Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
2026.09.19
06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
2026.09.19
06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ
«Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш».
Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо
2026.09.18
21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
2026.09.18
20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
2026.09.18
18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Відана Баганецька (1985) /
Проза
/
Essai
Гермафродит революцій
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гермафродит революцій
Він має жіночні рухи і фігуру а-ля «свічка, що потекла». В нього рідке непевного кольору волоссячко, шмат землі під Києвом, удача на кожному кроці. Він легко сприймає життя і завжди опиняється в потрібному місці в потрібний час. Він носить класичні джинси і має декілька дорогезних чорних окулярів. Він їздить на великій срібній китовидній машині зі сходинкою до салону. Він любить їздити швидко і небезпечно. Йому подобається, якщо при цьому з ним в машині сидять дівчата і верещать на обгонах дзвінкими голосами. Він носить картаті сорочки і любить прикидатися серйозним і виваженим. Насправді він і є серйозним і виваженим, і всі його успіхи ретельно сплановані.
Він їздив по світу і бачив його блиск та убогість. Він жив в провінційному містечку і перший раз почув російську в школі. Йому далеко за 30, а голос його нібито досі ламається, хоча він досконало володіє інтонуванням. Його, певно ж, поважають. Декому з ним весело і цікаво. Він дає на диво влучні і дотепні оцінки і щедро робить компліменти привабливим дівчатам. Він багато знає і має багатий досвід. Він не реєструється на усіляких соціальних сайтах, а відразу балотується в депутати. Він носить м’яке пантофлевидне взуття.
Якби він мав більш привабливу зовнішність, то, певно, танцював би стриптиз. Якби він виріс у столиці, а не в своїй провінції, то, певно, став би успішним гермафродитистим шоуменом. Якби він не так любив тілесні насолоди, він був би кримінальним авторитетом 90-их. А так йому доводиться просто любити більярд, нічні танці та соковитих дівчат.
Він досить логічно говорить. Він виношує аргументи як коштовні кришталеві яйця. Він був однією з регіональних віп-персон помаранчевих виборів. Регіональних – в смислі в одному з регіонів. На апельсиново-маракуйовому боці барикад. Це скільки йому тоді було? Під 30? А тепер він – одна з «регіональних» віп-персон. Себто, депутат від Партії Регіонів в одній з регіональних міськрад. Він зариває виправдання собі на чорний день у плодовитий вологий ґрунт.
Він лагідне теля, він великий слимак, що лишає по собі слизький шлейф.
Одна з його колишніх коханок, брунетка, бо брунатна, смаглява і ориґінальна, неґламурна, без страз і рожевих шпильок, теж не реєструється в соціальних мережах. Колись, невдовзі після їхньої спільної поїздки в Шарм-аль-Шейх, вона страшно ображалася на нього. Видно, він тільки після поїздки проговорився, що в Києві в нього жінка і двоє дочок.
В нього бляклі оченята. В неї майже давньоєгипетська зовнішність. На якомусь карнавалі вона і була єгиптянкою. У неї тоді ще був рівний чубчик, і вона десь взяла золотий одяг і намалювала довгі темно-коричневі стрілки над темно-карими очима.
Вона любить читати, попри те, що любить також і тирлуватися по нічних клубах та саунах. Вона читає в автобусах, вона читає англійською і навіть українською. Колись вона сказала мені: «Ой, як добре! Хоч з тобою поговорю українською!».
Він знає багато всяких цитат та афоризмів. Він досить непогано знає англійську, хоча вимова у нього жахлива. В неї теж. Колись він сказав мені: «Оце тільки з тобою і згадую рідну мову!».
Він любить сміятися. Він сміється з усіма і з усіх. Йому до всіх є діло, він неймовірно цікавий.
Вона любить вдавати залізну леді. Іноді з нею лячно заговорювати, така вона неприступна і зосереджена, та тільки торкнеш – і вона поллється у простір щирим сміхом.
Але – вона любить шансон. Ну а він – зовсім не проти шансону.
Вона з тих, хто вміє тримати секрети. Не лише чужі, але і свої. По ній рідко можна визначити, що в неї на душі.
Він – базарна баба. Ніхто не знає, що в нього на думці, і ніхто не знає, чи є в нього справжня людська душа. Всі знають, що він – найкращий популяризатор чужих секретів, але дивним чином довіряють йому, сподіваючись на… на що?
Як добре, що вони вже давно не разом.
Хто він такий? Чого йому треба?
Він преспокійно абрусєл, як сам каже, і анітрохи про це не шкодує. Він не хотів би жити в європах. Для чого йому був потрібен той помаранчевий штаб? Примарні перспективи? Він запевняє, що був щирим прихильником. Для чого йому регіонське депутатство? Реальні перспективи? Він запевняє, що для українізації своєї нової партії.
Дивним чином в ньому уживаються борець і пристосуванець. Він хотів би бути революціонером, але народився слимаком*.
__________________________________________________________
* Всі слимаки — гермафродити. Всі особини свої напівпрозорі яйця заривають у вологий ґрунт. Живуть у вологих місцях, ведуть нічний спосіб життя. Живляться соковитими рослинами, грибами та ягодами. Для захисту від хижаків виділяють їдкий та отруйний слиз.
2010
Він їздив по світу і бачив його блиск та убогість. Він жив в провінційному містечку і перший раз почув російську в школі. Йому далеко за 30, а голос його нібито досі ламається, хоча він досконало володіє інтонуванням. Його, певно ж, поважають. Декому з ним весело і цікаво. Він дає на диво влучні і дотепні оцінки і щедро робить компліменти привабливим дівчатам. Він багато знає і має багатий досвід. Він не реєструється на усіляких соціальних сайтах, а відразу балотується в депутати. Він носить м’яке пантофлевидне взуття.
Якби він мав більш привабливу зовнішність, то, певно, танцював би стриптиз. Якби він виріс у столиці, а не в своїй провінції, то, певно, став би успішним гермафродитистим шоуменом. Якби він не так любив тілесні насолоди, він був би кримінальним авторитетом 90-их. А так йому доводиться просто любити більярд, нічні танці та соковитих дівчат.
Він досить логічно говорить. Він виношує аргументи як коштовні кришталеві яйця. Він був однією з регіональних віп-персон помаранчевих виборів. Регіональних – в смислі в одному з регіонів. На апельсиново-маракуйовому боці барикад. Це скільки йому тоді було? Під 30? А тепер він – одна з «регіональних» віп-персон. Себто, депутат від Партії Регіонів в одній з регіональних міськрад. Він зариває виправдання собі на чорний день у плодовитий вологий ґрунт.
Він лагідне теля, він великий слимак, що лишає по собі слизький шлейф.
Одна з його колишніх коханок, брунетка, бо брунатна, смаглява і ориґінальна, неґламурна, без страз і рожевих шпильок, теж не реєструється в соціальних мережах. Колись, невдовзі після їхньої спільної поїздки в Шарм-аль-Шейх, вона страшно ображалася на нього. Видно, він тільки після поїздки проговорився, що в Києві в нього жінка і двоє дочок.
В нього бляклі оченята. В неї майже давньоєгипетська зовнішність. На якомусь карнавалі вона і була єгиптянкою. У неї тоді ще був рівний чубчик, і вона десь взяла золотий одяг і намалювала довгі темно-коричневі стрілки над темно-карими очима.
Вона любить читати, попри те, що любить також і тирлуватися по нічних клубах та саунах. Вона читає в автобусах, вона читає англійською і навіть українською. Колись вона сказала мені: «Ой, як добре! Хоч з тобою поговорю українською!».
Він знає багато всяких цитат та афоризмів. Він досить непогано знає англійську, хоча вимова у нього жахлива. В неї теж. Колись він сказав мені: «Оце тільки з тобою і згадую рідну мову!».
Він любить сміятися. Він сміється з усіма і з усіх. Йому до всіх є діло, він неймовірно цікавий.
Вона любить вдавати залізну леді. Іноді з нею лячно заговорювати, така вона неприступна і зосереджена, та тільки торкнеш – і вона поллється у простір щирим сміхом.
Але – вона любить шансон. Ну а він – зовсім не проти шансону.
Вона з тих, хто вміє тримати секрети. Не лише чужі, але і свої. По ній рідко можна визначити, що в неї на душі.
Він – базарна баба. Ніхто не знає, що в нього на думці, і ніхто не знає, чи є в нього справжня людська душа. Всі знають, що він – найкращий популяризатор чужих секретів, але дивним чином довіряють йому, сподіваючись на… на що?
Як добре, що вони вже давно не разом.
Хто він такий? Чого йому треба?
Він преспокійно абрусєл, як сам каже, і анітрохи про це не шкодує. Він не хотів би жити в європах. Для чого йому був потрібен той помаранчевий штаб? Примарні перспективи? Він запевняє, що був щирим прихильником. Для чого йому регіонське депутатство? Реальні перспективи? Він запевняє, що для українізації своєї нової партії.
Дивним чином в ньому уживаються борець і пристосуванець. Він хотів би бути революціонером, але народився слимаком*.
__________________________________________________________
* Всі слимаки — гермафродити. Всі особини свої напівпрозорі яйця заривають у вологий ґрунт. Живуть у вологих місцях, ведуть нічний спосіб життя. Живляться соковитими рослинами, грибами та ягодами. Для захисту від хижаків виділяють їдкий та отруйний слиз.
2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
