ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Я розумію, що востаннє
Образ твору Я розумію, що востаннє
Своїм приходом тішиш ти,
І вже звикаю до прощання,
До днів гіркої самоти.
Опісля квіту буйне терня
Я неумисно насадив.
Пробач, - не витримали нерви,
І стався цей фатальний зрив.
Не маю права жалкувати,
Бо усвідомлюю вину
За те, що смуткові за ґрати
Я вкинув долю осяйну.
Загоїть час глибоку вразу,
Підніме зігнуте плече,
Лиш серця висохлу оазу
Печальний спогад обпече.

31.12.12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-31 11:03:29
Переглядів сторінки твору 4514
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.137 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-12-31 11:28:14 ]
Неужели все настолько ужасно? Похоже, что да. Даже некоторые настолько рифмы страшные, что жуть берет.
Не нужно доходить до такого.
Романтизмом и сентиментализмом здесь не пахнет.
Это - трагедия.

А ко мне на страничку не ходи. Я там так удачно видео и музыкальное оформление присобачил, что во время ее загрузки можно попасть на сотни всевозможных концертов, а написать что-либо или удалить это стихотворение невозможно.

С Новым годом, с новым счастьем и не срывайся на пустяках. Нужно считать до 10-ти, а потом посылать все куда-нибудь подальше. Нервы важнее.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 14:30:36 ]
Дякую за неординарне бачення і цікавий коментар)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-31 11:47:43 ]
Гарний, щирий вірш, Володимире)
Вітаю з Новим роком!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 14:32:02 ]
Ксеню, ви не забули прийти із Новорічними подарунками і до мене...
Приємно вражений і щасливий - щиро дякує!!!)
Навзаєм!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Ганзенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-31 11:53:12 ]
Н о в о р і ч н а п а р о д і й к а

Ну так, під простирадлом - терня.
Так, я, скотина, натворив.
Пробач, не витримали нерви,
І стався цей фатальний зрив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 14:32:37 ]
Так нічо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-31 11:56:49 ]
Володю, зустріч Нового року - це не тільки веселощі, а й глибокі роздуми, певні висновки, аналіз...і, зрозуміло, віра в краще! А тому Ваш вірш усім розумним людям - до душі! Щиро, відверто, чесно - ось такий вірш Володимира Сірого!
Прекрасного Нового року!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 14:33:42 ]
Лесю, - чиста ви і добра душа!!!)
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 12:26:56 ]
Кожний має право насвій настрій. З Новим Роком.Хай щастить ВашомуЛГ))) іВам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 14:35:53 ]
Коли пишеться вірш не з холодним розрахунком теми, форми і змісту, то іноді виникають такі твори, що сам дивуєшся. Якщо так веде натхнення, значить комусь це потрібно(за Маяковським)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-31 14:55:25 ]
Запрошую на "Мандри в космосі...".
Будь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 17:26:25 ]
Іду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-12-31 15:03:41 ]
з Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 17:26:45 ]
І щастям - новим!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 17:26:56 ]
Поправлю Олексія Потапова: порахувати до 10 треба перед тим, як відправити новий вірш до ПМ. А ще краще - дати йому полежати день-другий. Тоді емоції трохи згаснуть, а критичне авторське око прокинеться і внесе правки у ті недоречності, які є неминучими (майже). Перевірено на собі.
Щастя і успіхів у Новому році!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 17:53:45 ]
І вам, шановний тезко, успіхів та добра у Новому!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-31 17:44:39 ]
Гарно, Володю, лірично-ностальгійно. А гарна поезія завжди налаштовує на якийсь душевний експромт, як от:
…в останній день старого року
востаннє, мабуть, тішиш ти
і залишаєш одиноким
мене в обіймах самоти.
Та вірю я – в Новому році,
коли святковий хміль мине,
і серце знов оази схоче,
ти ще навідаєш мене…

Усміхнись! З Новим роком, що вже десь біля порога!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 17:52:37 ]
В останню мить старого року
(А я й не думав, не гадав)
Мою печаль таку глибоку
Зцілив товариш Мирослав.
Слова веселі та яскраві
На новий рік подарував
І обернув болючу ваву
У рай товариш Мирослав!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2012-12-31 19:12:57 ]
Прогноз: навряд в Новому році
Святковий хміль колись мине:
Оаза – на ворожім боці,
А кум із пляшки як лине –
То ми усі, наче в пустелі,
Вгамуєм спрагу аж до дна!
Пекін, Торонто, Київ, Делі –
Майстерня Львівська – лиш одна!
І ми, в канун Нового Року,
Жартуємо не десь, а тут!
Хай буде все у нас нівроку,
Або, як кажуть німці – гут!