ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *


...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-06 00:02:50
Переглядів сторінки твору 10203
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.345 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 01:11:40 ]
"Москва сльозам не вірить"...
Душа Поета - як антена, вловлює масу різних хвиль. треба ж їй якось розпружуватись.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 09:21:26 ]
Есеніна я теж зі всіх російських поетів найбільше люблю. А про автора цього вірша навіть мови немає:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:08:34 ]
"В негостинну Москву,
В гуртожитське паскудство..." - як мені знайомі ці почування (тільки б замінити "гуртожитське" на "готельне") Наїздився я у Москву у ті роки, коли написано вірша...
І "Ні до кого – крім нього –
І душа не лежить…" - теж поділяю. Єсенін - світла постать у світовій літературі...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-02-06 11:11:33 ]
Мимоволі згадалося лермонтовське: прощай немытая Россия, страна рабов, страна господ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 11:45:36 ]
Господи, 79-й рік, а яка пронизлива екзистенційна самотість людини чесної й мислячої у чужій для українця столиці! Ніби сьогодні писано.
Ні, Лесю, із ТАКОЮ СПАДЩИНОЮ треба робити щось дуже й дуже серйозне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 12:15:57 ]
Москва, говорять, і зараз не дуже змінилася, навіть їхати туди страшно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 12:54:30 ]
Москва, Оленко, -- місто великих контрастів. У ньому живуть не тільки бандити, а й прекрасні,благородні люди. Я теж(тільки дещо пізніше) ходив тими стежками, що й Іван Низовий: від гуртожитку( вул. Добролюбова,9/11) до Літінституту(Тверськой бульвар,25). І про гуртожиток знаю не менше, аніж Іван Низовий і навіть Юрій Андрухович. Нічого страшного там немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 13:02:27 ]
А те, що заочники разом зі слухачами ВЛК пиячили і валялися в коридорах , винна не система, не імперія, як цього забажав Юрій Андрухович, а самі ж "генії",котрі бажали не так вчитися, як розслабитись у самій(у-у-у-у!) Москві. Мені частенько доводилося таких обриганих "колег" переступати в гуртожитських коридорах.Скажете, що радянська система у цьому винна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 16:22:20 ]
неймовірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 16:34:44 ]
Дякую, Галинко, за коментар:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 16:42:48 ]
Володю, я теж обожнюю Єсеніна. Як і тато, як і його найвірніший друг Олег Бішарєв. Олег не тільки захоплювався творчістю "милого хулігана", а й серйозно її досліджував...
Сердечно Вам дякую за Ваше ставлення до Низового!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 16:45:17 ]
Мирославе, спасибі Вам за розуміння! Ви прекрасно знаєте, про яку Москву писав Низовий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 16:46:38 ]
Пане Анатолію, дуже влучно!!! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 17:03:18 ]
Так, Анатолію! І не тільки для українця. Батько неодноразово згадував про ставлення і до вірмен, і до казахів, і до всіх представників різних республік, яких або викликали на бесіди до "органів", або у 24 години виселяли не тільки з гуртожитку інституту, а з Москви за "недозволені" зібрання, під час яких читалися вірші "ворогів народу" чи розповідалися анекдоти про Брежнєва...
А двоє однокурсників батька взагалі зникли безвісти... Щось "не те" казали... Доносчиків вистачало...
Щиро дякую Вам за правильне сприйняття батькових почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 17:08:35 ]
Оленко, правильно розповідають.
Але є, звичайно, такі, які всюди і в усі часи пристосуються... Ви мене зрозуміли :)
Спасибі, майстринє перекладів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 17:25:54 ]
Шановна Лесю! Мушу Вам сказати, що за радянський часів склалася досить цікава ситуація. За ті самі провини, якщо в Москві різали пальці, то в Києві стинали голови. Василь Стус теж рвався в Москву.Аби вціліти.Мене деякою мірою теж врятувала сама Москва. Я мав тільки "задушевні" розмови. Повірте,вони теж цікавими були.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 17:27:55 ]
сама Москва= саме Москва


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 17:52:21 ]
Сергію, а яка мета Ваших коментарів на сторінці Низового? Хіба вірш про бандитів? Вірш про пиятику в гуртожитку Літінституту? Вірш про неприязнь до простих мешканців столиці? І що, Ви навчалися на курсах у ті самі роки, шо й мій батько? Що Ви можете знати про політику керівництва Літінституту 70-х років? І звідки Ви можете знати, якими стежками ходив Низовий? І звідки Вам знати, наскільки мій тато був обізнаний з гуртожитським життям і ким він був для своїх друзів-товаришів і для спостережливих наглядачів за вольнодумцями? А до чого Ви нам тут згадали своїх колег, через яких Ви переступали?
Ви у нас святий? Ви геній без лапок?
А чи можу я побачити Ваші геніальні творіння?
Отже, я можу Вам поставити купу запитань, але який сенс? Ви вдруге виказали повне нерозуміння змісту віршів Низового, а тому Ваші коментарі щодо вірша про поетів і щодо присвяти Єсеніну, принаймні для мене, виглядають неоковирними...
Я не хочу Вас образити, але скажіть відверто: може, Ви таким чином просто себе рекламуєте, а я, дурепа, не зрозуміла цього? Тоді це доречніше робити на своїй сторінці під власними геніальними творами. Або на моїй сторінці - поспілкуємося :)
Бо жодного слова по суті вірша, а тільки намагаєтеся заперечувати досвід і почуття Низового й нав"язувати спільноті свої думки щодо конкретних пережитих не Вами, а автором вірша подій як істину в останній інстанції. Це некоректно, м"яко кажучи, якщо не зухвало.
Таким чином, Сергію, кажу Вам щиро, вірш не про Ваше життя під час навчання в Літінституті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 18:01:32 ]
І, Сергію, а взагалі до чого ці всі Ваші пояснення?
Я не мала права публікувати цей вірш? Вірш існує. Це вірш людини, яка чітко усвідомлювала і давала собі звіт у тому, про що пише. Це батьків власний біль, це його позиція, це його доля тощо. Яка мета цих коментарів? Моя справа публікувати батькові твори! І якщо Ви особисто заперечуєте ті чи інші думки їх автора, то, вважаю, Вам краще посперечатися із самим Низовим при зустрічі, яка колись відбудеться... А вірш існує - і все тут!!!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 18:03:45 ]
Оксаночко, вогняна схимнице! Рада Вас бачити на сторінці Низового :)
Спасибі за щирість!


1   2   3   Переглянути все