ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Передсвітень" (2003)

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-31 21:02:34
Переглядів сторінки твору 6139
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.093 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 21:23:33 ]
...палають від спокуси вмирати...
Таки палають, бо інакше не можуть.
Дякую, Лесю! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-01-31 21:31:45 ]
як добре, що серед нас завжди присутній Іван Низовий!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-31 21:43:54 ]
Так, Галочко, палають... Поетів сам Бог поцілував і благословив.
Дякую, сонце моє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-31 21:44:57 ]
Миколо, тисну руку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 21:47:59 ]
У цьому напрямку не все так просто.


Поэта со шлюхой сравнить
Не в силе ведь Левиафану.
Но есть здесь и тонкая нить:
Поэту дать ум барабанный.

С наградой вручают его.
Он с лёгкостью в череп залезет,
Но будет пронзенный стихом,
Рождённым от боли и рези.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 22:03:38 ]
...ааа... , п. Сергію... це Ваш вірш?... щось якось рядки мені наче б то і... як знайомі? а можливо тільки думка...? не вловлю ніяк...
...чи то такий відвертий коментар викликав вірш Низового? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 22:29:57 ]
...відверто кажучи, не розумію коментаря Сергія Гупала, звичайно, що він його (коментар) пояснить...
Для мене особисто зміст у останній строфі...
Війони гинуть. Помирають Стуси.
А час уже народжує нових
Пророків, що палають від спокуси
Вмирати, заступившись за живих...

але не дай нам, боже, пережити даремних смертей "нових Пророків", про що і пише у своєму вірші Іван Низовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 23:12:29 ]
Слова вірша аж пронизують розум і душу своєю страшною правдою і у цьому їх геніальність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-01 07:19:16 ]
Не вловлюється,Людмило, очевидно,тому, що це уривочок.Так, так, із мого вірша -- "Жизнь поэта в родной стране".
Хочу сказати, що досить суб'єктивна думка: поети - діти.(Хоча звісно й такі є, так само, як і поети - старики).

Борис Чичибабін теж писав:"Поэт – что малое дитя".

Одначе влада і гроші завжди були хитріші,аніж просто радянська влада, що відверто казала:"Ти, мені,поете, не підходиш" і відправляла неугодного до в'язниці. Рекомендую прочитати геніальний твір українця,котрий сміхом підкорив Петербург. Маю на увазі " Шутку мецената" Аркадія Аверченка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-02 07:30:28 ]
...або - або ...вона (влада) й тепер так чинить щодо поетів. Але, як на мене, то вже б убивали, ніж не помічають і не визнають, що рівнозначно убивству...
прочитаю обов’язково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-01 09:16:40 ]
Низовий своїм паланням "...від спокуси
Вмирати, заступившись за живих..." сповна заслуговує всенародної шани, і вона, безперечно, його знайде... Але, на жаль, таке визнання, як і беатифікація мучеників, вимагає часу і активних дій у цьому напрямку. І Ви, Лесю, активно започаткували і продовжуєте цей процес.За це Вам дяка і підтримка спільноти ПМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-01 14:31:42 ]
Мені особливо сподобалася паралель: Війон - Стус. В одному ряду розбійник і праведник, яких поєднала поезія з позначкою безсмертя, кожен із них по-своєму усвідомлював бунтарство і сенс життя, але, як писала Ліна Костенко, "не був непоетом". Іван Низовий відгранив таким чином основні, на його думку, поетичні шляхи, де світить пророцтво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-01 15:32:18 ]
хто ж би міг краще провідчути поета, як не сам Поет- І. Низовий?
Вірш - сила і сльоза! Поети приходять на Землю на мить, - вони залишаються в Слові навічно!
Дякую, Лесю, що викладаєте на сайт перлини творчости Вашого Батька!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-01 17:49:58 ]
Сергію, дякую за Вашу суб"єктивну думку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-01 17:53:34 ]
Людо, дякую за небайдужість і конструктив :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-01 17:56:06 ]
Оленко, спасибі, що так глибоко сприйняли вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-01 17:59:34 ]
Так, пане Мирославе, згодна з Вами. І я в це вірую.
Сердечно дякую Вам за розуміння й підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-01 18:01:47 ]
Богдане, дякую за такий фаховий підхід до вірша!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-01 18:04:42 ]
Ніжна моя Роксоланочко, дякую за такі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 07:42:39 ]
Так , кожна епоха народжує нові імена і заставляє запалитися і згоріти.
З повагою,
ЛЮ

ПСи
Напевно кожен українький віршотворець не обходиться без "неба"/"треба" :)