ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
* 216 *
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
***
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші

 Я вас кохав. Із О.Пушкіна
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-04 12:16:12
Переглядів сторінки твору 14286
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.12 13:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:09:41 ]
Зацікавився й сам цим віршем.
На мою скромну думку у першій строфі пропадає особа коханого, його душа , а замість неї випливає просто - кохання.
у другій - "вмлівав" - трохи занадто, як на мене.
З повагою Володя.
Зараз подам свій варіант, - ризикну)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 16:02:19 ]
я изменила вторую строку второй строфы - спасибо
моя задача была здесь - не повторить предыдущих наработок. даже собственных.
у добиться песенности, текучести стиха.
текучесть получилась такая, что вся душа утекла в звезды)
и оттуда наблюдает:) тут душа=любовь, Володя. прошу учесть:)
хотя формально вы правы, конечно:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 19:26:59 ]
Володя! я таки привнесла личностный момент в первую строфу, усилив тем самым авторскую ударность 4ого слога и ещё больше повысив текучесть стиха!
надеюсь на ваше одобрение)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 19:37:48 ]
и ещё изменения, многострадальной второй строки второй строфы!
и коэффициент прозорости растет неудержимо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 21:45:20 ]
Це вже інша справа!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:06:41 ]
Мабуть, повинно бути "уночі". Другий рядок другої строфи - родовий відмінок: зазнав (чого?) -боязкості, ревнощів, страху, радості, болю тощо. Або тоді - пізнав (що?) боязкість, ревнощі, страх.
Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:14:49 ]
Нарешті! ДЯКУЮ! мабуть ПІЗНАВ..бо дуже хочеться зберегти структуру та ключові іменники..
щодо ночі - теж дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:29:36 ]
І ще. Це стосується всіх - поданих тут - перекладів цього вірша.В українській мові звертання вживається у кличному відмінку: дай вам Боже ("Дай вам Боже і щастя, і сил...", Віктор Баранов).
Хіба - дав би Бог...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:40:57 ]
правда? я буду думать!
а где ж вы раньше были? вот Ярослав порадуется!)
и Володя заговорил! - оказывается вмлівати - це занадто! мліти - саме томитися - є так значення, але мабуть трошки з іншим віддтінком...
в любом случае СПАСИБО! пошла совершенствоваться!
а вы там квітку готуйте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:45:27 ]
я бы не назвала это прямым обращением - обращаются как раз к тому, кому бог должен дать, а он может по определению, а не потому что к нему обращаются
другое дело - что возможно это действительно более употребительная украинская форма, о чем мне судить сложно. полагаюсь всецело на вашу ответственность.
обещаю сделать все возможное и невозможное


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:48:58 ]
а-а-а!!! Мирослав, родной вы мой!!!
вы гляньте на тот коэффициент - в предложенном вами варианте!!!
де ваша квітка?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:51:18 ]
Не варто, Марто! Вірш (переклад) - Ваш, тому і відповідальність за Вами.))) Інша справа - пересвідчитися і упевнитися у почутому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:56:52 ]
я же говорю - ДЕ ВАША КВІТКА?! - вона моя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 21:16:33 ]
Замість квітки, я незабаром (не сьогодні)виставлю (повторно) свій переклад з Ф. Тютчева "Я встретил вас". Ось там ви зможете відігратися!:)))

А ще, мені не лягає на слух "турбування". Для мене милозвучніше "хвилювання".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 21:28:40 ]
я не вижу причин "отыгрываться"
но если вас интересует мое мнение - я конечно буду его иметь)
про турбування - фонетически (да и семантически) ближе к ТРЕВОЖНОСТИ (тр..-тур..)
хвилювання - мягче, но потому оно и волнение, не тр-р-ревога)
спасибо вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 22:07:35 ]
Поки що найбільш вдалим мені здається переклад Чороногуза :) "Турбування" і у мене викликає деякий дискомфорт, хай воно і "фонетически и семантически ближе" ( а чого, власне, до ТРЕВОЖНОСТИ, а не до ПЕЧАЛИ?) - якесь воно тут чужорідне, як матрьошка серед порцелянових ляльок :) Ще слід перевірити таке: то боязкість, то ревнощі пізнаючи ( або пізнавши); у минулому часі краще було б "і боязкість, і ревнощі пізнав". Тільки не відстрілюйся з усіх сил, а просто приймай або не приймай, Январская :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 22:13:48 ]
наконец-то Ярослав об этом узнает!)
как это прочему до тревожности? - печаль, СВета - в следующей строке у нас)...
про минулий час - конечно лучше было бы со "вшами", да не лезут) утешаюсь тем, что время все-таки прошедшее.
странного ты обо мне мнения. я "отстреливаюсь" только когда замечания того стОят. а чутье у меня стопроцентное. вот матрешки твои - субъективны. и отсреливаться меня не заставят)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 22:34:04 ]
"Не засмучу я більше вас нічим" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-05 06:12:48 ]
не-зас-му-тиш..більш нема куди..
охоту отбили и надолго


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 22:31:38 ]
Доброго вечора, Марто-Еврико-Еврідіко! Відчувається розмах мислення, досвід перекладацький великий, майстерність. З текучістю Ви справились цілковито. Тільки трішки тут все ж русизмами мені колеться твір. Дещо штучно сприймається неологізм "турбування".
"Благоговійно" - це слово блискуче передає почуття, скидаю капелюха, вражений, але ж русизм - калька з рос.
То ревнощі, то боязкість пізнав - може бути - збережена структура, але втрачена трохи точність, яке дало слово умлівання. Треба було не уникати, як на мене, всіх попередніх наробок, а все краще використати.
Суттєва заувага Мирослава щодо звертання дай Боже!
Але загалом Ви - віртуоз і для вокалу зробили варіант: жЕвріє ( тут наголос не той - жеврІє) зорею уночі - може бути загалом - з розмахом, широтою мислення створено. Тут, бачите, рибонько, треба з десяток варіантів, а може й два десятки перебрати, щоб дійти досконалості. Я сьогодні вже свій співав на вокалі з піаністкою. Вона зразу помітила повтор у мене вийшов: тремтить - тремтів. Я замінив уже.
Я радий, що викликав бурю перекладів одного того ж твору, і Володя Сірий підключився.
Як легко мені далося "Я пам"ятаю мить чудову" і "Зимовий ранок" - вони є у мене, а цей - досі колеться...
Згадав, як Расул Гамзатов сказав, що "переводы Шевченка на русский язык звучат как перевернутая сторона ковра по сравнению с самим ковром". Щось подібне і тут, тільки навпаки. Аж руки опускаються від "тщетности усилий".
Дякую, відкрив для себе Марту Январську - от Січневу - не звучить якось.
Спасибі за допомогу і співзвучність творчих душ.
Схиляюсь перед високим талантом Вашим. Уявляю, що Ви натворите(свідомий русизм)-витворите, як удосконалите українську. Чого Вам і бажаю)))