ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.18 15:36
Видаляю з життя
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття,
й тих у кого душа порохнява.

Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
На захист Тетяни Левицької
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Ані спогаду
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Голос віків
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Я і ти ( пісня )
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
* * *
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
***
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно...
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
Пазли на підлозі (The Rolling Stones)
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
Нипючі стигми вчорашнього дня
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
"Розсипані зорі"
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
* * *
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Чаклунка
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Як Крим став «москальським»
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
Щенячий
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Краплі каштанового меду
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Липовий чай
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-18 19:47:06
Переглядів сторінки твору 14276
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:08:01 ]
Бачите, - є замерзле єство. І де? В гуртожитку.
Не першкоджайте пезлю літа пройтися вашим тілом!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 00:25:11 ]
липа -сніг у травні,
чай узимку...
чудово обіграли липень- лютий, оригінально


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:06:45 ]
Таню,
не хворійте, пийте чай
і віршуйте зазвичай)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 09:18:33 ]
ЄСТВО, -а, сер. роду.

1. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. — Я.. пізнав, до якої висоти може цивілізація піднести людину, а спеціально жінку. Я всім своїм єством поклонився тій цивілізації і поклявся служити їй усе своє життя (Іван Франко, IV, 1950, 297); Могутнім художнім словом, сповненою благородної і самовідданої боротьби діяльністю, всім єством своїм, Тарас Григорович Шевченко належить трудовому народу (Мистецтво, 2, 1961, 1); Марійка заволоділа всім його єством (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 12).

2. книжн., рідко. Живий організм. — Дурять, що на хмарах сидить якесь вище небесне єство — Саваоф-бог (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 94).

3. книжн., рідко. Найголовніше і найістотніше в чому-небудь; суть чогось. Це [логічність, цілеспрямованість дій актора на сцені] досяжно лише в результаті свідомого і глибокого опанування єства образу, соціальних і психологічних мотивів його поведінки і вчинків (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 33).
* * *
Якщо все так, то з "єством", яке зустрілось у вірші, начебто все гаразд. Єдине, що відчувається, то це якась релігійна забарвленість.
Можливо, вона налаштовує на пошуки більш високих смислів і сенсів, вищих за чаювання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:23:26 ]
Звичайно, "єство" не на місці, тут явна стилістична помилка. Я вчора про це прозоро натякав,але ж Володимир звик до похвал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 09:32:24 ]
На ПМі важко до них не звикнуть :)
А що робиться на инших сайтах? Це звичайне явище.
Нахвалюючи, ти наче ділишся якоюсь добротою, яка до тебе потім повертається такою ж самою добротою.
Нахвалюючи, ти завойовуєш читацькі симпатії і т.д. і все таке инше. До лукавства залишається один маленький крок, якщо ти його ще не здійснив.

Починаєш критикувать, а твої доброзичливі поради та ремарки сприймаються як якийсь негатив, бо ти, наче біла ворона, каркаєш про своє.
От і вся проблема.

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:06 ]
До похвал звикнути звичайно легше:) Тут "єство" не треба розуміти буквально, адже образність поезії не забороняє використовувати різні предмети, як живі так і ні, у метафоричних цілях. Бо і пензель, і медузи, і лютня, згідно такої логіки, були б тут недоречні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:46:05 ]
Звичайно,Володимире, я не сумніваюся, що Ви маєте "єство", а не тільки тіло.Можливо, воно замерзло.Але влити напій у "єство" - тут і образність та метафоричність не допоможуть. Це те саме, що вливати напій(чай,щось інше) в ауру, у тантру-мантру. Цей намір ЛГ - банальний несмак, стилістична недостатність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:18 ]
Щодо єства - все зрозуміло тому, хто його має :)) А якщо "неєство" топчеться кирзою по поетичних образах, недосяжних для його вузькословникового "раціо", і навіть не розуміє цього - no comment! :))
А вірш справді теплий, духмяний, віє рідним (липовим чаєм), а не якимсь іншомовним...
Гарно, що використовуєте маловживані слова (н-д "підпомога"- дуже сподобалося).
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 13:46:29 ]
Дякую вам, Галю, за коментар.
Натхнення вам і гарного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:55 ]
Буду я віднині,напевно, розхвалювати всіх! Підтримаю "традицію" ПМ! Бо моє єство уже замерзає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:48:38 ]
Шановний Сергію! Критика - це нормально! Але Ваша, звиняйте, часом роль "слона у посудній крамниці", можливо доброго і дотепного, буває дуже не конструктивною, ба більше - руйнівною.
Та зніміть нарешті ті свої НДРівські кирзаки! Перезуйтеся, якщо не лаковані штиблети, то хоча б у класичні "саламандри" - гляди і критика Ваша стане справді конструктивною.
Сподіваюсь, пан Володимир не образиться за цей мій коментар на його сторінці :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 19:40:08 ]
Та ви що, Галю, - спілкуйтеся на здоров"я!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:55:42 ]
Галино, в НДР совєтьські воїни в кирзаках не ходили. Так що і в цьому напрямку Ви - профан.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 10:05:08 ]
А в якому ще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 17:48:42 ]
Згодна -"м"ячі", не голи. При всьому Вашому бажанні, Сергію, на орбіту не потрапляєте :))
Вибачайте, пане Володимире, за цей діалог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 14:16:07 ]
Існувала така категорія військовослужбовців (як у піхоті, так само у инших родах військ), як "партизании". Це - воїни запасу. І офіцери, і солдати. Це був один-єдиний випадок та теренах СССР (рос.)., коли офіцери носили кирзові чоботи ("кирзяки") і ремені з шкірзамінника та брезентові, а не портупеї.
За кордоном і солдати, і сержанти строкової служби носили ялові чоботи. Ремені у них були шкіряними. Офіцери, "макаронники" та прапорщики - хромові. Портупея - природно, що теж шкіряна, бо иншої не існує.
А та категорія, яка обслуговувала підрозділи радянських військ (як у випадку з НДР, і це були вільнонаймані військовослужбовці) у якости пічників, сантехніків, мулярів-штукатурів і т.д. і всі такі инші носили кирзяки та ремені з кожзамінника (їх називали "дубовими").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 14:19:11 ]
Їх (оцих робітників адмінистративно-господарчого підрозділу) Радянська армія теж одягала у військову форму солдатів, але, повторюю, щоб не забуть повторить, чоботи були кирзовими. Саме у НДР. Як у було у Венгрії чи десь там ще, сказать не можу, бо мені відомо лище про НДР. Там служив мій брат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-20 09:43:18 ]
Семене, але ж Ви прекрасно розумієте, що "кирзаки" Галиною були вжиті у фігуральному змісті. А для фігуральних "кирзаків" не має жодного значення, з чого вони зроблені - з "кирзи" чи натуральної шкіри. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-20 09:53:17 ]
Я лише вніс елемент прозорости.
Якщо Ви в змозі адекватно мислить, то Ви можете зрозуміть, що це саме так.
Про всяк випадок проясню свою позицію (а я люблю, щоб правда була в усьому):
"Кирзяки" мали місце у тій постнацистській державі, а хто їх носив - це вже инше питання :)


1   2   3   4   Переглянути все