ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сашко Пазур (1964) /
Вірші
Апологія гри в жорстокість
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Апологія гри в жорстокість
Триптих
1
Мила богине моя волоока,
губи твої сласні...
Хочеш мене, коли я жорстокий?
Я раб твій, що точить ніж!
Нечисть повіки тримала Вію –
Вій уражав за мить…
Ліпше ховайся, бо я звірію
від погляду із пітьми.
Лезо лоскоче сліпуча смуга –
і забирає дань.
Чула ту проповідь? Щóку другу
не підставляй під удар!
Кров зупиняється тільки мертва,
і, зрештою, це ж не бій…
Мила, мо’, досить цієї жертви?
Мало болю тобі?!
2
Стоїш, мов ягня, і чекаєш страти…
То я вже не жрець, а кат?
Спробуй сама оцей ніж підняти!
Чи затремтить рука?
Ну ж бо, хоробра! У тебе вийде!
…Зблиск у пітьмі потух…
І я починаю тихенько вити,
бо ти підійшла впритул!
Назад... Хай я хочу, але ж не мушу!
Хай завтра, хай через віки…
Не те щоб я боявся за душу –
себе не люблю слабким.
І ти не любиш! Отож бо, мила...
Скажи ж, у пітьму бодай,
чого ти од мене іще хотіла,
чого я тобі не дав?!
3
Хочеш мене, коли я жорстокий?
Коли я точу ножа,
ти ходиш поруч (я чую кроки)
і розкидаєш жар,
і дихаєш в спину, і сяєш в очі,
і спрагло вдаряєш у гонг…
Це знову натягувать шкуру вовчу
і грати у „хто кого”?
Облиш… Нецікаво… Не бачу сенсу….
Я ситий до самих гланд.
Скажи, ну навіщо тобі усе це?
Аж ти вже забрала фант,
ну от і тішся – як гонораром…
Куди я з ножем?..
Малá,
тобі не казали про ту Варвару,
яка цікава була?
О, стільки слів, а тепер ще й сльози…
Знаю: зрадливий… тупий…
жорстокий… Нагадую: горбоносий…
Ну хочеш – мене убий!
Втім, я й забув: ти слабка і чиста,
до того ж, у тебе – німб...
Смійся, шкодливе моє дівчисько
з поглядом – наче ніж!
1
Мила богине моя волоока,
губи твої сласні...
Хочеш мене, коли я жорстокий?
Я раб твій, що точить ніж!
Нечисть повіки тримала Вію –
Вій уражав за мить…
Ліпше ховайся, бо я звірію
від погляду із пітьми.
Лезо лоскоче сліпуча смуга –
і забирає дань.
Чула ту проповідь? Щóку другу
не підставляй під удар!
Кров зупиняється тільки мертва,
і, зрештою, це ж не бій…
Мила, мо’, досить цієї жертви?
Мало болю тобі?!
2
Стоїш, мов ягня, і чекаєш страти…
То я вже не жрець, а кат?
Спробуй сама оцей ніж підняти!
Чи затремтить рука?
Ну ж бо, хоробра! У тебе вийде!
…Зблиск у пітьмі потух…
І я починаю тихенько вити,
бо ти підійшла впритул!
Назад... Хай я хочу, але ж не мушу!
Хай завтра, хай через віки…
Не те щоб я боявся за душу –
себе не люблю слабким.
І ти не любиш! Отож бо, мила...
Скажи ж, у пітьму бодай,
чого ти од мене іще хотіла,
чого я тобі не дав?!
3
Хочеш мене, коли я жорстокий?
Коли я точу ножа,
ти ходиш поруч (я чую кроки)
і розкидаєш жар,
і дихаєш в спину, і сяєш в очі,
і спрагло вдаряєш у гонг…
Це знову натягувать шкуру вовчу
і грати у „хто кого”?
Облиш… Нецікаво… Не бачу сенсу….
Я ситий до самих гланд.
Скажи, ну навіщо тобі усе це?
Аж ти вже забрала фант,
ну от і тішся – як гонораром…
Куди я з ножем?..
Малá,
тобі не казали про ту Варвару,
яка цікава була?
О, стільки слів, а тепер ще й сльози…
Знаю: зрадливий… тупий…
жорстокий… Нагадую: горбоносий…
Ну хочеш – мене убий!
Втім, я й забув: ти слабка і чиста,
до того ж, у тебе – німб...
Смійся, шкодливе моє дівчисько
з поглядом – наче ніж!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2943 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2943 seconds