ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.01.18 19:31
Дівчина із цинамону (Neil Young)
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Облога Глухова 1664 року
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
***
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Сон віків
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Спокій
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Роль
Образ твору Роль зіграна твоя, змирись,
пора вже на задвірки…
Усе минається колись,
і це - не перша гілка…
Було дитинство, юність, мрій
невидані сувої...
Минулося… Лиш криє біль
нещадно з головою…
Наснився смерч. Дітей своїх
до серденька тулила…
На ранок зринуло – змирись,
опертися не сила…
Такий Закон, і не твоя
на волю Божу влада.
Лиш у смиренних молитвах
тепер твоя розрада…

2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-07 18:57:36
Переглядів сторінки твору 3619
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-07 19:51:38 ]
трагічно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-07 20:24:10 ]
Не знаю чи трагічно, але неминуче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-07 19:54:02 ]
Серйозний вірш... Та все ж:

триває ще спектакль життя,
антрактів тут нема,
а роль , що граєш в нім, затям,
ти вибрала сама
із розмаїття тих ролей,
що роздає Господь.
Ще буде в тебе все о’key...
Не квапся... Не нашкодь...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-07 20:27:07 ]
Дякую, пане Мирославе, за ці слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-07 20:21:24 ]
смиренно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-07 20:27:54 ]
Дай Боже...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 10:48:28 ]
роль же не одна?
у житті стільки тих ролей - лиш встигай міняти костюми…
все буде добре! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 14:57:25 ]
Звісно - буде!
Дякую, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 13:01:55 ]
Я щось не зрозумів про гілку, шановна Аделаїдо :)
Перевіряю себе через словник. Бачу:

"ГІЛКА, и, ж. Невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав'янистої рослини. І не подумавши пімало, Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало, І зараз гілку одчахнув (Іван Котляревський, I, 1952, 124); Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати (Леся Українка, I, 1951, 153); Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Юрій Яновський, I, 1958, 113); * У порівн. Од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263).

Том 2, стор. 69."

Може Ви мали на увазі "Усе відломиться колись".
Або "зламається".

Ігноруйте мій допис, якщо він не сподобавсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 15:00:10 ]
Спеціально для Вас, Семене, зроблю виняток із правила - не буду нічого пояснювати.

П.С. А може ви й не до мене звертались... Бо я не Аделаїда.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 15:50:18 ]
Адель - це хіба не Аделаїда? Повне серйозне ім'я, на відміну від мого. Семен собі та й Семен.
І серйозний вірш. Він якраз пасує повному імені.
У ньому читач торкається одного з головних питань - це питання свого місця на Землі у аспекті його святости і необхідности, так само як і довготривалости.
Можете, якщо вже надумались, не відповідать і не пояснювать. Я можу не зрозуміть...
Гілка - так гілка.
Одламалась собі - та й одламалась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-08 16:44:56 ]
Адель, я теж не зрозумів про гілку (хоч Ви й не Адель :) )...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 16:51:24 ]
"Гілки", як мені щойно пояснив у листі представник Білла Гейтса на Україні, ще можуть означати тему, яка розглядається (започаткована) на сайті. Наприклад, на автосайті існують гілки, пов'язані с амортизаторами, колесами і т.д. і т.п.
І я вирішив, що моя цікавість вже зайва. І я більше не цікавлюсь.
Вірш сподобавсь.
Смиренність - це єдине, що "світить" нам саме у цей час, бо вулицями наших міст вже ходить бандота з бейсбольними бітами. Наближаються вибори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-09 10:01:06 ]
Невже Ви, Семене, переписуєтесь з представником Білла Гейтса в Україні? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 19:41:00 ]
У випадку Вашого сприйнятя цього імені, те саме, що й у випадку зі сприйняттям "гілки" - надто буквально. Все Ви прагнете втиснути у "правильні" рамки. Не варто, шановний Семене.
Зрештою, не все влазить у ті рамки, як би декотрі не намагалися.
Якби я хотіла назватися сим пишним іменем - Аделаїда, очевидно, що я так би й вчинила. Але ж ні. То нащо його тулити там, де йому нема місця в принципі?
Інша річ, якщо Вас цікавить моє справжнє повне ім"я, то його можна знайти на моїй сторінці.:)

Тут може прочитати для себе відповідь також Еміль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 20:49:22 ]
Не знаю, не знаю стосовно "тулити", бо не хочу сперечатись.
Аделаїда - це Адель.
І мене взагалі не цікавлять чиїсь другі, треті чи -надцяті ймена. Я бачу авторське, і мені цього достатньо :)
Мене більше цікавить Поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-09 09:59:52 ]
Я давно знаю Ваше справжнє ім'я, Лесю... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 20:56:50 ]
У авторському нема Аделаїди, Семене. Є Адель. Отже, якщо Вас не цікавлять ніякі інші, то користуйтесь у звертанні тим, що зазначено. Буду вдячна.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 21:00:25 ]
Олександри раніше не було.
Не знав-не знав...
Гарне ім'я.
Не дякуйте, бо нема і не буде за що.
Щасти Вам усім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:16:43 ]
Дай Боже й Вам щастя!