ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.19 22:05
* * *
Лунає крик зозулі з тої далі,
Де ти живеш в надії та печалі,

Де розчинились мрії і думки,
Де йдуть назад змарновані роки.

Я продерусь крізь зелень живодайну,
Крізь сумніви стривожені і давні

Юрій Лазірко
2025.07.19 19:28
Кажеш Ми Брати
от і все
набігались думки за правдами
та кляп у роті замість лірики
утрати стали непоправними
і слів нема на панегірики
зі сходу дме есересер

приспів:

Юхим Семеняко
2025.07.19 18:35
Нове – це забуте старе
Під мостами клошарами Франції
Розглядались державні вакансії.
А не в офісах десь.
Ви чогось боїтесь
Під мостами пожити у Франції.

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

Світлана Пирогова
2025.07.19 11:15
Сонячні мандри
Зранку до вечора сонячні мандри
ллються промінням, лоскочуть теплом,
створюють літній на згадку альбом.
Хмари біліють - розв'язані банти.
Сукня небесна в палітрі відтінків,
ніби прасована ніжна блакить.
Персик пахучий медами п'янить,
а від крисан

Ірина Вовк
2025.07.19 10:32
Хай не минає!..
Літо – по літі… По лІтах – літа…
Човник пливе. Зелен-хвилечка грає!
Хай не минає година свята,
Хай не минає…

Стежечка в житі – тужніють жита…
Зірка твоя мерехтить – не згорає…
Хай не минає лиш бутність ота,

Віктор Кучерук
2025.07.19 08:13
Яри вишгородські
Яри прохолодні
У нас, де завгодно,
Злякають імлою
Когось вслід за мною.
В яру, як годиться,
Завжди багновиця
Та ще таємниця,
Мов мрія, ясниться...

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Смарагдова тиша (корона сонетів). Вінок перший. "Збіговисько рядків"
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
* * *
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Голод на правду
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Смерть йому нести не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
У шістдесят чотири (The Beatles)
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Бородатий ангел
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
CHEER UP, UKRAINE!
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
Масштабування партитури дурисвітів
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Заради свободи
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Єдність протиріч
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Липовий чай
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-18 19:47:06
Переглядів сторінки твору 13920
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:08:01 ]
Бачите, - є замерзле єство. І де? В гуртожитку.
Не першкоджайте пезлю літа пройтися вашим тілом!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 00:25:11 ]
липа -сніг у травні,
чай узимку...
чудово обіграли липень- лютий, оригінально


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:06:45 ]
Таню,
не хворійте, пийте чай
і віршуйте зазвичай)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 09:18:33 ]
ЄСТВО, -а, сер. роду.

1. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. — Я.. пізнав, до якої висоти може цивілізація піднести людину, а спеціально жінку. Я всім своїм єством поклонився тій цивілізації і поклявся служити їй усе своє життя (Іван Франко, IV, 1950, 297); Могутнім художнім словом, сповненою благородної і самовідданої боротьби діяльністю, всім єством своїм, Тарас Григорович Шевченко належить трудовому народу (Мистецтво, 2, 1961, 1); Марійка заволоділа всім його єством (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 12).

2. книжн., рідко. Живий організм. — Дурять, що на хмарах сидить якесь вище небесне єство — Саваоф-бог (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 94).

3. книжн., рідко. Найголовніше і найістотніше в чому-небудь; суть чогось. Це [логічність, цілеспрямованість дій актора на сцені] досяжно лише в результаті свідомого і глибокого опанування єства образу, соціальних і психологічних мотивів його поведінки і вчинків (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 33).
* * *
Якщо все так, то з "єством", яке зустрілось у вірші, начебто все гаразд. Єдине, що відчувається, то це якась релігійна забарвленість.
Можливо, вона налаштовує на пошуки більш високих смислів і сенсів, вищих за чаювання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:23:26 ]
Звичайно, "єство" не на місці, тут явна стилістична помилка. Я вчора про це прозоро натякав,але ж Володимир звик до похвал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 09:32:24 ]
На ПМі важко до них не звикнуть :)
А що робиться на инших сайтах? Це звичайне явище.
Нахвалюючи, ти наче ділишся якоюсь добротою, яка до тебе потім повертається такою ж самою добротою.
Нахвалюючи, ти завойовуєш читацькі симпатії і т.д. і все таке инше. До лукавства залишається один маленький крок, якщо ти його ще не здійснив.

Починаєш критикувать, а твої доброзичливі поради та ремарки сприймаються як якийсь негатив, бо ти, наче біла ворона, каркаєш про своє.
От і вся проблема.

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:06 ]
До похвал звикнути звичайно легше:) Тут "єство" не треба розуміти буквально, адже образність поезії не забороняє використовувати різні предмети, як живі так і ні, у метафоричних цілях. Бо і пензель, і медузи, і лютня, згідно такої логіки, були б тут недоречні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:46:05 ]
Звичайно,Володимире, я не сумніваюся, що Ви маєте "єство", а не тільки тіло.Можливо, воно замерзло.Але влити напій у "єство" - тут і образність та метафоричність не допоможуть. Це те саме, що вливати напій(чай,щось інше) в ауру, у тантру-мантру. Цей намір ЛГ - банальний несмак, стилістична недостатність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:18 ]
Щодо єства - все зрозуміло тому, хто його має :)) А якщо "неєство" топчеться кирзою по поетичних образах, недосяжних для його вузькословникового "раціо", і навіть не розуміє цього - no comment! :))
А вірш справді теплий, духмяний, віє рідним (липовим чаєм), а не якимсь іншомовним...
Гарно, що використовуєте маловживані слова (н-д "підпомога"- дуже сподобалося).
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 13:46:29 ]
Дякую вам, Галю, за коментар.
Натхнення вам і гарного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:55 ]
Буду я віднині,напевно, розхвалювати всіх! Підтримаю "традицію" ПМ! Бо моє єство уже замерзає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:48:38 ]
Шановний Сергію! Критика - це нормально! Але Ваша, звиняйте, часом роль "слона у посудній крамниці", можливо доброго і дотепного, буває дуже не конструктивною, ба більше - руйнівною.
Та зніміть нарешті ті свої НДРівські кирзаки! Перезуйтеся, якщо не лаковані штиблети, то хоча б у класичні "саламандри" - гляди і критика Ваша стане справді конструктивною.
Сподіваюсь, пан Володимир не образиться за цей мій коментар на його сторінці :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 19:40:08 ]
Та ви що, Галю, - спілкуйтеся на здоров"я!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:55:42 ]
Галино, в НДР совєтьські воїни в кирзаках не ходили. Так що і в цьому напрямку Ви - профан.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 10:05:08 ]
А в якому ще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 17:48:42 ]
Згодна -"м"ячі", не голи. При всьому Вашому бажанні, Сергію, на орбіту не потрапляєте :))
Вибачайте, пане Володимире, за цей діалог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 14:16:07 ]
Існувала така категорія військовослужбовців (як у піхоті, так само у инших родах військ), як "партизании". Це - воїни запасу. І офіцери, і солдати. Це був один-єдиний випадок та теренах СССР (рос.)., коли офіцери носили кирзові чоботи ("кирзяки") і ремені з шкірзамінника та брезентові, а не портупеї.
За кордоном і солдати, і сержанти строкової служби носили ялові чоботи. Ремені у них були шкіряними. Офіцери, "макаронники" та прапорщики - хромові. Портупея - природно, що теж шкіряна, бо иншої не існує.
А та категорія, яка обслуговувала підрозділи радянських військ (як у випадку з НДР, і це були вільнонаймані військовослужбовці) у якости пічників, сантехніків, мулярів-штукатурів і т.д. і всі такі инші носили кирзяки та ремені з кожзамінника (їх називали "дубовими").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 14:19:11 ]
Їх (оцих робітників адмінистративно-господарчого підрозділу) Радянська армія теж одягала у військову форму солдатів, але, повторюю, щоб не забуть повторить, чоботи були кирзовими. Саме у НДР. Як у було у Венгрії чи десь там ще, сказать не можу, бо мені відомо лище про НДР. Там служив мій брат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-20 09:43:18 ]
Семене, але ж Ви прекрасно розумієте, що "кирзаки" Галиною були вжиті у фігуральному змісті. А для фігуральних "кирзаків" не має жодного значення, з чого вони зроблені - з "кирзи" чи натуральної шкіри. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-20 09:53:17 ]
Я лише вніс елемент прозорости.
Якщо Ви в змозі адекватно мислить, то Ви можете зрозуміть, що це саме так.
Про всяк випадок проясню свою позицію (а я люблю, щоб правда була в усьому):
"Кирзяки" мали місце у тій постнацистській державі, а хто їх носив - це вже инше питання :)


1   2   3   4   Переглянути все