ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.12.06
18:31
Душа до скону вигоріла вщент.
Вона померла, я її не чую...
А у мізках, як вирок- той момент -
позвав її, холодну і чужую...
Жаліти про кохання - вище
зло.
Та я жалію, Боже, як жалію!
Воно і їй в житті не помогло ,
Вона померла, я її не чую...
А у мізках, як вирок- той момент -
позвав її, холодну і чужую...
Жаліти про кохання - вище
зло.
Та я жалію, Боже, як жалію!
Воно і їй в житті не помогло ,
2023.12.06
13:17
Несподівано
У кінці листопада
Настала зима.
* * *
Сильна віхола
Заполонила місто
Снігу багато.
У кінці листопада
Настала зима.
* * *
Сильна віхола
Заполонила місто
Снігу багато.
2023.12.06
10:40
Николай Амосов - уникальный украинский хирург, философ, автор новаторских методик по геронтологии и проблемам искусственного интеллекта.
Человек кристальной чистоты. Будучи директором Института сердечно-сосудистой хирургии, требовал, чтобы в благодарност
Человек кристальной чистоты. Будучи директором Института сердечно-сосудистой хирургии, требовал, чтобы в благодарност
2023.12.06
10:07
Читав мене, цікаву, по складах,
виношував у лоні серця — вірші,
купав блаженно в запашних медах,
шукав слова для щастя наймиліші.
Перетинав зруйновані мости,
оберігав, щоб знахар не зурочив,
осиротілу душу золотив
виношував у лоні серця — вірші,
купав блаженно в запашних медах,
шукав слова для щастя наймиліші.
Перетинав зруйновані мости,
оберігав, щоб знахар не зурочив,
осиротілу душу золотив
2023.12.06
08:43
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать
2023.12.06
08:31
Білим зефіром вляглася зима.
Білі покрівлі і біла земля.
Іншої фарби навколо нема.
В білому солоді біла імла.
Лоно все біле, чисте-пречисте.
Біла одежда дерев і кущів.
Білих сніжинок - свіже намисто.
Білі покрівлі і біла земля.
Іншої фарби навколо нема.
В білому солоді біла імла.
Лоно все біле, чисте-пречисте.
Біла одежда дерев і кущів.
Білих сніжинок - свіже намисто.
2023.12.06
07:28
Моя дружина, гарна і добряча,
Чому тебе обтяжує граніт, –
Чому знедавна ти уже не бачиш
І не спроможна чути білий світ?
Чому без тебе я від сонця сліпну
І вже оглух од сміхів і плачів, –
Чому удень буравлю зором вікна
Й до скрипів прислухаюся вно
Чому тебе обтяжує граніт, –
Чому знедавна ти уже не бачиш
І не спроможна чути білий світ?
Чому без тебе я від сонця сліпну
І вже оглух од сміхів і плачів, –
Чому удень буравлю зором вікна
Й до скрипів прислухаюся вно
2023.12.06
05:52
Свічею окопною висвітли ніч.
Виведи тьму. Вибіли начисто.
Кулею плюється в лице потойбіч.
Фосфором кине з неба вогнисто.
Випалить спогад про мирне минуле.
Поруч засне побратим вічним сном…
Тиша? Ні-ні, ми про неї не чули.
Кров полилася на землю вин
Виведи тьму. Вибіли начисто.
Кулею плюється в лице потойбіч.
Фосфором кине з неба вогнисто.
Випалить спогад про мирне минуле.
Поруч засне побратим вічним сном…
Тиша? Ні-ні, ми про неї не чули.
Кров полилася на землю вин
2023.12.05
23:45
Десь у якомусь кутку
згаслих почуттів
Я ревную його
як раніше, хоч це і смішно.
Згірклі бажання як тінь,
і такі пусті.
Вирву зІм'ятий лист
щоб спалити, й побачу пісню.
згаслих почуттів
Я ревную його
як раніше, хоч це і смішно.
Згірклі бажання як тінь,
і такі пусті.
Вирву зІм'ятий лист
щоб спалити, й побачу пісню.
2023.12.05
22:23
Із Данила Хармса
Сидить бульдог над кісткою,
припнутий до стовпа;
й до нього, голосистого,
враз таксик підступа.
«Поважаний бульдожику! –
Сидить бульдог над кісткою,
припнутий до стовпа;
й до нього, голосистого,
враз таксик підступа.
«Поважаний бульдожику! –
2023.12.05
21:11
Я свою облаштую ялинку
у окопі, з колючого дроту,
на розмоклому нині суглинку,
де лягло уже майже пів роти…
На гірлянди повішу колючі
не лимони – реальні гранати,
може в свято, хоч раз після Бучі,
у окопі, з колючого дроту,
на розмоклому нині суглинку,
де лягло уже майже пів роти…
На гірлянди повішу колючі
не лимони – реальні гранати,
може в свято, хоч раз після Бучі,
2023.12.05
15:47
І вони постійно підкреслюють твоє ім’я,
Вимовляють у натовпі тихо щоб ти прислухався,
І розпізнав їхній голос серед тисячі голосів,
Як діти знаходять янголів за теплим шурхотом.
Тротуарами сонця, дощів, повз вікна тісних домів
За усмішкою з якою
Вимовляють у натовпі тихо щоб ти прислухався,
І розпізнав їхній голос серед тисячі голосів,
Як діти знаходять янголів за теплим шурхотом.
Тротуарами сонця, дощів, повз вікна тісних домів
За усмішкою з якою
2023.12.05
14:41
Сліди на узбережжі змила хвиля,
де в парі ми босоніж йшли убрід.
Ти водоспади фраз на мене вилляв,
та не оті, що залишають слід
в душі чутливій, латаній терпінням,
можливо, зацвітуть вряди-годи
коралові лілеї в шумовинні
де в парі ми босоніж йшли убрід.
Ти водоспади фраз на мене вилляв,
та не оті, що залишають слід
в душі чутливій, латаній терпінням,
можливо, зацвітуть вряди-годи
коралові лілеї в шумовинні
2023.12.05
11:42
А ви чомусь так не сміливо…
А я до вас… пізніш про це
Ех, загубилося мірило -
Заполонилибся б живцем…
А що як я візьму й зіскочу
Із цього сну на інший сон?
Та ви, я бачу, неохоче
Перетинаєте кордон…
А я до вас… пізніш про це
Ех, загубилося мірило -
Заполонилибся б живцем…
А що як я візьму й зіскочу
Із цього сну на інший сон?
Та ви, я бачу, неохоче
Перетинаєте кордон…
2023.12.05
09:40
Чарівно усміхнулась, мов весна,
Азарту наганяє, як у покер.
А то мов осінь сива, - враз сумна,
Чи, може, вже потрібен з фірми брокер?
Думки її не розгадати нам.
Зима-пустуха незвичайна нині.
Щоденних ребусів осів туман.
Азарту наганяє, як у покер.
А то мов осінь сива, - враз сумна,
Чи, може, вже потрібен з фірми брокер?
Думки її не розгадати нам.
Зима-пустуха незвичайна нині.
Щоденних ребусів осів туман.
2023.12.05
08:57
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2023.11.24
2023.11.10
2023.11.06
2023.11.01
2023.10.26
2023.10.19
2023.10.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Світлий (1968) /
Вірші
Пізнє цвітіння
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пізнє цвітіння
Горе моє, лихо, гарбузовий цвіте,
Розпустивсь у пору бабиного літа.
Бабиного літа, на коротку днину
Появивсь ти, друже, у лиху годину.
Пелюстки на сонці тішаться як діти:
Треба кожній миті у житті радіти.
А навколо тебе світлі амплітуди
І тобі байдуже, що там далі буде.
Що там далі буде: тепло чи морози?
Висіваєш вітру щирі свої сльози
І бентежиш серця заскорублу тишу.
Як це янголятко я тепер залишу.
І такий ти пізній, що мені робити ?
Попереду грізно вітер дме сердитий,
Білі кучугури кличе за собою.
Стану тобі, брате, теплою стіною.
Хай мізерні шанси вдвох весну зустріти
Та я біля тебе, гарбузовий цвіте.
23.10.12
Розпустивсь у пору бабиного літа.
Бабиного літа, на коротку днину
Появивсь ти, друже, у лиху годину.
Пелюстки на сонці тішаться як діти:
Треба кожній миті у житті радіти.
А навколо тебе світлі амплітуди
І тобі байдуже, що там далі буде.
Що там далі буде: тепло чи морози?
Висіваєш вітру щирі свої сльози
І бентежиш серця заскорублу тишу.
Як це янголятко я тепер залишу.
І такий ти пізній, що мені робити ?
Попереду грізно вітер дме сердитий,
Білі кучугури кличе за собою.
Стану тобі, брате, теплою стіною.
Хай мізерні шанси вдвох весну зустріти
Та я біля тебе, гарбузовий цвіте.
23.10.12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1121 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1121 seconds