Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
2026.08.05
21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
2026.08.05
16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
2026.08.05
13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
2026.08.05
12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
2026.08.05
11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.
Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.
Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,
2026.08.05
09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
2026.08.05
05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
2026.08.05
00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
2026.08.04
21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
2026.08.04
20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
2026.08.04
17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
2026.08.04
16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
2026.08.04
13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
2026.08.04
13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
2026.08.04
10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)
Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Відана Баганецька (1985) /
Проза
/
Essai
Гермафродит революцій
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гермафродит революцій
Він має жіночні рухи і фігуру а-ля «свічка, що потекла». В нього рідке непевного кольору волоссячко, шмат землі під Києвом, удача на кожному кроці. Він легко сприймає життя і завжди опиняється в потрібному місці в потрібний час. Він носить класичні джинси і має декілька дорогезних чорних окулярів. Він їздить на великій срібній китовидній машині зі сходинкою до салону. Він любить їздити швидко і небезпечно. Йому подобається, якщо при цьому з ним в машині сидять дівчата і верещать на обгонах дзвінкими голосами. Він носить картаті сорочки і любить прикидатися серйозним і виваженим. Насправді він і є серйозним і виваженим, і всі його успіхи ретельно сплановані.
Він їздив по світу і бачив його блиск та убогість. Він жив в провінційному містечку і перший раз почув російську в школі. Йому далеко за 30, а голос його нібито досі ламається, хоча він досконало володіє інтонуванням. Його, певно ж, поважають. Декому з ним весело і цікаво. Він дає на диво влучні і дотепні оцінки і щедро робить компліменти привабливим дівчатам. Він багато знає і має багатий досвід. Він не реєструється на усіляких соціальних сайтах, а відразу балотується в депутати. Він носить м’яке пантофлевидне взуття.
Якби він мав більш привабливу зовнішність, то, певно, танцював би стриптиз. Якби він виріс у столиці, а не в своїй провінції, то, певно, став би успішним гермафродитистим шоуменом. Якби він не так любив тілесні насолоди, він був би кримінальним авторитетом 90-их. А так йому доводиться просто любити більярд, нічні танці та соковитих дівчат.
Він досить логічно говорить. Він виношує аргументи як коштовні кришталеві яйця. Він був однією з регіональних віп-персон помаранчевих виборів. Регіональних – в смислі в одному з регіонів. На апельсиново-маракуйовому боці барикад. Це скільки йому тоді було? Під 30? А тепер він – одна з «регіональних» віп-персон. Себто, депутат від Партії Регіонів в одній з регіональних міськрад. Він зариває виправдання собі на чорний день у плодовитий вологий ґрунт.
Він лагідне теля, він великий слимак, що лишає по собі слизький шлейф.
Одна з його колишніх коханок, брунетка, бо брунатна, смаглява і ориґінальна, неґламурна, без страз і рожевих шпильок, теж не реєструється в соціальних мережах. Колись, невдовзі після їхньої спільної поїздки в Шарм-аль-Шейх, вона страшно ображалася на нього. Видно, він тільки після поїздки проговорився, що в Києві в нього жінка і двоє дочок.
В нього бляклі оченята. В неї майже давньоєгипетська зовнішність. На якомусь карнавалі вона і була єгиптянкою. У неї тоді ще був рівний чубчик, і вона десь взяла золотий одяг і намалювала довгі темно-коричневі стрілки над темно-карими очима.
Вона любить читати, попри те, що любить також і тирлуватися по нічних клубах та саунах. Вона читає в автобусах, вона читає англійською і навіть українською. Колись вона сказала мені: «Ой, як добре! Хоч з тобою поговорю українською!».
Він знає багато всяких цитат та афоризмів. Він досить непогано знає англійську, хоча вимова у нього жахлива. В неї теж. Колись він сказав мені: «Оце тільки з тобою і згадую рідну мову!».
Він любить сміятися. Він сміється з усіма і з усіх. Йому до всіх є діло, він неймовірно цікавий.
Вона любить вдавати залізну леді. Іноді з нею лячно заговорювати, така вона неприступна і зосереджена, та тільки торкнеш – і вона поллється у простір щирим сміхом.
Але – вона любить шансон. Ну а він – зовсім не проти шансону.
Вона з тих, хто вміє тримати секрети. Не лише чужі, але і свої. По ній рідко можна визначити, що в неї на душі.
Він – базарна баба. Ніхто не знає, що в нього на думці, і ніхто не знає, чи є в нього справжня людська душа. Всі знають, що він – найкращий популяризатор чужих секретів, але дивним чином довіряють йому, сподіваючись на… на що?
Як добре, що вони вже давно не разом.
Хто він такий? Чого йому треба?
Він преспокійно абрусєл, як сам каже, і анітрохи про це не шкодує. Він не хотів би жити в європах. Для чого йому був потрібен той помаранчевий штаб? Примарні перспективи? Він запевняє, що був щирим прихильником. Для чого йому регіонське депутатство? Реальні перспективи? Він запевняє, що для українізації своєї нової партії.
Дивним чином в ньому уживаються борець і пристосуванець. Він хотів би бути революціонером, але народився слимаком*.
__________________________________________________________
* Всі слимаки — гермафродити. Всі особини свої напівпрозорі яйця заривають у вологий ґрунт. Живуть у вологих місцях, ведуть нічний спосіб життя. Живляться соковитими рослинами, грибами та ягодами. Для захисту від хижаків виділяють їдкий та отруйний слиз.
2010
Він їздив по світу і бачив його блиск та убогість. Він жив в провінційному містечку і перший раз почув російську в школі. Йому далеко за 30, а голос його нібито досі ламається, хоча він досконало володіє інтонуванням. Його, певно ж, поважають. Декому з ним весело і цікаво. Він дає на диво влучні і дотепні оцінки і щедро робить компліменти привабливим дівчатам. Він багато знає і має багатий досвід. Він не реєструється на усіляких соціальних сайтах, а відразу балотується в депутати. Він носить м’яке пантофлевидне взуття.
Якби він мав більш привабливу зовнішність, то, певно, танцював би стриптиз. Якби він виріс у столиці, а не в своїй провінції, то, певно, став би успішним гермафродитистим шоуменом. Якби він не так любив тілесні насолоди, він був би кримінальним авторитетом 90-их. А так йому доводиться просто любити більярд, нічні танці та соковитих дівчат.
Він досить логічно говорить. Він виношує аргументи як коштовні кришталеві яйця. Він був однією з регіональних віп-персон помаранчевих виборів. Регіональних – в смислі в одному з регіонів. На апельсиново-маракуйовому боці барикад. Це скільки йому тоді було? Під 30? А тепер він – одна з «регіональних» віп-персон. Себто, депутат від Партії Регіонів в одній з регіональних міськрад. Він зариває виправдання собі на чорний день у плодовитий вологий ґрунт.
Він лагідне теля, він великий слимак, що лишає по собі слизький шлейф.
Одна з його колишніх коханок, брунетка, бо брунатна, смаглява і ориґінальна, неґламурна, без страз і рожевих шпильок, теж не реєструється в соціальних мережах. Колись, невдовзі після їхньої спільної поїздки в Шарм-аль-Шейх, вона страшно ображалася на нього. Видно, він тільки після поїздки проговорився, що в Києві в нього жінка і двоє дочок.
В нього бляклі оченята. В неї майже давньоєгипетська зовнішність. На якомусь карнавалі вона і була єгиптянкою. У неї тоді ще був рівний чубчик, і вона десь взяла золотий одяг і намалювала довгі темно-коричневі стрілки над темно-карими очима.
Вона любить читати, попри те, що любить також і тирлуватися по нічних клубах та саунах. Вона читає в автобусах, вона читає англійською і навіть українською. Колись вона сказала мені: «Ой, як добре! Хоч з тобою поговорю українською!».
Він знає багато всяких цитат та афоризмів. Він досить непогано знає англійську, хоча вимова у нього жахлива. В неї теж. Колись він сказав мені: «Оце тільки з тобою і згадую рідну мову!».
Він любить сміятися. Він сміється з усіма і з усіх. Йому до всіх є діло, він неймовірно цікавий.
Вона любить вдавати залізну леді. Іноді з нею лячно заговорювати, така вона неприступна і зосереджена, та тільки торкнеш – і вона поллється у простір щирим сміхом.
Але – вона любить шансон. Ну а він – зовсім не проти шансону.
Вона з тих, хто вміє тримати секрети. Не лише чужі, але і свої. По ній рідко можна визначити, що в неї на душі.
Він – базарна баба. Ніхто не знає, що в нього на думці, і ніхто не знає, чи є в нього справжня людська душа. Всі знають, що він – найкращий популяризатор чужих секретів, але дивним чином довіряють йому, сподіваючись на… на що?
Як добре, що вони вже давно не разом.
Хто він такий? Чого йому треба?
Він преспокійно абрусєл, як сам каже, і анітрохи про це не шкодує. Він не хотів би жити в європах. Для чого йому був потрібен той помаранчевий штаб? Примарні перспективи? Він запевняє, що був щирим прихильником. Для чого йому регіонське депутатство? Реальні перспективи? Він запевняє, що для українізації своєї нової партії.
Дивним чином в ньому уживаються борець і пристосуванець. Він хотів би бути революціонером, але народився слимаком*.
__________________________________________________________
* Всі слимаки — гермафродити. Всі особини свої напівпрозорі яйця заривають у вологий ґрунт. Живуть у вологих місцях, ведуть нічний спосіб життя. Живляться соковитими рослинами, грибами та ягодами. Для захисту від хижаків виділяють їдкий та отруйний слиз.
2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
