ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Менський Олександр

 Весілля нудистів (лiтературна пародiя)

Щоб у кінці не бути голим
...
Я у житті поставив ціль.

Але занурившись в глибини
Моїх усяких напівправд,
У одяг вдітися весільний -
Можливість випаде навряд.

Олександр Менський

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Олександр Менський Навряд


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-26 11:39:53
Переглядів сторінки твору 7189
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.018 / 5.25  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 15:12:01 ]
Щодо "порвати свідомість" я жартував, Юлю. :)

Справа в тому, що я пишу свої пародії з 2-х причин:
1. Помічаю слово, рядок, зворот у чиємусь вірші, що аж просяться в пародію.
2. Чийсь вірш надихає мене на створення свого, який я по інерції називаю теж пародією, хоча мав би назвати, наприклад, "за (ім'я автора)" чи взяти рядок-два в епіграф (або у примітках вказати джерело натхнення). Напевно, так тепер і робитиму. )

Щодо того, що "всі (мої) пародійні спроби нижчі... за оригінал...і за технікою... і за змістом" - дозволю трохи не погодитись (разом з авторами схвальних коментарів до них). )

Що "лежать зовсім не у тій площині, ніж оригінали" - погоджусь, буває. ) Це якраз п.2. )

Дивно, але мені моє "чортішо на вірш Оксани Суховій" чомусь найбільше сподобалося з усього, що я написав останнім часом (і в цьому мене підтримав і Кока Черкаський, надихнувшись і віршем Оксани Суховій, і моєю пародією - до того ж відгукнувшись схвально і про мій текст).

Дякую за конструктивну критику, Юлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 15:30:41 ]
Ну, якщо Кока Черкаський для Вас - незаперечний авторитет щодо смаку і таланту, то про що ми взагалі говоримо тут? ) "А шо, пацанам на районі нравіцца", ги-ги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 15:46:16 ]
От якби і столичним дівчаткам сподобатись... )))

А що, у Коки і справді класна пародія (текст ось тут, першим коментарем). Бачив, до речі, як він виступав у Львові на Форумі видавців - враження сильні. Щось про пиво співав. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 08:55:27 ]
Так само як існують вірші заради віршів, можуть існувать пародії заради пародій.
Причини такого явища можуть буть наступними:
- автору подобається сам процес віршотворення;
- автор не може мовчать;
Наслідки аналогічні:
- створюються вірші заради (висловлюсь точніше) віршування;
- створюються практично постійно. Це може буть лірика про одне і те ж, про одне і те ж, так само як це може буть і будь-яка инша поезія - громадянська, духовна і т.д. і т.п.
За прикладами далеко ходить не треба.

Вони, можна сказать, поряд :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 09:01:16 ]
А що в цей час робить читач?
- він співчуває персонажам, не замислюючись над питанням практичної допомоги, ймовірно, вважаючи, що відповідний громадянськи внесок зроблено, після якого відбудеться очікуване:
- влада нарешті повернеться обличчям до народу;
- злидні хай не разбагатіють, але, принаймні, стануть гідними членами нашого суспільства молодої незалежної держави;
- і т.д., і т.п.
Я такої думки, яку я нікому не нав'язую. Насправді прикладів і наслідків трішки більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 09:58:19 ]
Та що там поряд - вони тут. :) А згадані автори, напевно, безнадійні графомани. :) Хоча, пригадую, колись графоманами називали і Пушкіна, і Шевченка, і Достоєвського, і Толстого... :)))