ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Попереду
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
...Як пишная пава
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
* 132 *
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Майже побічно, солодший за дотик до вуха…
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Як відьма перетворилася на собаку
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
* * *
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Екзистенційне позиціювання творчого єства: до метагармонічної теорії творчості
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Приреченість
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
* 131 *
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 14)
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
Люцифер Сем (Pink Floyd)
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
Dichton: The Principle of Dynamic Coherence
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Погляд
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
Вітаю з днем народження Тетяну Левицьку
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "В раю, скраєчку" (2001)

 * * *

Чорнобиль розбудив
козацьку душу,
Що три століття спала,
І вона,
Запхавши в люльку
Тютюну папушу.
Пішла коня ловити в полинах,
А заодно й шукать
пропиту шаблю,
А мимохідь – і знахарку-корчму,
Аби спожити в ній
Бодай хоч краплю
Вина звитяг,
Здобутих у Криму...

Напевно, з волі Божої,
Чорнобиль
Праукраїнську душу розбудив –
Якби ж то не Чорнобиль,
То воно би
Й не сталося на світі стільки див!

Окрадену – збудили:
Де ж ті коні.
І ті шаблі,
І знахарка-корчма?!

Чортма всього –
На атомнім осонні
Ні-чо-го від Козаччини нема.
Сплива
Дніпровим гирлом
Україна
У закордоння
(Не питай, за чим),
А від румея і до караїма
Вся Русь колишня
суржиком
гірчить –
Кричить,
Бо не спроможеться ізнову
По світу
мову
визбирать
свою...

То ж я збираю мову ту по слову
В краю,
Що геть оглух від кураю
Та від ожин колючого чужинства,
І повертаю натовпу:
– Беріть!
Боріть в собі
густий бур’ян
ординства
І мовою своєю говоріть!
Душа і не такий іще Чорнобиль
Спроможна подолати...

Та юрма
Не реагує зовсім –
Від голобель
Бажання
Відірватися
Нема...

Сновидою по світу ходить воля
В суцільно-чорноземній чорноті:
Де не поткнеться –
Всюди на путі
Могила В’ячеслава Чорновола.


2001

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-16 17:14:45
Переглядів сторінки твору 3654
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.937 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 17:25:48 ]
Боляче все це усвідомлювати. Справді, якби воно було, якби жив Чоновіл?... Точно не так як зараз.
Багато думок розворушилося. Хочеться бути оптимістом і вірити, що "Ще не вмерли України ні слава, ні воля".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-16 17:36:27 ]
Проболено і правдиво...
Порозсипані по світі і люди, і слова:(

"То ж я збираю мову ту по слову..." - дяка велика івану Низовому, та Вам, Лесю, що лелієте Слово Батькове.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-16 18:29:08 ]
Людей таких, яким був Ваш ТАТО і нині не багато. Тому кланяюсь ЙОМУ і Вам, Пані Лесю за те, що передаєте мудрі і майже святі СЛОВА батька всім нам, кому рідне завжди рідним БУДЕ. Дуже дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 21:47:57 ]
вдячна, Лесю... і усім і Галині, і Роксолані і Василю - за коментарі... Дуже болить у рядках. Впевнена - болить усим. Бо Чорнобиль - це хрест нації... так, немає Чорновола, немає зараз Низового... але є справи і зболене слово... ми маємо бути - щонайменше вдячні цим людям, а щонайбільше - попри все - продовжити їх (і нашу разом з тим) справу... Ми маємо відродити Україну і наше українське - правду, слово, мову... все наше УКРАЇНСЬКЕ. обірвалося в душі після смерті Чорновола, після смерті Низового... хто? МИ! через слово і біль душі маємо всі права відновити, захистити, відродити... :( як не сумно, але тепер це наша справа, тих, хто живий і не розучився ще розуміти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 22:10:26 ]
Чорнобиль - Чорновіл. Гра слів і... доль...
І який глибокий зміст!
Низовий - великий поет!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 10:06:18 ]
Майстер-клас! Великий уклін Вам, Лесю, за можливість вчитися у Поета. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 18:32:21 ]
Дорогі мої ГАЛИНКО, РОКСОЛАНОЧКО, пане ВАСИЛЮ, ЛЮДМИЛОЧКО, ВОЛОДЮ, САШКО!
Дуже вдячна вам за щирі, відверті, теплі слова щодо вірша й Івана Низового та небайдужість до цієї болючої теми!!!
Дуже вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 18:58:31 ]
Вибачте, що не відреагувала на коментарі вчора і сьогодні зранку. Недавно втекла з лікарні на ніч - пневмонія (сюрприз для мене) :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 19:00:55 ]
Лесенька, я пришла к вам лечиться..от безвкусицы всякой. нашла хорошее стих-ние, техничное по форме, и замечательное по сути своей. очень близкое мне, как жителю города-спутника атомной станции. неисчерпаема эта тема, но здесь есть один момент ключевой: именно атомная энергетика - это то, что реально обеспечивает независимость Украине в постсоветские годы. И я не думаю, что СССР оставила ей только плохое наследство. Литва отказалась от своей единственной атомной станции (рядом с которой я выросла, на границе с Латвией), но сможет ли Украина без своих четырех? Есть, кроме лозунгов, ещё и некоторые моменты, обеспечивающие жизнеспособность государства и делающие его по настоящему независимым. А бедной России от нас достаются при этом наши радиоактивные отходы


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-18 23:42:19 ]
Тетянко, щиро вдячна за відгук й висловлені думки!
Батько сам не любив будь-яких лозунгів. І він ніколи не був проти атомної енергетики, а навпаки. І щоби армія була потужною і т.д., і т.п. Але все ж робиться через...
Мова йде насамперед про бездуховність, антилюдськість, безвідповідальність, що породжують такі наслідки, яких Україна зазнала від цього найбільше. А щодо сусідніх країн, то крім Росії повсюдний Чорнобиль не оминув немало країн...
Батько достеменно знав, про що він пише.
Дякую, Танюшо, що не залишаєтесь байдужою!!! Завжди заходьте.

То найбільші страждальці твої, Україно:
Сотні тисяч невільників хана й султана,
Сотні тисяч полеглих у битвах за волю,
Сотні тисяч утоплених в невськім болоті,
Замордованих в тюрмах, на каторзі царській,
В м’ясорубках воєнних, у січах повстанських...
То велика трагедія ВСЬОГО СЛОВ’ЯНСТВА.
То невигойна рана твоя, Україно,
(Все двадцяте століття тобі кровоточить):
Громадянська війна нагромадила трупів –
Тисячами косила направо й наліво...
Тридцять третій голодний –
Померлих мільйони.
Тридцять сьомий кривавий –
Убитих мільйони.
Вітчизняна війна –
В ній мільйони загиблих.
Сорок сьомий –
І знову вмирали мільйони.
А сьогодні у нас вибухає Чорнобиль.
І попереду в нас бовваніє Чорнобиль.
І над нами – Чорнобиль,
Під нами – Чорнобиль,
Чорне наше майбутнє в’є гнізда повсюди.
Як же виживеш ти в цім содомі, Вкраїно?
Як тобі зберегти і коріння, і крону,
І могилу Шевченка, і Хортицю сиву,
І колиску дитячу, і мову співучу?
Як тобі пережити майбутні страждання,
Як тобі не забути мільйони страждальців?..

1990


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-18 23:48:10 ]
Але головне (і це правда), я ціную, Тетяно, Вашу щирість. Ціную, і не залишаюсь байдужою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-19 05:42:54 ]
А сьогодні у нас вибухає Чорнобиль.
І попереду в нас бовваніє Чорнобиль.
І над нами – Чорнобиль,
Під нами – Чорнобиль,
Чорне наше майбутнє в’є гнізда повсюди.

...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-19 11:56:03 ]
чудово, а зміст неймовірний
Беріть!
Боріть в собі
Густий бур’ян
Ординства


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 18:35:27 ]
Сумно, Людмилко... Але правдиво...
Дякую, сонце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 18:37:55 ]
Тетянко, люблю, коли Ви заходите на сторінку Низового...
Завжди чекаю...
Сердечно дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-19 20:32:41 ]
... Чернобылкой ту траву прозвали,
Пахнущую так же как полынь.
Терпко. Остро. Горько. Но едва ли
Верилось тогда, что неба синь
Запах слышит, ядовитой пылью
Поднятый с поверхности земли,
Смешивая страшной чёрной былью
С ночью день. И не уберегли..
И не вняли знаку! Всей планеты
Выбор – из огня да в полымя.
Легче возгораются рассветы..
Слёз полынью пахнет полынья..

это отрывок из моего "чернобыльского"..
моей отец родом из Гомельской области, вырос в Белоруссии. именно туда пошло облако чернобыльское, на север. Украину Бог уберег. почти. мы, живя в Латвии, принимали беженцев, все с Белоруссии. если хотите мое личное мнение - нету многострадальней вообще земли, чем белорусская. да только можно ли горе людское мерить? родня моя по линии отца была истреблена репрессиями. отец остался сиротой. у меня дедушек не было вообще. а бабушка единственная по матери была на фронте в отечественную, с малым ребенком на руках. прадед прошел 4 войны, дожив до 96 лет и похоронив в них нескольких сыновей. а что говорить про голод в Поволжье в 30е годы? искусственно организованный голод в самом плодородном районе России. страшные цифры. я всегда думаю об этом в дни памяти жертв голодомора. только никто об этом не говорит. думаю, продолжать излишне. только вот недаром из 4х земных приделов Богородицы - один в России, а другой в Украине. этим и живы. с Праздником, Леся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 21:00:07 ]
Танюша, спасибо большое за отклик, а точнее крик души... И Вы, и Низовой только подтверждаете одну и ту же мысль: все эти трагедии - это трагедии всего славянства...
И мой отец всю жизнь поднимал эти темы, гневно и открыто, за что и после своей смерти не угоден ни местной власти, ни столичной... И я, Танюша, могу прочувствовать Вашу боль, поскольку также мой род был истреблен и репрессиями, и голодоморами. (Низовой в полтора года остался сиротой...и..пошло-поехало...)
Я Вас обнимаю.
С праздником, Татьяна! Счастливой жизни и долгих лет Вам и Вашим близким!