Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олексій Ганзенко (1958) /
Проза
Нотатки білоплямистого виростогуба (24)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нотатки білоплямистого виростогуба (24)
Іван люто чиргикав шухлею та сикався до Одарини (бо ж ні до кого було більше): "Довірена особа… забув із якого гімна виліз? Просив же: візьми на ставку агітатора, то він: "Куди тобі зі свинячим рилом до Лексусів!" Іще кум називається! А ми його дискредитуємо – о! І кандидата того, молокососа, заразом. Напишемо в газету, що вони вдвох усю рибу в нашому ставку виглушили. Браконьєри!" Одарина, доячи: "Та на таке ніхто й не блимне – мілкотем'я…" – "То… то підеш і заявиш, що він тебе зґвалтував!" – "Хто, кум?" – "Ага, тобі лиш кум на умі – кандидат! За таке напевно з реєстрації знімуть!" – "Поки там кого знімуть, то я тебе зараз, дурню, шухлею по макітрі зніму!"
Ну, ми так і припускали з Крошманом, що Одарина не поведеться, то Іван пішов "другім путьом" (дослівно) – повитрушував із поштових скриньок агітаційні матеріали головного конкурента Саливонового кандидата, зібрав сельчан на вигоні, де дітлашня грає зазвичай у футбол, і звернувся до земляків із полум'яною промовою. Нижче, у викладі присутнього на зборах Кап'яра, подаю ключовий фрагмент. Зауважу лише, що місця, де Іван переходив на ненормативну лексику, інтелігентний від природи пес позначав, як "гав-гав."
"…і кожна (гав-гав) знає, що Томашківський пивзавод уже років зо чотири, як не працює, тому вся ця (гав-гав) про пивопровід є не чим іншим, як банальним уведенням виборця в оману, у чому немає нічого дивного, бо я вищезгаданого (гав-гав), себто колишнього мого кума давно знаю і про його (гав-гав) давно підозрював! А оскільки яблуко від яблуні, себто довірена особа від кандидата, як відомо, далеко не падає, то й сам вищезгаданий кандидат є, зрозуміло, добрячим (гав-гав) і вся його (гав-гав) політична сила лише з таких і складається! Тому я пропоную вам підтримувати на найближчих виборах не якогось там (гав-гав), а справді народного кандидата: не корупціонера, не тушку, не прихильника одностатевих шлюбів, тьху… (гав-гав), і головне – не бандерівця, бо ті, як прийдуть, то однімуть корову…"
Цілий день слухаємо по радіо політичну рекламу та затято з Крошкою на цей предмет дискутуємо. І є чого: той, хто мав би звітувати про зроблене, розказує про гріхи попередників; той, хто жодного разу нікого ще не зупинив, войовничо заявляє, що "їх зупинить", а той закликає "повернути країну народові", під народом маючи на увазі, либонь, себе.
Весело, словом, за клопотнечею мало не забув навідатися до печерки, що в полишеному колодязі – місця мого зимового анабіозу, поприбирати там, те-се… А час.
Ну й традиційно вже кілька прикладів виростогубової мудрості:
На горищі виростогуб, а в Києві дядько.
Кажан високого польоту.
Дасть Бог ніч, дасть і метелика!
Далі буде…
Ну, ми так і припускали з Крошманом, що Одарина не поведеться, то Іван пішов "другім путьом" (дослівно) – повитрушував із поштових скриньок агітаційні матеріали головного конкурента Саливонового кандидата, зібрав сельчан на вигоні, де дітлашня грає зазвичай у футбол, і звернувся до земляків із полум'яною промовою. Нижче, у викладі присутнього на зборах Кап'яра, подаю ключовий фрагмент. Зауважу лише, що місця, де Іван переходив на ненормативну лексику, інтелігентний від природи пес позначав, як "гав-гав."
"…і кожна (гав-гав) знає, що Томашківський пивзавод уже років зо чотири, як не працює, тому вся ця (гав-гав) про пивопровід є не чим іншим, як банальним уведенням виборця в оману, у чому немає нічого дивного, бо я вищезгаданого (гав-гав), себто колишнього мого кума давно знаю і про його (гав-гав) давно підозрював! А оскільки яблуко від яблуні, себто довірена особа від кандидата, як відомо, далеко не падає, то й сам вищезгаданий кандидат є, зрозуміло, добрячим (гав-гав) і вся його (гав-гав) політична сила лише з таких і складається! Тому я пропоную вам підтримувати на найближчих виборах не якогось там (гав-гав), а справді народного кандидата: не корупціонера, не тушку, не прихильника одностатевих шлюбів, тьху… (гав-гав), і головне – не бандерівця, бо ті, як прийдуть, то однімуть корову…"
Цілий день слухаємо по радіо політичну рекламу та затято з Крошкою на цей предмет дискутуємо. І є чого: той, хто мав би звітувати про зроблене, розказує про гріхи попередників; той, хто жодного разу нікого ще не зупинив, войовничо заявляє, що "їх зупинить", а той закликає "повернути країну народові", під народом маючи на увазі, либонь, себе.
Весело, словом, за клопотнечею мало не забув навідатися до печерки, що в полишеному колодязі – місця мого зимового анабіозу, поприбирати там, те-се… А час.
Ну й традиційно вже кілька прикладів виростогубової мудрості:
На горищі виростогуб, а в Києві дядько.
Кажан високого польоту.
Дасть Бог ніч, дасть і метелика!
Далі буде…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
