ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 4)
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
* * *
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 По найбільшій з глибин
...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-13 22:11:31
Переглядів сторінки твору 9483
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 22:41:40 ]
"Дишеш" з "тишею", як на мене, є доволі відомою римою. Але вона мене поверта до улюблених пісень радянської давнини грамзапису. І вони відгукаються, як згадка, скажімо, про перше кохання чи поцілунок.
По-щирому заздрю літ-герою.
Чудова сентиментальність. Мені здалось, що іноді у рядких надто багато шиплячих літер (і звуків). Три - це вже надто. Анапесту усього-навсього дві стопи у кожному :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:03:17 ]
сентиментальність? :))) гммм… аж не знаю, що відповісти :) це швидше хода по канату над прірвою :)
я знаю, що вірш не надто досконалий в плані версифікації, але тут кожне слово підбиралося довго і я вважаю, що добре попрацювала. Чистого анапесту тут немає, а нерівний ритм, як на мій погляд, дуже добре передає стан лг. А чому ні? в ПМ й так багато гладеньких віршів, хай мій буде не гладеньким, то хоча б по суті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:49:45 ]
це для мене - сентиментальність. Я ж не в літ-героях. Я можу сприймать инакше, ніж він чи автор (Ви).
У шостому рядку шипіння.
І мені здається, що Ви правильно сприймаєте мої тоненькі натяки на те-на се :) у сенсі їхньої некритичности. Мій ком-тар саме такий. А Ваші вірші варті уваги і вшановування :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:18:46 ]
не хвилюйтесь за критику - все одно я не зможу на вас образитись, знаючи, що ви дуже добродушна людина :))
твір треба обговорити - і це найкращий варіант критики. Дякую, Семене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 22:58:17 ]
Гарно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:05:33 ]
уклін, Лесю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:37:28 ]
все так, як я люблю... задирикувато, романтично, тонко, чуттєво і до розтятих вен жіочно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:38:07 ]
жіночно себто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:06:55 ]
дякую, Схимнице!!! мене саме подружка розкритикувала, що я поступаю дуже по-чоловічому :)) ще не всьо потєряно, значить :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 05:20:00 ]
Особливо оце, Олю:
"за найменший ковток надії
сягаєш дна,
кожен правильний крок
на шляху визначає тиша" - лабіринтово-загадковий твір...

"вберегти від тривоги,
як від мілини – не можу,
хай хранить тебе далеч
невидимих ще вогнів" - щасливий той - до кого це звернено:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:12:37 ]
дякую, Роксолано! можливо, і так :) хоча любов важко назвати щастям, бо вона дуже вимоглива :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:18:05 ]
Льоль! Щедро))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:13:57 ]
дякую, Михайле! Зі святом тебе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:55:12 ]
"що тече, як агат, між ребер," - не зрозумів, Олю :(
"у кордонах ріки" - чи "на"?
маю надію що та ріка не полтвоподібна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:02:28 ]
ну, тут образно описаний період життя, коли відчуваєш наче внутрішню паузу – коли нічого не відбувається, але це якраз і показник того, що все йде правильно - треба просто перетерпіти цю внутрішню тишу.
Тому ця ріка – і ріка часу, і сердечна ріка, що тече через усю людину. Як я собі бачу, вона багатошарова, схожа на агат, а ще тут гарно вписується легенда про походження агату: "Найчастіше малюнок агата нагадує око. Згідно з однією із стародавніх легенд, це око небесного білого орла, який після битви з чорним чаклуном впав на Землю і став каменем. А його очей продовжує дивитися на людей, відокремлюючи добрі справи від злих. Агат також називають Оком Творця."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 17:43:16 ]
Дякую, Олю
за змістовне витлумаченя.
Проблема, як на мене з дієсловом "тече" і взаємодія цього слова з "агат".
Щоби тут не підбиталося - а камінь залишається каменем... але це моя скромна думка.
Як правильно "тече між ребер" чи "міже ребрами"?(просто цікаво з філологічної точки зору).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:09:01 ]
Дякую, ЛЮ!
Я тут пішла по аналогії – в нашій мові паралельно вживаються варіанти: ріка тече між берегів і між берегами, щось відчувається між слів і між словами. Навіть у Стуса є "між чужинецьких вогнів". Тому я думаю, що такий варіант допустимий. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 12:24:05 ]
Класс!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:09:48 ]
дякую, Ніко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-14 13:57:12 ]
Ваш коментар, Олю, підтвердив моє розуміння Вашого вірша. Сильно!