ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Липовий чай
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-18 19:47:06
Переглядів сторінки твору 14444
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:08:01 ]
Бачите, - є замерзле єство. І де? В гуртожитку.
Не першкоджайте пезлю літа пройтися вашим тілом!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 00:25:11 ]
липа -сніг у травні,
чай узимку...
чудово обіграли липень- лютий, оригінально


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:06:45 ]
Таню,
не хворійте, пийте чай
і віршуйте зазвичай)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 09:18:33 ]
ЄСТВО, -а, сер. роду.

1. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. — Я.. пізнав, до якої висоти може цивілізація піднести людину, а спеціально жінку. Я всім своїм єством поклонився тій цивілізації і поклявся служити їй усе своє життя (Іван Франко, IV, 1950, 297); Могутнім художнім словом, сповненою благородної і самовідданої боротьби діяльністю, всім єством своїм, Тарас Григорович Шевченко належить трудовому народу (Мистецтво, 2, 1961, 1); Марійка заволоділа всім його єством (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 12).

2. книжн., рідко. Живий організм. — Дурять, що на хмарах сидить якесь вище небесне єство — Саваоф-бог (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 94).

3. книжн., рідко. Найголовніше і найістотніше в чому-небудь; суть чогось. Це [логічність, цілеспрямованість дій актора на сцені] досяжно лише в результаті свідомого і глибокого опанування єства образу, соціальних і психологічних мотивів його поведінки і вчинків (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 33).
* * *
Якщо все так, то з "єством", яке зустрілось у вірші, начебто все гаразд. Єдине, що відчувається, то це якась релігійна забарвленість.
Можливо, вона налаштовує на пошуки більш високих смислів і сенсів, вищих за чаювання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:23:26 ]
Звичайно, "єство" не на місці, тут явна стилістична помилка. Я вчора про це прозоро натякав,але ж Володимир звик до похвал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 09:32:24 ]
На ПМі важко до них не звикнуть :)
А що робиться на инших сайтах? Це звичайне явище.
Нахвалюючи, ти наче ділишся якоюсь добротою, яка до тебе потім повертається такою ж самою добротою.
Нахвалюючи, ти завойовуєш читацькі симпатії і т.д. і все таке инше. До лукавства залишається один маленький крок, якщо ти його ще не здійснив.

Починаєш критикувать, а твої доброзичливі поради та ремарки сприймаються як якийсь негатив, бо ти, наче біла ворона, каркаєш про своє.
От і вся проблема.

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:06 ]
До похвал звикнути звичайно легше:) Тут "єство" не треба розуміти буквально, адже образність поезії не забороняє використовувати різні предмети, як живі так і ні, у метафоричних цілях. Бо і пензель, і медузи, і лютня, згідно такої логіки, були б тут недоречні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:46:05 ]
Звичайно,Володимире, я не сумніваюся, що Ви маєте "єство", а не тільки тіло.Можливо, воно замерзло.Але влити напій у "єство" - тут і образність та метафоричність не допоможуть. Це те саме, що вливати напій(чай,щось інше) в ауру, у тантру-мантру. Цей намір ЛГ - банальний несмак, стилістична недостатність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:18 ]
Щодо єства - все зрозуміло тому, хто його має :)) А якщо "неєство" топчеться кирзою по поетичних образах, недосяжних для його вузькословникового "раціо", і навіть не розуміє цього - no comment! :))
А вірш справді теплий, духмяний, віє рідним (липовим чаєм), а не якимсь іншомовним...
Гарно, що використовуєте маловживані слова (н-д "підпомога"- дуже сподобалося).
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 13:46:29 ]
Дякую вам, Галю, за коментар.
Натхнення вам і гарного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:55 ]
Буду я віднині,напевно, розхвалювати всіх! Підтримаю "традицію" ПМ! Бо моє єство уже замерзає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:48:38 ]
Шановний Сергію! Критика - це нормально! Але Ваша, звиняйте, часом роль "слона у посудній крамниці", можливо доброго і дотепного, буває дуже не конструктивною, ба більше - руйнівною.
Та зніміть нарешті ті свої НДРівські кирзаки! Перезуйтеся, якщо не лаковані штиблети, то хоча б у класичні "саламандри" - гляди і критика Ваша стане справді конструктивною.
Сподіваюсь, пан Володимир не образиться за цей мій коментар на його сторінці :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 19:40:08 ]
Та ви що, Галю, - спілкуйтеся на здоров"я!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:55:42 ]
Галино, в НДР совєтьські воїни в кирзаках не ходили. Так що і в цьому напрямку Ви - профан.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 10:05:08 ]
А в якому ще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 17:48:42 ]
Згодна -"м"ячі", не голи. При всьому Вашому бажанні, Сергію, на орбіту не потрапляєте :))
Вибачайте, пане Володимире, за цей діалог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 14:16:07 ]
Існувала така категорія військовослужбовців (як у піхоті, так само у инших родах військ), як "партизании". Це - воїни запасу. І офіцери, і солдати. Це був один-єдиний випадок та теренах СССР (рос.)., коли офіцери носили кирзові чоботи ("кирзяки") і ремені з шкірзамінника та брезентові, а не портупеї.
За кордоном і солдати, і сержанти строкової служби носили ялові чоботи. Ремені у них були шкіряними. Офіцери, "макаронники" та прапорщики - хромові. Портупея - природно, що теж шкіряна, бо иншої не існує.
А та категорія, яка обслуговувала підрозділи радянських військ (як у випадку з НДР, і це були вільнонаймані військовослужбовці) у якости пічників, сантехніків, мулярів-штукатурів і т.д. і всі такі инші носили кирзяки та ремені з кожзамінника (їх називали "дубовими").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 14:19:11 ]
Їх (оцих робітників адмінистративно-господарчого підрозділу) Радянська армія теж одягала у військову форму солдатів, але, повторюю, щоб не забуть повторить, чоботи були кирзовими. Саме у НДР. Як у було у Венгрії чи десь там ще, сказать не можу, бо мені відомо лище про НДР. Там служив мій брат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-20 09:43:18 ]
Семене, але ж Ви прекрасно розумієте, що "кирзаки" Галиною були вжиті у фігуральному змісті. А для фігуральних "кирзаків" не має жодного значення, з чого вони зроблені - з "кирзи" чи натуральної шкіри. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-20 09:53:17 ]
Я лише вніс елемент прозорости.
Якщо Ви в змозі адекватно мислить, то Ви можете зрозуміть, що це саме так.
Про всяк випадок проясню свою позицію (а я люблю, щоб правда була в усьому):
"Кирзяки" мали місце у тій постнацистській державі, а хто їх носив - це вже инше питання :)


1   2   3   4   Переглянути все