ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 дощі

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-09 12:28:41
Переглядів сторінки твору 19451
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 20:00:57 ]
Тонке майстерне римування - зерна/землю/озерні. Я його вловив, і сподіваюсь, що це авторським винаходом.
Одлетіли/лишили - це вже правдиве римування :-)
Я не можу сказати, що мене цікавить саме римування. Воно - це один з аспектів мого зацікавленого погляду.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 20:59:29 ]
Інколи хочу підсилити ритмічність (чи звуковий живопис) того, що думаю сказати, за допомогою рим і, якщо виходить, вдаюся до внутрішньої рими... Ви ж знаєте, рима не моє покликання, тим цінніше для мене, що ви це помітили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:25:48 ]
Однак, ми з Вами навіть більше схожі в техніці, ніж спочатку здається. =) Інколи думка сама римується в ключі зовсім білого, ледь не верлібрного вірша. То навіщо опиратися - береш і пишеш. =) А інколи взагалі так виходить, що цілий твір усередині виявляється сповненим прихованих рим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 19:49:10 ]
... ніколи над технікою написання не задумувалась, але тут спрацьовують, мабуть, певні внутрішні ритми, почуття, а вони для кожної людини як той візерунок ліній на пальці - унікальний у кожного, але ж є близькі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 21:55:33 ]
дощі ранні і дощі пізні - благодатні дощі, від них користь душі незміряна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 10:52:38 ]
Згодна, Василю Світлий, так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:28:12 ]
...а щодо самого вірша, то, як - у кращому сенсі - завжди, крізь ніппонічну лаконічність сяє зоря спокійного просвітленого сенсу, Сонце під час сліпого дощику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 19:58:44 ]
... поезія, думаю, не у словах, а у тому, що між ними - колись я це сформулювала так: "мої вірші мовчазні як я // їх треба не слухати а відчувати // і тоді з'явиться зміст // просторів між словами"...
Дякую, Максиме, що заглянули на мою сторінку. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-01 19:24:18 ]
Коли хочеться спокійного просвітленого сенсу - ходжу до Вас. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-04 14:38:14 ]
Це наснажує... дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 19:54:18 ]
Дуже цікавий твір! Є в ньому щось таємниче і незбагненне.... Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 20:07:55 ]
О, Шоне, гостю незвичайний! Дякую, що завітали. Ваша поезія свіжа, неузвичаєна і тому мені так цінні Ваші слова про моє віршування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-24 22:45:32 ]
Шановна Редакціє Майстерень! З великим здивуванням побачила, що Ви зняли обидва мої рейтинги... невже моя незгода з Вашою оцінкою вірша Шона Маклеха "Танець гризунів", висловлена в абсолютно ввічливій формі, спричинилася до Вашого Гніву? Я розумію, що давно мій "народний" рейтинг був "заморожений" і не рухався, не зважаючи на те, що ставилися мені більші оцінки... прикро, бо однодумці не ті, що думають однаково, але ж ті, що шукають (працюють)в одному напрямку.
З нерушною повагою до Вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володя Криловець (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-16 22:45:36 ]
Гарний, світлий, весняний вірш. Натхнення Вам і чистоти в душі!
А може,
"і в мені
зерно лишили"?
Так буде ритмічніше.
Вибачте, що з Володиної сторінки.
З повагою, Анатолій Криловець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-20 18:29:57 ]
... а може і взагалі без "у", без "в"?..
Дякую за наснажуючий коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 11:52:00 ]
Цікавий вірш.
для посилення акценту на фінал вірша пропоную невеличкі зміни:
"у мене свято:
рік одцвів
і дні в минуле одлетіли,
немов у вирій,
а в мені
зерном лишили
мужню силу"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-07 09:25:00 ]
Дякую, Олександре, за уважне прочитання вірша. Цікава пропозиція замінити "зерно" на "зерном". Подумаю, тут є ледь помітна різниця: якщо "зерно" - однозначно є одниною, то "зерном" - читається вже у множині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-25 09:09:14 ]
Такий гарний вірш, пані Маріє! І життєстверджуючий позитив у тому "зерно лишили у мені", Це так прекрасно!
?Ви маєте рацію:
"а може і взагалі без "у", без "в"?",
бо "у", "в" - і читається із запинкою, без нього, на мою думку, буде глибше.
"мужню силу" - сприймається приземленіше, ніж весь попередній зміст. А якщо щось на кшталт: думки силу?
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-26 20:48:03 ]
Дякую, Вікторіє, за коментар і уважне прочитання. Дослухаюсь до Вас, адже в першому варіанті було "а мені // зерно лишили – // мужню силу"; а "думки силу" - може, дещо пафосно... подумаю.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 10:37:32 ]
надворі свято
дощі
небесні зерна
в землю
розіллються навесні
зелених вод моря озерні...

у мене свято
рік одцвів
дні в минуле одлетіли
немов у вирій
а мені
зерно лишили –
мужню силу
шануймо
красу шат любові


1   2   3   Переглянути все