сентиментальність? :))) гммм… аж не знаю, що відповісти :) це швидше хода по канату над прірвою :)
я знаю, що вірш не надто досконалий в плані версифікації, але тут кожне слово підбиралося довго і я вважаю, що добре попрацювала. Чистого анапесту тут немає, а нерівний ритм, як на мій погляд, дуже добре передає стан лг. А чому ні? в ПМ й так багато гладеньких віршів, хай мій буде не гладеньким, то хоча б по суті :)

це для мене - сентиментальність. Я ж не в літ-героях. Я можу сприймать инакше, ніж він чи автор (Ви).
У шостому рядку шипіння.
І мені здається, що Ви правильно сприймаєте мої тоненькі натяки на те-на се :) у сенсі їхньої некритичности. Мій ком-тар саме такий. А Ваші вірші варті уваги і вшановування :)

не хвилюйтесь за критику - все одно я не зможу на вас образитись, знаючи, що ви дуже добродушна людина :))
твір треба обговорити - і це найкращий варіант критики. Дякую, Семене!

уклін, Лесю

жіночно себто)

дякую, Схимнице!!! мене саме подружка розкритикувала, що я поступаю дуже по-чоловічому :)) ще не всьо потєряно, значить :)))

дякую, Роксолано! можливо, і так :) хоча любов важко назвати щастям, бо вона дуже вимоглива :)

дякую, Михайле! Зі святом тебе!

ну, тут образно описаний період життя, коли відчуваєш наче внутрішню паузу – коли нічого не відбувається, але це якраз і показник того, що все йде правильно - треба просто перетерпіти цю внутрішню тишу.
Тому ця ріка – і ріка часу, і сердечна ріка, що тече через усю людину. Як я собі бачу, вона багатошарова, схожа на агат, а ще тут гарно вписується легенда про походження агату: "Найчастіше малюнок агата нагадує око. Згідно з однією із стародавніх легенд, це око небесного білого орла, який після битви з чорним чаклуном впав на Землю і став каменем. А його очей продовжує дивитися на людей, відокремлюючи добрі справи від злих. Агат також називають Оком Творця."

Дякую, Олю
за змістовне витлумаченя.
Проблема, як на мене з дієсловом "тече" і взаємодія цього слова з "агат".
Щоби тут не підбиталося - а камінь залишається каменем... але це моя скромна думка.
Як правильно "тече між ребер" чи "міже ребрами"?(просто цікаво з філологічної точки зору).

Дякую, ЛЮ!
Я тут пішла по аналогії – в нашій мові паралельно вживаються варіанти: ріка тече між берегів і між берегами, щось відчувається між слів і між словами. Навіть у Стуса є "між чужинецьких вогнів". Тому я думаю, що такий варіант допустимий. :)

дякую, Ніко!