ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Світлоспогадне

Разом з осінню я догорів,

Листям осені опадаю,

І між млисто-гірких вечорів

Неприкаяний, сам блукаю.

Осінь крилами в груди б'є.

О, Вкраїно моя осіння!

Чом забракло мені уміння

Звеселити серце твоє?

В. Стус

Висока тиша...небоповінь вечорова...
Люнарний янгол оперезаний сузір"ями.
У часогоні, при гітарі, свічці, знову-
Тебе згадаю..чуйне серце каже: вір Йому!
Бо кожне слово відлунало щирокровно,
упало зЕрням у Земне ряхтіння будностей,
душі Його не стерли смертоносні жорна-
промефiстофільського дня - доби знелюдности.
Ворожу звуком на струні, дозірно лину.
Приходь же, госте, - чую світлі сяйвопромені
та доброкарі очі...України сину,
словоповернений із потаймиру. Сповнені
Тобою спогадно висотні небосоти...
Я пригощу Тебе пісенними напоями...
я розігрію до квазару серце всоте -
віршами білими - Твоїми правдовоями.

На ту стожaлу та освячену віками,-
на рідну землю - листопадоодгорьовану,
крізь ошелешені вітри, осінні брами,
палахкотіння линуть лелями - нескорено.

19 листопада - день повернення на рідну землю нашого незабутнього В. Стуса




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-19 02:35:57
Переглядів сторінки твору 3533
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.04 05:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 05:04:39 ]
Чудова, образна поезія,Роксолано, де такі слова береш:))))
Достойно Стуса згадала!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 08:48:59 ]
Знаєш, Таню, згадую той день і вечір... ми чекали, коли приземлиться літак із Його тілом, а душа уже витала над нами.Як Він казав:
"НАРОДЕ МІЙ, ДО ТЕБЕ Я ЩЕ ВЕРНУ,
ЯK В СМЕРТИ ОБЕРНУСЯ ДО ЖИТТЯ"
У мене тоді ноги, ну так замерзли, що я їх і не чула- тільки суцільна біль була...такий мороз уже стояв...і сніг був...
ми співали..як так радію, що була там, що відчула все сама: отой містичний момент, оте неповторне диво повернення!
Дякую, Таню, що долучилася до спогадного:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 08:41:56 ]
Серйозний вірш, змістовний, чудові словотвори і рими!
(одруківочка -"освячнеу")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 08:51:30 ]
Вдячна, п. Мирославе:), що читали і тепло відгукнулися:)
Ми щасливий народ,- бо мали таких особистостей, як В. Стус.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 10:57:02 ]
Погоджуюсь з попередніми коментаторами, файно і сильно написано, полум"яно.
Може ліпше "стожилаву"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 14:35:58 ]
Дякую багацько, Іванко! Ваш відгук, як вогник пам"яті В. Стусу.(гріє і мою душу)
Щодо зауваги- то це моя технічна помилка- має бути "СТОжuлаву", - дуже хотіла, аби тут зазвучало оте- саме стусівське,-розумінняДякую, Іванко, за Вашу уважність!!!!!!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 14:05:46 ]
Додає глибини до осінніх розмислів, Роксолано. У Вас надзвичайо цікаві скомпоновані слова, захоплюють. Дякую Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 14:39:14 ]
Спасибі, Андрію. Ворожила звуками і словами:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 16:06:38 ]
а я так і хотіла написати - наворожено звуками і словами, - а тут читаю такий самий коментар-відповідь))
гарно і нескорено)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 20:58:34 ]
Дякую, Ксенічко!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 17:35:58 ]
Гарний вірш-згадка про В. Стуса. Пом'янемо його. Дякую, Роксолано. Щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 21:00:02 ]
Щасливий ми народ, що поминаємо таких Велетнів, що маємо такі Маякі духовні! Дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 19:16:14 ]
Дійсно світлоспогадне, Роксолано, наповнене особливим звучанням... Добрий вогник пам"яті запалено на творчій сторінці ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 21:00:55 ]
Спасибі, Василю, що озвалися на вогник цей!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 21:44:57 ]
Спалахи неологізмів листопадові, достойно і глибоко! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-20 14:36:45 ]
спалахи спогаду...виливалося з душі...радію, що забігла, Улянко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 23:01:49 ]
Люнарний янгол, листопадоодгорьовану - красиво )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-20 14:42:40 ]
приємно, що зазвучало...дякую, Юліє:)