видимості :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:23:42 ]
Св́ітло — електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 — 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 400 до 760 нанометрів.
(http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:57:05 ]
Уважніше, Олю. Тут йде мова про ближніх наших: слабих і сліпих. І не завжди в прямому смислі.
Дякую, що не оминули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:31:27 ]
"Сяйво світла" - це щось на кшталт "масло масляне", Володимире.
І, здається, неправильний наголос у "свою".
Та й взагалі цей Ваш вірш, нмд - набір прописних істин, причому непереконливо виражених.
Вибачте за критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 21:00:44 ]
А чого вибачатися, Валерію?
Якби я сказав "світле світло",то ви б мали рацію, а сяйво світла, це як "струмок води" і струмок - вода, і вода - вода!Але разом тільки підсилюють сказане.
А вірш не в тому, аби непрописні істини виявити, а на задану літеру "С".
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-28 10:54:54 ]
Та я вибачаюся, бо бачу, що критики тут практично не стало - з відходом Сергія Осоки та Любові Лібуркіної. Одні солодкі коментарі. Здається, ПМ впевнено крокує до КП.)

На задану літеру? А хто завдання поставив?)
Знаю ще з дитинства подібні речі:

Отец Онуфрий: "Отдайся, Ольга, озолочу!"
Ольга: "Отойди, окаянный, отросток отрову!"

:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-28 12:00:56 ]
Вас що задіває те, що солодкі коментарі пішли в мою, а не вашу адресу?
Валерію я не проти критики. Але критиком має бути людина безстороння, яка знається на своєму предметі. А тут здебільшого або пряники, або кнути. В залежності від симпатій.
Дякую, що тримаєте руку на пульсі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-28 17:21:22 ]
Та я не порівнюю, які коментарі пишуть Вам чи мені, Володимире, я просто бачу, які взагалі переважають зараз. В основному компліментарні, мало критики чи конкретних зауважень. НМД, це не зовсім добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-28 17:45:21 ]
Критикувати, як я розумію, можуть лише філологи, вони змогли одолать шкільну науку, коли готувались до іспитів. А я доучувавсь на менеджера-управлінця. То нічо, що пишу про себе, а не про університети і про вірш з точки зору поціновувача?
Всі инші - критикани або хвалії та поетичні сектанти.