ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "В раю, скраєчку" (2001)

 * * *

Чорнобиль розбудив
козацьку душу,
Що три століття спала,
І вона,
Запхавши в люльку
Тютюну папушу.
Пішла коня ловити в полинах,
А заодно й шукать
пропиту шаблю,
А мимохідь – і знахарку-корчму,
Аби спожити в ній
Бодай хоч краплю
Вина звитяг,
Здобутих у Криму...

Напевно, з волі Божої,
Чорнобиль
Праукраїнську душу розбудив –
Якби ж то не Чорнобиль,
То воно би
Й не сталося на світі стільки див!

Окрадену – збудили:
Де ж ті коні.
І ті шаблі,
І знахарка-корчма?!

Чортма всього –
На атомнім осонні
Ні-чо-го від Козаччини нема.
Сплива
Дніпровим гирлом
Україна
У закордоння
(Не питай, за чим),
А від румея і до караїма
Вся Русь колишня
суржиком
гірчить –
Кричить,
Бо не спроможеться ізнову
По світу
мову
визбирать
свою...

То ж я збираю мову ту по слову
В краю,
Що геть оглух від кураю
Та від ожин колючого чужинства,
І повертаю натовпу:
– Беріть!
Боріть в собі
густий бур’ян
ординства
І мовою своєю говоріть!
Душа і не такий іще Чорнобиль
Спроможна подолати...

Та юрма
Не реагує зовсім –
Від голобель
Бажання
Відірватися
Нема...

Сновидою по світу ходить воля
В суцільно-чорноземній чорноті:
Де не поткнеться –
Всюди на путі
Могила В’ячеслава Чорновола.


2001

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-16 17:14:45
Переглядів сторінки твору 2902
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.937 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2024.06.30 08:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 17:25:48 ]
Боляче все це усвідомлювати. Справді, якби воно було, якби жив Чоновіл?... Точно не так як зараз.
Багато думок розворушилося. Хочеться бути оптимістом і вірити, що "Ще не вмерли України ні слава, ні воля".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-16 17:36:27 ]
Проболено і правдиво...
Порозсипані по світі і люди, і слова:(

"То ж я збираю мову ту по слову..." - дяка велика івану Низовому, та Вам, Лесю, що лелієте Слово Батькове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-16 18:29:08 ]
Людей таких, яким був Ваш ТАТО і нині не багато. Тому кланяюсь ЙОМУ і Вам, Пані Лесю за те, що передаєте мудрі і майже святі СЛОВА батька всім нам, кому рідне завжди рідним БУДЕ. Дуже дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 21:47:57 ]
вдячна, Лесю... і усім і Галині, і Роксолані і Василю - за коментарі... Дуже болить у рядках. Впевнена - болить усим. Бо Чорнобиль - це хрест нації... так, немає Чорновола, немає зараз Низового... але є справи і зболене слово... ми маємо бути - щонайменше вдячні цим людям, а щонайбільше - попри все - продовжити їх (і нашу разом з тим) справу... Ми маємо відродити Україну і наше українське - правду, слово, мову... все наше УКРАЇНСЬКЕ. обірвалося в душі після смерті Чорновола, після смерті Низового... хто? МИ! через слово і біль душі маємо всі права відновити, захистити, відродити... :( як не сумно, але тепер це наша справа, тих, хто живий і не розучився ще розуміти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 22:10:26 ]
Чорнобиль - Чорновіл. Гра слів і... доль...
І який глибокий зміст!
Низовий - великий поет!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 10:06:18 ]
Майстер-клас! Великий уклін Вам, Лесю, за можливість вчитися у Поета. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 18:32:21 ]
Дорогі мої ГАЛИНКО, РОКСОЛАНОЧКО, пане ВАСИЛЮ, ЛЮДМИЛОЧКО, ВОЛОДЮ, САШКО!
Дуже вдячна вам за щирі, відверті, теплі слова щодо вірша й Івана Низового та небайдужість до цієї болючої теми!!!
Дуже вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 18:58:31 ]
Вибачте, що не відреагувала на коментарі вчора і сьогодні зранку. Недавно втекла з лікарні на ніч - пневмонія (сюрприз для мене) :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 19:00:55 ]
Лесенька, я пришла к вам лечиться..от безвкусицы всякой. нашла хорошее стих-ние, техничное по форме, и замечательное по сути своей. очень близкое мне, как жителю города-спутника атомной станции. неисчерпаема эта тема, но здесь есть один момент ключевой: именно атомная энергетика - это то, что реально обеспечивает независимость Украине в постсоветские годы. И я не думаю, что СССР оставила ей только плохое наследство. Литва отказалась от своей единственной атомной станции (рядом с которой я выросла, на границе с Латвией), но сможет ли Украина без своих четырех? Есть, кроме лозунгов, ещё и некоторые моменты, обеспечивающие жизнеспособность государства и делающие его по настоящему независимым. А бедной России от нас достаются при этом наши радиоактивные отходы


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-18 23:42:19 ]
Тетянко, щиро вдячна за відгук й висловлені думки!
Батько сам не любив будь-яких лозунгів. І він ніколи не був проти атомної енергетики, а навпаки. І щоби армія була потужною і т.д., і т.п. Але все ж робиться через...
Мова йде насамперед про бездуховність, антилюдськість, безвідповідальність, що породжують такі наслідки, яких Україна зазнала від цього найбільше. А щодо сусідніх країн, то крім Росії повсюдний Чорнобиль не оминув немало країн...
Батько достеменно знав, про що він пише.
Дякую, Танюшо, що не залишаєтесь байдужою!!! Завжди заходьте.

То найбільші страждальці твої, Україно:
Сотні тисяч невільників хана й султана,
Сотні тисяч полеглих у битвах за волю,
Сотні тисяч утоплених в невськім болоті,
Замордованих в тюрмах, на каторзі царській,
В м’ясорубках воєнних, у січах повстанських...
То велика трагедія ВСЬОГО СЛОВ’ЯНСТВА.
То невигойна рана твоя, Україно,
(Все двадцяте століття тобі кровоточить):
Громадянська війна нагромадила трупів –
Тисячами косила направо й наліво...
Тридцять третій голодний –
Померлих мільйони.
Тридцять сьомий кривавий –
Убитих мільйони.
Вітчизняна війна –
В ній мільйони загиблих.
Сорок сьомий –
І знову вмирали мільйони.
А сьогодні у нас вибухає Чорнобиль.
І попереду в нас бовваніє Чорнобиль.
І над нами – Чорнобиль,
Під нами – Чорнобиль,
Чорне наше майбутнє в’є гнізда повсюди.
Як же виживеш ти в цім содомі, Вкраїно?
Як тобі зберегти і коріння, і крону,
І могилу Шевченка, і Хортицю сиву,
І колиску дитячу, і мову співучу?
Як тобі пережити майбутні страждання,
Як тобі не забути мільйони страждальців?..

1990


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-18 23:48:10 ]
Але головне (і це правда), я ціную, Тетяно, Вашу щирість. Ціную, і не залишаюсь байдужою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-19 05:42:54 ]
А сьогодні у нас вибухає Чорнобиль.
І попереду в нас бовваніє Чорнобиль.
І над нами – Чорнобиль,
Під нами – Чорнобиль,
Чорне наше майбутнє в’є гнізда повсюди.

...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-19 11:56:03 ]
чудово, а зміст неймовірний
Беріть!
Боріть в собі
Густий бур’ян
Ординства


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 18:35:27 ]
Сумно, Людмилко... Але правдиво...
Дякую, сонце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 18:37:55 ]
Тетянко, люблю, коли Ви заходите на сторінку Низового...
Завжди чекаю...
Сердечно дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-19 20:32:41 ]
... Чернобылкой ту траву прозвали,
Пахнущую так же как полынь.
Терпко. Остро. Горько. Но едва ли
Верилось тогда, что неба синь
Запах слышит, ядовитой пылью
Поднятый с поверхности земли,
Смешивая страшной чёрной былью
С ночью день. И не уберегли..
И не вняли знаку! Всей планеты
Выбор – из огня да в полымя.
Легче возгораются рассветы..
Слёз полынью пахнет полынья..

это отрывок из моего "чернобыльского"..
моей отец родом из Гомельской области, вырос в Белоруссии. именно туда пошло облако чернобыльское, на север. Украину Бог уберег. почти. мы, живя в Латвии, принимали беженцев, все с Белоруссии. если хотите мое личное мнение - нету многострадальней вообще земли, чем белорусская. да только можно ли горе людское мерить? родня моя по линии отца была истреблена репрессиями. отец остался сиротой. у меня дедушек не было вообще. а бабушка единственная по матери была на фронте в отечественную, с малым ребенком на руках. прадед прошел 4 войны, дожив до 96 лет и похоронив в них нескольких сыновей. а что говорить про голод в Поволжье в 30е годы? искусственно организованный голод в самом плодородном районе России. страшные цифры. я всегда думаю об этом в дни памяти жертв голодомора. только никто об этом не говорит. думаю, продолжать излишне. только вот недаром из 4х земных приделов Богородицы - один в России, а другой в Украине. этим и живы. с Праздником, Леся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 21:00:07 ]
Танюша, спасибо большое за отклик, а точнее крик души... И Вы, и Низовой только подтверждаете одну и ту же мысль: все эти трагедии - это трагедии всего славянства...
И мой отец всю жизнь поднимал эти темы, гневно и открыто, за что и после своей смерти не угоден ни местной власти, ни столичной... И я, Танюша, могу прочувствовать Вашу боль, поскольку также мой род был истреблен и репрессиями, и голодоморами. (Низовой в полтора года остался сиротой...и..пошло-поехало...)
Я Вас обнимаю.
С праздником, Татьяна! Счастливой жизни и долгих лет Вам и Вашим близким!