ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
2026.03.13
11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
2026.03.13
11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
2026.03.13
05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
2026.03.13
05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сашко Пазур (1964) /
Вірші
Апологія гри в жорстокість
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Апологія гри в жорстокість
Триптих
1
Мила богине моя волоока,
губи твої сласні...
Хочеш мене, коли я жорстокий?
Я раб твій, що точить ніж!
Нечисть повіки тримала Вію –
Вій уражав за мить…
Ліпше ховайся, бо я звірію
від погляду із пітьми.
Лезо лоскоче сліпуча смуга –
і забирає дань.
Чула ту проповідь? Щóку другу
не підставляй під удар!
Кров зупиняється тільки мертва,
і, зрештою, це ж не бій…
Мила, мо’, досить цієї жертви?
Мало болю тобі?!
2
Стоїш, мов ягня, і чекаєш страти…
То я вже не жрець, а кат?
Спробуй сама оцей ніж підняти!
Чи затремтить рука?
Ну ж бо, хоробра! У тебе вийде!
…Зблиск у пітьмі потух…
І я починаю тихенько вити,
бо ти підійшла впритул!
Назад... Хай я хочу, але ж не мушу!
Хай завтра, хай через віки…
Не те щоб я боявся за душу –
себе не люблю слабким.
І ти не любиш! Отож бо, мила...
Скажи ж, у пітьму бодай,
чого ти од мене іще хотіла,
чого я тобі не дав?!
3
Хочеш мене, коли я жорстокий?
Коли я точу ножа,
ти ходиш поруч (я чую кроки)
і розкидаєш жар,
і дихаєш в спину, і сяєш в очі,
і спрагло вдаряєш у гонг…
Це знову натягувать шкуру вовчу
і грати у „хто кого”?
Облиш… Нецікаво… Не бачу сенсу….
Я ситий до самих гланд.
Скажи, ну навіщо тобі усе це?
Аж ти вже забрала фант,
ну от і тішся – як гонораром…
Куди я з ножем?..
Малá,
тобі не казали про ту Варвару,
яка цікава була?
О, стільки слів, а тепер ще й сльози…
Знаю: зрадливий… тупий…
жорстокий… Нагадую: горбоносий…
Ну хочеш – мене убий!
Втім, я й забув: ти слабка і чиста,
до того ж, у тебе – німб...
Смійся, шкодливе моє дівчисько
з поглядом – наче ніж!
1
Мила богине моя волоока,
губи твої сласні...
Хочеш мене, коли я жорстокий?
Я раб твій, що точить ніж!
Нечисть повіки тримала Вію –
Вій уражав за мить…
Ліпше ховайся, бо я звірію
від погляду із пітьми.
Лезо лоскоче сліпуча смуга –
і забирає дань.
Чула ту проповідь? Щóку другу
не підставляй під удар!
Кров зупиняється тільки мертва,
і, зрештою, це ж не бій…
Мила, мо’, досить цієї жертви?
Мало болю тобі?!
2
Стоїш, мов ягня, і чекаєш страти…
То я вже не жрець, а кат?
Спробуй сама оцей ніж підняти!
Чи затремтить рука?
Ну ж бо, хоробра! У тебе вийде!
…Зблиск у пітьмі потух…
І я починаю тихенько вити,
бо ти підійшла впритул!
Назад... Хай я хочу, але ж не мушу!
Хай завтра, хай через віки…
Не те щоб я боявся за душу –
себе не люблю слабким.
І ти не любиш! Отож бо, мила...
Скажи ж, у пітьму бодай,
чого ти од мене іще хотіла,
чого я тобі не дав?!
3
Хочеш мене, коли я жорстокий?
Коли я точу ножа,
ти ходиш поруч (я чую кроки)
і розкидаєш жар,
і дихаєш в спину, і сяєш в очі,
і спрагло вдаряєш у гонг…
Це знову натягувать шкуру вовчу
і грати у „хто кого”?
Облиш… Нецікаво… Не бачу сенсу….
Я ситий до самих гланд.
Скажи, ну навіщо тобі усе це?
Аж ти вже забрала фант,
ну от і тішся – як гонораром…
Куди я з ножем?..
Малá,
тобі не казали про ту Варвару,
яка цікава була?
О, стільки слів, а тепер ще й сльози…
Знаю: зрадливий… тупий…
жорстокий… Нагадую: горбоносий…
Ну хочеш – мене убий!
Втім, я й забув: ти слабка і чиста,
до того ж, у тебе – німб...
Смійся, шкодливе моє дівчисько
з поглядом – наче ніж!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0938 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0938 seconds