ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Як же так сталося, друже
Образ твору Як же так сталося, друже,
Ти - найславніший мій друг -
Нині так боляче крушиш
Мій завмираючий дух.

Мову виймаєш ядучу
З торби убивчих реприз,
Награно кличеш на кручу,
Щоб зіштовхнути униз.

Не оглядайся, - не буду
Злом відвічати на зло,
Діло правдивого суду
Здавна за Богом було.

Я помолюся за тебе,
Хай тобі буде не зле,
Хай із різдвяного неба
Бог тобі щастя пошле.

05.01.13




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-05 19:21:21
Переглядів сторінки твору 3137
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.791 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-05 19:35:30 ]
Нарешті Ви повернулися, Володю ))))))))
Ваш вірш - мудра й людяна відповідь на зраду!
Ви - набули, друг - втратив...
З Різдвом Христовим, Володю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-05 20:16:49 ]
Тішуся, Лесю, вашому відгуку.
Я не повернувся, а просто поповнив рахунок і знову опинився в колі моїх дорогих людей))))
З Різдвом Христовим. Правда, це привітання, якщо бути під впливом американського фільму "Сам вдома" , воно мало б зіграти злий жарт. Адже кожного разу, коли маленький герой мав дошкулити своїм візаві, він вітав їх саме цією фразою. На жаль...
Це вас, звичайно, не стосується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-05 20:07:51 ]
Захотілось і собі щось таке написать - настільки, Володимире, Ваш вірш дихає авторською щирістю. І я вже було почав писать:

Оце додружилися, друже,
Що ти, найславніший мій друг,
Мене у обіймах так дусиш,
Що геть перехоплює дух.

А потім зупинивсь. У мене ж усе в порядку. А Слово має Силу. Так можна випадково і накаркать біду на свою голову...
Тому далі не продовжую, а налаштовуюсь на духовні начала. Завтра святвечір :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-05 20:09:27 ]
І музика є до мого твору, і чудова яка. Ось:
http://www.youtube.com/watch?v=Y1cJo05gYfQ

щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-05 20:18:36 ]
Семене, ви весь у своєму амплуа)))
Дякую за гумор і серйозність водночас!
Щасти і вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-05 20:28:19 ]
По християнськи, і просто дуже порядно чисто по людському. Життя все поставить на свої місця... Воно знає.
Веселих Свят, Друже!І гарної Коляди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-05 20:31:40 ]
Вітаю, друже!
Радий твоєму візиту та життєстверджуючому коментарю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-05 20:43:40 ]
Зі Святом, Володю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-05 20:49:52 ]
І Вас, Таню!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-06 00:52:44 ]
Нехай прийдешнє Різдво укріпить твій "завмираючий дух"...
Веселих свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-06 08:42:38 ]
З Різдвом Христовим Вас, Володю! Хай усі обрії- освячуються, усі Друзі- молитвою навертаються!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-01-06 10:56:39 ]
Прощення, Володю, лише трошки приховало той біль, який залишився в твоїй чутливій душі...
Гарно та мудро.
Веселих свят тобі та твоїй родині!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-01-06 13:21:43 ]
Важко переживати зраду й підступність.
Хай це буде востаннє у Вашому, пане Володимире, житті.
Щасти Вам тільки на радість і всілякі гаразди!
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-07 10:00:08 ]
Сподіваюся - це не Ваша ситуація, а ЛГ. Зболений вірш, тому і справжній. Зі святами, Володю. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-07 14:17:08 ]
Володя, якось вже так було у моєму житті, що ті, що називалися моїми друзями, насправді ними не були. А 4-5 за все моє життя, від яких ніколи не чув слова друг, виявилися справжніми... Твій ЛГ стикнувся із другом-самозванцем. Гарні побудова і християнський фінал у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-07 15:55:46 ]
Друзі мої, любі співпрацівники Слова!
Щиро тішуся вашими відгуками.
Мій ЛГ - це зібраний образ життєвого досвіду і досвіду християнської віри. Саме в ці дні, коли наші душі мають бути надчутливими до таких речей, я опублікував цього вірша. І дуже радий, що ви сприйняли його, як слід.
Христос народився! - Славімо Його!!!