ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.20
19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
2024.05.20
13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
2024.05.20
12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
2024.05.20
12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
2024.05.20
11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:
- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:
- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,
2024.05.20
10:29
Лицедій
Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.
Автор: Юрко Дар
Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.
Автор: Юрко Дар
2024.05.20
09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…
Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…
Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
2024.05.20
05:12
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.
2024.05.20
01:53
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.
Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.
Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,
2024.05.20
00:49
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.
Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.
Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
2024.05.20
00:04
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
2024.05.19
21:12
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.
Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.
Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії
2024.05.19
18:28
Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.
В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.
В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,
2024.05.19
15:01
Травень місяць на порозі. Сонце в небі світить
Та так світить, що, неначе, справжнісіньке літо.
Сидять діди на лавочці, вже їх розморило.
Видається, все, що можна вже обговорили.
Отож, сидять, подрімують, кості вигрівають,
Про що б ще поговорити, под
Та так світить, що, неначе, справжнісіньке літо.
Сидять діди на лавочці, вже їх розморило.
Видається, все, що можна вже обговорили.
Отож, сидять, подрімують, кості вигрівають,
Про що б ще поговорити, под
2024.05.19
13:59
Одного погожого ранку, у перші дні березня, велика ватага любителів підлідного лову зібралася за околицею села Новокиївка, на самому березі Дніпра. Оскільки сьогоднішній день був вихідним, багато мешканців вирішили спробувати свого щастя – змістовно прове
2024.05.19
12:13
Потвори видають свою потворність за неповторність.
Росіяни поважають тільки підкорені народи, усіх інших ненавидять або бояться.
Ті, що прикидаються носіями абсолютної істини, найчастіше і є абсолютними брехунами.
Правду можна скомпілювати так,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олексій Ганзенко (1958) /
Проза
Нотатки білоплямистого виростогуба (25)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нотатки білоплямистого виростогуба (25)
"Слухай, Крошмане: а що, кандидатів мажоритарників лише мажори висувають?" – "Не знаю…"
Об'єктивності заради визнаю, що наполеглива анти-, вона ж просто агітаційна кампанія нашого Івана поступово почала приносити очікувані плоди. Теревенячи на горищі, ми з Крошкою не раз і не два чули, як на подвір'я завертали сельчани, довго гуторили з господарем про невдатну долю українського села, а бувало, що й міста, про перспективи скорих виборів глобально та місцевих мажоритарних – конкретно. "Та що ж це ми за народ! – вигукував було один. – Той за кіло гречки купується, той за обіцянку пособити з пенсією, той узагалі – за милиці! Та хіба не зрозуміло, що прийшовши до парламенту, такий депутат одіб'є передвиборчі витрати на нашій же таки шкурі!" – "Ото! Ото! – підтакував такому Іван. – Страну просрали, а нової построїть не тямимо! А вже цей Саливонів кандидат – голімий корупціонер, я б не бачив!"
Саливон удавався до контрзаходів. Стосовно пивопровода підтвердив: Томашківський пивозавод нова влада, мовляв, ось-ось запустить, то вже тоді… А ще пообіцяв, що буде залатано справіку не латані сільські вулиці, відновлено роботу клубу, навіть із перспективою показувати в ньому кіна в форматі 3-д. Ніхто не знав, що це таке, то не надто й вівся, деякі відверто кидали в обличчя: "Іванів кандидат кращий – дурниць не обіцяє!" Саливон злився та люто гатив новенькою милицею по найближчому штахетнику, певно, в негарному передчутті, що скоро з нею, милицею себто, доведеться таки розлучитися.
Відверто кажучи, ми з Крошманом навіть було відволіклися. Я знову навідався до покинутого колодязя, приміряв під себе майбутній зимовий сховок, залатав щілину, крізь яку сипався порох, огледівся… Результати виборів, принаймні по нашій дільниці, вимальовувалися доволі очевидно, аж ось сьогодні…
Саливон, а точніше, напевно – його відносно молодий та буцімто незаплямований кандидат, зробив хід конем. Такого не очікував ніхто, але вранці все село було рясно обклеєно папірцями, з яких убивчо для Івана проголошувалося, що найближчими днями до нас із безкоштовним концертом на підтримку молодого та незаплямованого кандидата навідається ВЄРКА СЕРДЮЧКА. Такого крити нічим, тут будь які контрзаходи безсилі. Жоден притямний сельчанин не проміняє ілюзорну перспективу п'ятирічного спілкування з чесним та порядним депутатом на сьогоднішню, зриму й реальну можливість потоптатися в якихось чотирьох-п'яти кроках від СЕРДЮЧКИ! Це розумів Іван, розуміли й ми з Крошкою. "Залишається розслабитись та отримати задоволення від концерту!" – незрозуміло для нас зіронізувала мимоволі втягнута в процес Одарина. А я, здається, не до речі згадав кілька виростогубових приказок:
– Літаєш уві сні, отже РОСТЕШ, а літаєш наяву, отже – ВИРОСТогуб.
– Ехолокація не розкіш, а безпека пересування.
– Ви, виростогубенята, візьміть мене на крилята!
Далі буде…
Об'єктивності заради визнаю, що наполеглива анти-, вона ж просто агітаційна кампанія нашого Івана поступово почала приносити очікувані плоди. Теревенячи на горищі, ми з Крошкою не раз і не два чули, як на подвір'я завертали сельчани, довго гуторили з господарем про невдатну долю українського села, а бувало, що й міста, про перспективи скорих виборів глобально та місцевих мажоритарних – конкретно. "Та що ж це ми за народ! – вигукував було один. – Той за кіло гречки купується, той за обіцянку пособити з пенсією, той узагалі – за милиці! Та хіба не зрозуміло, що прийшовши до парламенту, такий депутат одіб'є передвиборчі витрати на нашій же таки шкурі!" – "Ото! Ото! – підтакував такому Іван. – Страну просрали, а нової построїть не тямимо! А вже цей Саливонів кандидат – голімий корупціонер, я б не бачив!"
Саливон удавався до контрзаходів. Стосовно пивопровода підтвердив: Томашківський пивозавод нова влада, мовляв, ось-ось запустить, то вже тоді… А ще пообіцяв, що буде залатано справіку не латані сільські вулиці, відновлено роботу клубу, навіть із перспективою показувати в ньому кіна в форматі 3-д. Ніхто не знав, що це таке, то не надто й вівся, деякі відверто кидали в обличчя: "Іванів кандидат кращий – дурниць не обіцяє!" Саливон злився та люто гатив новенькою милицею по найближчому штахетнику, певно, в негарному передчутті, що скоро з нею, милицею себто, доведеться таки розлучитися.
Відверто кажучи, ми з Крошманом навіть було відволіклися. Я знову навідався до покинутого колодязя, приміряв під себе майбутній зимовий сховок, залатав щілину, крізь яку сипався порох, огледівся… Результати виборів, принаймні по нашій дільниці, вимальовувалися доволі очевидно, аж ось сьогодні…
Саливон, а точніше, напевно – його відносно молодий та буцімто незаплямований кандидат, зробив хід конем. Такого не очікував ніхто, але вранці все село було рясно обклеєно папірцями, з яких убивчо для Івана проголошувалося, що найближчими днями до нас із безкоштовним концертом на підтримку молодого та незаплямованого кандидата навідається ВЄРКА СЕРДЮЧКА. Такого крити нічим, тут будь які контрзаходи безсилі. Жоден притямний сельчанин не проміняє ілюзорну перспективу п'ятирічного спілкування з чесним та порядним депутатом на сьогоднішню, зриму й реальну можливість потоптатися в якихось чотирьох-п'яти кроках від СЕРДЮЧКИ! Це розумів Іван, розуміли й ми з Крошкою. "Залишається розслабитись та отримати задоволення від концерту!" – незрозуміло для нас зіронізувала мимоволі втягнута в процес Одарина. А я, здається, не до речі згадав кілька виростогубових приказок:
– Літаєш уві сні, отже РОСТЕШ, а літаєш наяву, отже – ВИРОСТогуб.
– Ехолокація не розкіш, а безпека пересування.
– Ви, виростогубенята, візьміть мене на крилята!
Далі буде…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"ВІЙНА З ЛОЗОХВОСТИКАМИ. Фрагменти. 2"
• Перейти на сторінку •
"ВІЙНА З ЛОЗОХВОСТИКАМИ. Фрагменти. 1"
• Перейти на сторінку •
"ВІЙНА З ЛОЗОХВОСТИКАМИ. Фрагменти. 1"
Про публікацію