ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *


...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-06 00:02:50
Переглядів сторінки твору 10386
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.345 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 01:11:40 ]
"Москва сльозам не вірить"...
Душа Поета - як антена, вловлює масу різних хвиль. треба ж їй якось розпружуватись.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 09:21:26 ]
Есеніна я теж зі всіх російських поетів найбільше люблю. А про автора цього вірша навіть мови немає:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:08:34 ]
"В негостинну Москву,
В гуртожитське паскудство..." - як мені знайомі ці почування (тільки б замінити "гуртожитське" на "готельне") Наїздився я у Москву у ті роки, коли написано вірша...
І "Ні до кого – крім нього –
І душа не лежить…" - теж поділяю. Єсенін - світла постать у світовій літературі...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-02-06 11:11:33 ]
Мимоволі згадалося лермонтовське: прощай немытая Россия, страна рабов, страна господ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 11:45:36 ]
Господи, 79-й рік, а яка пронизлива екзистенційна самотість людини чесної й мислячої у чужій для українця столиці! Ніби сьогодні писано.
Ні, Лесю, із ТАКОЮ СПАДЩИНОЮ треба робити щось дуже й дуже серйозне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 12:15:57 ]
Москва, говорять, і зараз не дуже змінилася, навіть їхати туди страшно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 12:54:30 ]
Москва, Оленко, -- місто великих контрастів. У ньому живуть не тільки бандити, а й прекрасні,благородні люди. Я теж(тільки дещо пізніше) ходив тими стежками, що й Іван Низовий: від гуртожитку( вул. Добролюбова,9/11) до Літінституту(Тверськой бульвар,25). І про гуртожиток знаю не менше, аніж Іван Низовий і навіть Юрій Андрухович. Нічого страшного там немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 13:02:27 ]
А те, що заочники разом зі слухачами ВЛК пиячили і валялися в коридорах , винна не система, не імперія, як цього забажав Юрій Андрухович, а самі ж "генії",котрі бажали не так вчитися, як розслабитись у самій(у-у-у-у!) Москві. Мені частенько доводилося таких обриганих "колег" переступати в гуртожитських коридорах.Скажете, що радянська система у цьому винна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 16:22:20 ]
неймовірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 16:34:44 ]
Дякую, Галинко, за коментар:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 16:42:48 ]
Володю, я теж обожнюю Єсеніна. Як і тато, як і його найвірніший друг Олег Бішарєв. Олег не тільки захоплювався творчістю "милого хулігана", а й серйозно її досліджував...
Сердечно Вам дякую за Ваше ставлення до Низового!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 16:45:17 ]
Мирославе, спасибі Вам за розуміння! Ви прекрасно знаєте, про яку Москву писав Низовий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 16:46:38 ]
Пане Анатолію, дуже влучно!!! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 17:03:18 ]
Так, Анатолію! І не тільки для українця. Батько неодноразово згадував про ставлення і до вірмен, і до казахів, і до всіх представників різних республік, яких або викликали на бесіди до "органів", або у 24 години виселяли не тільки з гуртожитку інституту, а з Москви за "недозволені" зібрання, під час яких читалися вірші "ворогів народу" чи розповідалися анекдоти про Брежнєва...
А двоє однокурсників батька взагалі зникли безвісти... Щось "не те" казали... Доносчиків вистачало...
Щиро дякую Вам за правильне сприйняття батькових почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 17:08:35 ]
Оленко, правильно розповідають.
Але є, звичайно, такі, які всюди і в усі часи пристосуються... Ви мене зрозуміли :)
Спасибі, майстринє перекладів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 17:25:54 ]
Шановна Лесю! Мушу Вам сказати, що за радянський часів склалася досить цікава ситуація. За ті самі провини, якщо в Москві різали пальці, то в Києві стинали голови. Василь Стус теж рвався в Москву.Аби вціліти.Мене деякою мірою теж врятувала сама Москва. Я мав тільки "задушевні" розмови. Повірте,вони теж цікавими були.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 17:27:55 ]
сама Москва= саме Москва


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 17:52:21 ]
Сергію, а яка мета Ваших коментарів на сторінці Низового? Хіба вірш про бандитів? Вірш про пиятику в гуртожитку Літінституту? Вірш про неприязнь до простих мешканців столиці? І що, Ви навчалися на курсах у ті самі роки, шо й мій батько? Що Ви можете знати про політику керівництва Літінституту 70-х років? І звідки Ви можете знати, якими стежками ходив Низовий? І звідки Вам знати, наскільки мій тато був обізнаний з гуртожитським життям і ким він був для своїх друзів-товаришів і для спостережливих наглядачів за вольнодумцями? А до чого Ви нам тут згадали своїх колег, через яких Ви переступали?
Ви у нас святий? Ви геній без лапок?
А чи можу я побачити Ваші геніальні творіння?
Отже, я можу Вам поставити купу запитань, але який сенс? Ви вдруге виказали повне нерозуміння змісту віршів Низового, а тому Ваші коментарі щодо вірша про поетів і щодо присвяти Єсеніну, принаймні для мене, виглядають неоковирними...
Я не хочу Вас образити, але скажіть відверто: може, Ви таким чином просто себе рекламуєте, а я, дурепа, не зрозуміла цього? Тоді це доречніше робити на своїй сторінці під власними геніальними творами. Або на моїй сторінці - поспілкуємося :)
Бо жодного слова по суті вірша, а тільки намагаєтеся заперечувати досвід і почуття Низового й нав"язувати спільноті свої думки щодо конкретних пережитих не Вами, а автором вірша подій як істину в останній інстанції. Це некоректно, м"яко кажучи, якщо не зухвало.
Таким чином, Сергію, кажу Вам щиро, вірш не про Ваше життя під час навчання в Літінституті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 18:01:32 ]
І, Сергію, а взагалі до чого ці всі Ваші пояснення?
Я не мала права публікувати цей вірш? Вірш існує. Це вірш людини, яка чітко усвідомлювала і давала собі звіт у тому, про що пише. Це батьків власний біль, це його позиція, це його доля тощо. Яка мета цих коментарів? Моя справа публікувати батькові твори! І якщо Ви особисто заперечуєте ті чи інші думки їх автора, то, вважаю, Вам краще посперечатися із самим Низовим при зустрічі, яка колись відбудеться... А вірш існує - і все тут!!!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 18:03:45 ]
Оксаночко, вогняна схимнице! Рада Вас бачити на сторінці Низового :)
Спасибі за щирість!


1   2   3   Переглянути все