ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 8)
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
* * *
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Втікає дощик
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
* 213 *
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Поспішаймо до матері
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-02 19:36:53
Переглядів сторінки твору 4923
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.035 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-02 19:54:03 ]
Уклін Вам, пане Мирославе, за цей вірш. Кожне слово пронизує.

"Лише любов"ю матері зігріті,
Вартуємо чогось у цьому світі." Свята правда!!!

Дозвольте про маму ще...

Найперше – поцілуй шорстку шкуринку
Цілушки хліба з материних рук.
Заварить мати круто материнку –
Цілющі ліки від сумних розлук...
На покуті присядь в німій покуті,
І мати все пробачить заодно:
Обов'язки синівські призабуті,
Борги, що нею прощені давно;
Невістку неприхильну й непоклонну,
Не бачених ні разу онучат,
Яких вона по древньому закону
Повинна і чукикать, і качать...
Усе пробачить мати до останку,
І спати, як маленького, вкладе,
І чатувати буде до світанку,
Щоб навіть не шелеснуло ніде.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 21:31:56 ]
Дякую, Лесю, за теплі слова і за чудового вірша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-03 13:56:51 ]
Який чудовий вірш! Ваші коментарі іноді читати цікавіше, ніж твори, яким вони належать

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 20:19:50 ]
Мама - Янгол, котрого можемо узріти людським оком, до котрого можемо торкнутися....Мама- янгол у плоті:-)
з висоти мудрости земних літ- написаний цей вірш, п. Мирославе:)
ніколи не можу проминути тему материнства- це дуже моє. Дякую за ці рядки:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 21:34:40 ]
А я дякую, Роксолано, за душевний коментар. Радий, що мій вірш ліг на серце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-02-02 20:46:45 ]
Дивлюся на цей вірш поглядом матері, і сльози любові та всепрощення до рідних дітей застилають погляд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 21:38:32 ]
...сльози любові та всепрощення... Діти у вічному боргу перед своїми матерями навіть за найменші провини...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-02 21:28:22 ]
Мама - перше слово, яке у процесі становлення людини відіграє ключову роль.
Видно, Мирославе, - ваш ЛГ жив у сім"ї, де родинні цінності були на високому рівні.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 21:40:19 ]
Вони такими і залишилися. Завдяки батькам...
Дяка, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 21:59:03 ]
Вартує багато ... мамина любов.
Гарно, Мирославе. Душевно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 22:50:29 ]
Дякую, Василю, на доброму слові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-02-02 22:26:48 ]
Щира правда, яка не потребує доведення. Тільки жаль тільки що розуміємо це пізно, коли самі стаємо батьками. Діалектика життя... Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 22:52:56 ]
Дякую, Уляно, давно не чув! Пора б нас чимось потішити.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-03 08:45:46 ]
Що хочте, робіть - сваріть, доводьте протилежне, але "голос" у зменшувальній (чи як там вона зветься) формі, мене налаштовує на щось несерйозне. Чому? Може, тому що моя мати мені читала казку про лисицю, яка змінювала свій голос настільки, що він перетворювався у голосок. І лисиця потім когось вводила в оману.
А вірш, безумовно, вартий уваги синів і дочок.
Не можу оминуть увагою чудові рими до іменника "мати". Можна було б створить чудовий сонет з усіма його атрибутами (драматургія і т.д. І все таке инше).
Щасти :)
Не сумуйте. Таке воно, життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-03 13:24:25 ]
Що хочте, робіть - сваріть, доводьте протилежне, але "голос" у зменшувальній (чи як там вона зветься) формі,мене НЕ налаштовує на щось несерйозне. Бо для дитини, яка солодко і любо засинає, мамин ГОЛОСОК - наймиліший, наймелодійніший, найпізнаваніший і ще най-, най-, най- з усіх голосів, які вона чує.
Але говорю це не з сарказмом, шануючи Вашу думку, бо кожна висловлена думка віддзеркалює почуття читача, тим вона і цінна.
Завжди радий Вас чути!:)Дякую!

...А життя прекрасне. І я не сумую...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-03 13:54:57 ]
Тема вічна, безмежно цікава в різних варіаціях. Подібні слова із синових уст - це щось! Ваш вірш, думається, міг би бути піснею.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-03 18:35:07 ]
Дякую, Олено! Ви тонко відчуваєте мелодику поезій. Цей вірш справді покладений на музику ще 2003 року, щоправда, музикантом-аматором, але досить вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-03 14:58:17 ]
Сокровенно сказано про сокровенне, святе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-03 18:36:52 ]
"Рідна мати моя, Ти ночей не доспала..."
Дякую, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-02-03 19:18:06 ]
Щире, сонячне зізнання у синівській любові до матері!