Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.05
02:33
Історією стали хуртовини,
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!
У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!
У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...
2026.04.04
14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
2026.04.04
13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.
У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.
У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,
2026.04.04
11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
2026.04.04
09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.
Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.
Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий
2026.04.04
07:08
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені
Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені
Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би
2026.04.04
07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.
2026.04.03
23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.
Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.
Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи
2026.04.03
22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.
Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.
Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,
2026.04.03
21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
Коли нічого лишнього не просим.
Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
Коли нічого лишнього не просим.
Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,
2026.04.03
21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах.
«Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина.
«Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні».
***
В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р
2026.04.03
16:03
На незайманій кухні не вариш під музику добрі обіди.
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.
На засніженій вулиці змерзлі машини по
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.
На засніженій вулиці змерзлі машини по
2026.04.03
11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.
Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.
Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
2026.04.03
05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
2026.04.02
19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
2026.04.02
17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 35. ІДЕЯ – ІДЕЯ ІДЕЙ. ОЛЬГА БУДЗАН «ЗАМКНЕНЕ КОЛО…» (вибрані тексти Поетичних Май
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10173
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 35. ІДЕЯ – ІДЕЯ ІДЕЙ. ОЛЬГА БУДЗАН «ЗАМКНЕНЕ КОЛО…» (вибрані тексти Поетичних Май
“Сонячна система, як і весь Всесвіт…” Далі читай: Ольга Будзан. «Замкнене коло або про порядок у Сонячній системі».
Поетичні Майстерні. http://maysterni.com/publication.php?id=82840
У своєму творі Ольга Будзан, “замкнувши” коло порядку в Сонячній системі, залишила логічно «незамкненим» коло Всесвіту подальшого (загальнішого) – всіх зірок (планетарних систем подібних сонячній) та чорних дір космосу. Там начебто існує (висловлюючись науково-популярно) такий порядок : чорні діри безупинно пожирають матерію і, зрештою… її поглинуть. Є й оптимістичний варіант – діра, поглинувши матеріальний простір та обновивши матерію, викидає її… знову в навколишній космос, можливо, з допомогою сонць (зірок).* Не буду стверджувати, що я правильно зрозумів природу цього явища і що це вже останнє коло Всесвіту, яке потребує логічного «замкнення»… Хочу зосередити вашу увагу на іншому - на субстанції нематеріальній… тій, що увесь цей колосальний (для людської свідомості) матеріальний простір пронизує одномоментно поза часом і простором – це ідея і Ідея ідеї – Бог.
Закономірно виникає запитання , як людська свідомість може, заперечуючи Бога, не усвідомлювати, що таке заперечення є всього–навсього мізерною ідеєю… і отже, яким би абсурдним не виглядав цей мій висновок, по суті, заперечення Бога має “божественну” (нематеріальну) природу.
Матерія без ідеї (інформації) - ось те «ніщо», що може існувати як абсолютне «ніщо»… Але якщо таке «ніщо» існує, то воно логічно вже щось (інформація)… А якщо інформація без матерії… “Абсурдність” існування для людської свідомості такого логічного ряду очевидна… Цей умовивід може бути аргументом на користь існування Ідеї ідей – Бога, це, щоправда, додає ще більше абсурду до загальної картини непотрібних доказів, бо Бог вимагає лиш віри…
То що таке ідея? Очевидно, що ця субстанція логічно - не коло, хоча зв’язка понять матерія–ідея більше ніж натякає на наявність кола… але ж виключно у філософському просторі ідеї – Ідеї ідей... Сама ж матерія начебто глуха та важко проникна… для самої матерії… А для ідеї? А для проникнення матерією в матерію з допомогою ідеї? Здавалось би, копаючи землю порівняно легко, проникаємо матеріальною лопатою в матеріальний грунт… Та насправді ж - скільки ідей! Починаючи з банальної, наприклад: а посадимо на тій грядці… І не завершуючи навіть ідеєю кристалічності будови сплаву заліза та вуглицю, з якого виготовлена лопата, яку штампували на звичайному заводі , але яку колись першим викував коваль, а те залізо… Очевидною є безконечність того ряду та оптимістична сила звичайної повсякденної ідеї.
А Ідеї ідей!?
* Інакше кажучи, інформація, що потрапила в чорну діру, у чорній дірі і зберігається. Виникає питання: «Для чого чорні діри?» Відповідно до тієї ж теорії суперструн, частки здобувають у надрах чорної діри таку колосальну енергію, що вона їх просто викидає… в 9-мірний простір!
Інтернет. Секрети всесвіту! Теорія чорних дір? http://www.esc.lviv.ua/zagadki-chornix-dir/

худ. Я Саландяк
Поетичні Майстерні. http://maysterni.com/publication.php?id=82840
У своєму творі Ольга Будзан, “замкнувши” коло порядку в Сонячній системі, залишила логічно «незамкненим» коло Всесвіту подальшого (загальнішого) – всіх зірок (планетарних систем подібних сонячній) та чорних дір космосу. Там начебто існує (висловлюючись науково-популярно) такий порядок : чорні діри безупинно пожирають матерію і, зрештою… її поглинуть. Є й оптимістичний варіант – діра, поглинувши матеріальний простір та обновивши матерію, викидає її… знову в навколишній космос, можливо, з допомогою сонць (зірок).* Не буду стверджувати, що я правильно зрозумів природу цього явища і що це вже останнє коло Всесвіту, яке потребує логічного «замкнення»… Хочу зосередити вашу увагу на іншому - на субстанції нематеріальній… тій, що увесь цей колосальний (для людської свідомості) матеріальний простір пронизує одномоментно поза часом і простором – це ідея і Ідея ідеї – Бог.
Закономірно виникає запитання , як людська свідомість може, заперечуючи Бога, не усвідомлювати, що таке заперечення є всього–навсього мізерною ідеєю… і отже, яким би абсурдним не виглядав цей мій висновок, по суті, заперечення Бога має “божественну” (нематеріальну) природу.
Матерія без ідеї (інформації) - ось те «ніщо», що може існувати як абсолютне «ніщо»… Але якщо таке «ніщо» існує, то воно логічно вже щось (інформація)… А якщо інформація без матерії… “Абсурдність” існування для людської свідомості такого логічного ряду очевидна… Цей умовивід може бути аргументом на користь існування Ідеї ідей – Бога, це, щоправда, додає ще більше абсурду до загальної картини непотрібних доказів, бо Бог вимагає лиш віри…
То що таке ідея? Очевидно, що ця субстанція логічно - не коло, хоча зв’язка понять матерія–ідея більше ніж натякає на наявність кола… але ж виключно у філософському просторі ідеї – Ідеї ідей... Сама ж матерія начебто глуха та важко проникна… для самої матерії… А для ідеї? А для проникнення матерією в матерію з допомогою ідеї? Здавалось би, копаючи землю порівняно легко, проникаємо матеріальною лопатою в матеріальний грунт… Та насправді ж - скільки ідей! Починаючи з банальної, наприклад: а посадимо на тій грядці… І не завершуючи навіть ідеєю кристалічності будови сплаву заліза та вуглицю, з якого виготовлена лопата, яку штампували на звичайному заводі , але яку колись першим викував коваль, а те залізо… Очевидною є безконечність того ряду та оптимістична сила звичайної повсякденної ідеї.
А Ідеї ідей!?
* Інакше кажучи, інформація, що потрапила в чорну діру, у чорній дірі і зберігається. Виникає питання: «Для чого чорні діри?» Відповідно до тієї ж теорії суперструн, частки здобувають у надрах чорної діри таку колосальну енергію, що вона їх просто викидає… в 9-мірний простір!
Інтернет. Секрети всесвіту! Теорія чорних дір? http://www.esc.lviv.ua/zagadki-chornix-dir/

худ. Я Саландяк
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10173
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАНДРИ В КОСМОСІ 36. ОЛЯ ЛАХОЦЬКА “… В ОБІЙМИ ВОГНЕПТАХА…” (вибрані тексти Поетичних Майстерень)."
• Перейти на сторінку •
" Мандри в космосі 34 Малевича квадрати (логіка кольорових композицій)"
• Перейти на сторінку •
" Мандри в космосі 34 Малевича квадрати (логіка кольорових композицій)"
Про публікацію
