ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.13
09:00
Червоний водоспад трояндовий стікав -
То Муза із колючими шипами.
Її теплом торкала сонячна рука,
Пливли назустріч хмари в білій парі.
А я була твоєю Музою у снах,
Пелюстками лягали поцілунки.
В трояндові бутони ласку пеленав
То Муза із колючими шипами.
Її теплом торкала сонячна рука,
Пливли назустріч хмари в білій парі.
А я була твоєю Музою у снах,
Пелюстками лягали поцілунки.
В трояндові бутони ласку пеленав
2024.06.13
08:18
Під вікном скорушина стрічає жовтневу зорю,
і злітають поспішно з холодних небес зорепади.
Про осінню красу все частіше тепер говорю,
дістаю недописані вірші весною з шухляди.
Саме час їх убрати, прикрасити всі в оксамит,
загорілись дерева у пущі, на
і злітають поспішно з холодних небес зорепади.
Про осінню красу все частіше тепер говорю,
дістаю недописані вірші весною з шухляди.
Саме час їх убрати, прикрасити всі в оксамит,
загорілись дерева у пущі, на
2024.06.13
04:51
Нарешті тихо в небі... На землі
Димить лише зруйнована споруда
Та іскорки спалахують в золі,
Де, в гурт зібравшись, плачуть мирні люди.
Кружляє попіл і відчутно гар
В розпеченім пожежею повітрі, -
Мов пам'ятник - обвуглений димар
І бита цегла, як
Димить лише зруйнована споруда
Та іскорки спалахують в золі,
Де, в гурт зібравшись, плачуть мирні люди.
Кружляє попіл і відчутно гар
В розпеченім пожежею повітрі, -
Мов пам'ятник - обвуглений димар
І бита цегла, як
2024.06.13
04:04
Цілує смерть північна зелень гаю...
Невже у Лету канемо от-от?!
Від цих думок всього перевертає,
Осотом клятим заросте город?!
Із України лишиться окраєць,
Все інше божевільний ідіот
Собі навік в полон позабирає,
Невже у Лету канемо от-от?!
Від цих думок всього перевертає,
Осотом клятим заросте город?!
Із України лишиться окраєць,
Все інше божевільний ідіот
Собі навік в полон позабирає,
2024.06.12
18:25
Демонічна моя Богине,
Надто холодно у твоїй тіні;
Храми сірі твої, негостинні,
Не доносять моління крізь стіни.
Демонічна моя Богине,
Я заповнив ефір твоїм іменем;
І мелодія світла, нестримана
Надто холодно у твоїй тіні;
Храми сірі твої, негостинні,
Не доносять моління крізь стіни.
Демонічна моя Богине,
Я заповнив ефір твоїм іменем;
І мелодія світла, нестримана
2024.06.12
12:05
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою
2024.06.12
08:06
А день новий, немов паперу білий аркуш,
Немає зовсім слів і навіть літер...
У небі чистому лиш одинока хмарка
Мовчанням зустрічає тепле літо.
Зароджується знову мрія феєрична,
Щоби почути голос - тенор срібний,
Немов напитися води біля каплички
Немає зовсім слів і навіть літер...
У небі чистому лиш одинока хмарка
Мовчанням зустрічає тепле літо.
Зароджується знову мрія феєрична,
Щоби почути голос - тенор срібний,
Немов напитися води біля каплички
2024.06.12
05:47
Працювати неохота
На городі чи в саду, –
Від нестерпної духоти
Зранку місця не знайду.
Трохи легше під вербою
Біля сонної ріки, –
Пахне густо осокою,
Порошать кульбаб квітки.
На городі чи в саду, –
Від нестерпної духоти
Зранку місця не знайду.
Трохи легше під вербою
Біля сонної ріки, –
Пахне густо осокою,
Порошать кульбаб квітки.
2024.06.12
05:04
Прозорий сум крізь невблаганні дні
Зненацька сивиною ліг на скроні.
Гілки багряні, жовті та червоні
Ховаються в яскравому вогні.
Знайти б чудову квітку на стерні
Усупереч природному канону!
Мелодію дощу на ксилофоні
Зненацька сивиною ліг на скроні.
Гілки багряні, жовті та червоні
Ховаються в яскравому вогні.
Знайти б чудову квітку на стерні
Усупереч природному канону!
Мелодію дощу на ксилофоні
2024.06.11
23:47
Знову ділять українців
На своїх і на чужих,
Щоб добити поодинці
І понищити усіх.
І ведуться на приманку
Дурнуваті хохляки,
Московитської шарманки
На своїх і на чужих,
Щоб добити поодинці
І понищити усіх.
І ведуться на приманку
Дурнуваті хохляки,
Московитської шарманки
2024.06.11
13:43
Стратегом був він та ще яким обачним,
Бо ж без обачності стратегії нема.
Стратегія – це ж не бої кулачні,
А сплав обачності, розважності й ума.
Не про тютюн і люльку думав Сагайдачний
(Таж димом скурював і турок, і татар),
А про Вкраїну, що в н
Бо ж без обачності стратегії нема.
Стратегія – це ж не бої кулачні,
А сплав обачності, розважності й ума.
Не про тютюн і люльку думав Сагайдачний
(Таж димом скурював і турок, і татар),
А про Вкраїну, що в н
2024.06.11
10:54
Скільки разів просив своїх друзів: не читайте на ніч моїх творів, не розхитуйте свою психіку та не плачте. Як горохом об стіну: читають і читають. А потім бідкаються, що заснути не можуть, бо правда в моїх опусах страшна, як беззуба стара відьма, хоча в
2024.06.11
08:47
Старий козел навчав малого:
- У чаті сайту будеш блогер.
Рогами всіх коли до болю,
Копитами топчи по колу,
Бо ти найкращий після мене,
Хоча іще поки зелений.
Отрути більше під віршами,
Налий поетам без підстави.
- У чаті сайту будеш блогер.
Рогами всіх коли до болю,
Копитами топчи по колу,
Бо ти найкращий після мене,
Хоча іще поки зелений.
Отрути більше під віршами,
Налий поетам без підстави.
2024.06.11
06:29
Такого на даному ресурсі ще не було, людина, яка вважає себе генієм складає рейтинг поетів за принципом: хто точніше цьомнув у попу той і вище. Це – ганьба!
Треба нагадати Юркові, як саме починався його шлях на ПМ спочатку він почав друкуватися російсько
2024.06.11
05:58
Полиш анафему на після,
ще день до вечора іде,
дощу не замовкає пісня
і листя робиться руде,
хтось вилив із лихвою міді,
не в моді колір-малахіт,
сідай, зі мною пообідай,
нехай добрішим стане світ.
ще день до вечора іде,
дощу не замовкає пісня
і листя робиться руде,
хтось вилив із лихвою міді,
не в моді колір-малахіт,
сідай, зі мною пообідай,
нехай добрішим стане світ.
2024.06.11
05:32
В соцмережах напоказ
Виставив світлини,
Щоб дізнався швидше клас
Де і з ким я нині.
У далекому селі,
В рідної бабусі, –
Між курей, качок, кролів
Дзиґою кручуся.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Виставив світлини,
Щоб дізнався швидше клас
Де і з ким я нині.
У далекому селі,
В рідної бабусі, –
Між курей, качок, кролів
Дзиґою кручуся.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
2013.10.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Новини (Поезія)
Видано книгу «Райнер Марія Рільке. Сто поезій у перекладі Мойсея Фішбейна»
Запитувати у книгарнях України
або безпосередньо у видавництві «Либідь»:
Київ, вул. Пушкінська, 32
тел.: (++38-044) 278 58 04
e-mail: lybid.zbut@gmail.com
У видавництві «Либідь» вийшла книга «Райнер Марія Рільке. Сто поезій у перекладі Мойсея Фішбейна. – Rainer Maria Rilke. Hundert Gedichte. Übersetzt ins Ukrainische von Moses Fishbein».
Ця книга стане неоціненним дарунком тим, хто прагне високого поетичного Слова. Творчість великого австрійського поета Р. М. Рільке (1875 – 1926) належить до найвищих здобутків світової поезії. Вона є «поетичним синтезом усебуття». У цій книжці – і німецькомовні оригінали поезій Рільке, і їхнє українське відтворення – переклади визначного українського поета й перекладача Мойсея Фішбейна. Ці два поетичні світи, зливаючись, утворюють нову мистецьку реальність. Поєднана із символічними візіями Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, що його твори використано в оформленні книжки, вона постає могутньою симфонією. Сто поезій. Сто перекладів. Сто шедеврів.
Райнер Марія Рільке — великий австрійський поет. Народився 1875 року в Празі. Навчався у Празькому, Мюнхенському та Берлінському університетах. Подорожував Європою. У червні 1900 року відвідав Київ. Назвав Київ містом «близьким до Бога». Київські враження стали для Рільке потужним стимулом до створення «Книги годин». 17 червня 1900 року Рільке побував у Каневі – на могилі Тараса Шевченка. Він відвідав також Кременчук, Полтаву та Харків. Помер 1926 року у Валь-Монті. Похований у Рароні (Швейцарія).
Райнер Марія Рільке. «Оливовий сад». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
Читає Мойсей Фішбейн.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Видано книгу «Райнер Марія Рільке. Сто поезій у перекладі Мойсея Фішбейна»
Запитувати у книгарнях України
або безпосередньо у видавництві «Либідь»:
Київ, вул. Пушкінська, 32
тел.: (++38-044) 278 58 04
e-mail: lybid.zbut@gmail.com
У видавництві «Либідь» вийшла книга «Райнер Марія Рільке. Сто поезій у перекладі Мойсея Фішбейна. – Rainer Maria Rilke. Hundert Gedichte. Übersetzt ins Ukrainische von Moses Fishbein».
Ця книга стане неоціненним дарунком тим, хто прагне високого поетичного Слова. Творчість великого австрійського поета Р. М. Рільке (1875 – 1926) належить до найвищих здобутків світової поезії. Вона є «поетичним синтезом усебуття». У цій книжці – і німецькомовні оригінали поезій Рільке, і їхнє українське відтворення – переклади визначного українського поета й перекладача Мойсея Фішбейна. Ці два поетичні світи, зливаючись, утворюють нову мистецьку реальність. Поєднана із символічними візіями Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, що його твори використано в оформленні книжки, вона постає могутньою симфонією. Сто поезій. Сто перекладів. Сто шедеврів.
Райнер Марія Рільке — великий австрійський поет. Народився 1875 року в Празі. Навчався у Празькому, Мюнхенському та Берлінському університетах. Подорожував Європою. У червні 1900 року відвідав Київ. Назвав Київ містом «близьким до Бога». Київські враження стали для Рільке потужним стимулом до створення «Книги годин». 17 червня 1900 року Рільке побував у Каневі – на могилі Тараса Шевченка. Він відвідав також Кременчук, Полтаву та Харків. Помер 1926 року у Валь-Монті. Похований у Рароні (Швейцарія).
Райнер Марія Рільке. «Оливовий сад». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
Читає Мойсей Фішбейн.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"У середу о 16.00 Роман Коляда грає у Львові!"
• Перейти на сторінку •
"Ще можемо встигнути допомогти журналісту Ігорю Чубу"
• Перейти на сторінку •
"Ще можемо встигнути допомогти журналісту Ігорю Чубу"
Про публікацію