ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Липовий чай
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-18 19:47:06
Переглядів сторінки твору 14591
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:08:01 ]
Бачите, - є замерзле єство. І де? В гуртожитку.
Не першкоджайте пезлю літа пройтися вашим тілом!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 00:25:11 ]
липа -сніг у травні,
чай узимку...
чудово обіграли липень- лютий, оригінально


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:06:45 ]
Таню,
не хворійте, пийте чай
і віршуйте зазвичай)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 09:18:33 ]
ЄСТВО, -а, сер. роду.

1. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. — Я.. пізнав, до якої висоти може цивілізація піднести людину, а спеціально жінку. Я всім своїм єством поклонився тій цивілізації і поклявся служити їй усе своє життя (Іван Франко, IV, 1950, 297); Могутнім художнім словом, сповненою благородної і самовідданої боротьби діяльністю, всім єством своїм, Тарас Григорович Шевченко належить трудовому народу (Мистецтво, 2, 1961, 1); Марійка заволоділа всім його єством (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 12).

2. книжн., рідко. Живий організм. — Дурять, що на хмарах сидить якесь вище небесне єство — Саваоф-бог (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 94).

3. книжн., рідко. Найголовніше і найістотніше в чому-небудь; суть чогось. Це [логічність, цілеспрямованість дій актора на сцені] досяжно лише в результаті свідомого і глибокого опанування єства образу, соціальних і психологічних мотивів його поведінки і вчинків (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 33).
* * *
Якщо все так, то з "єством", яке зустрілось у вірші, начебто все гаразд. Єдине, що відчувається, то це якась релігійна забарвленість.
Можливо, вона налаштовує на пошуки більш високих смислів і сенсів, вищих за чаювання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:23:26 ]
Звичайно, "єство" не на місці, тут явна стилістична помилка. Я вчора про це прозоро натякав,але ж Володимир звик до похвал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 09:32:24 ]
На ПМі важко до них не звикнуть :)
А що робиться на инших сайтах? Це звичайне явище.
Нахвалюючи, ти наче ділишся якоюсь добротою, яка до тебе потім повертається такою ж самою добротою.
Нахвалюючи, ти завойовуєш читацькі симпатії і т.д. і все таке инше. До лукавства залишається один маленький крок, якщо ти його ще не здійснив.

Починаєш критикувать, а твої доброзичливі поради та ремарки сприймаються як якийсь негатив, бо ти, наче біла ворона, каркаєш про своє.
От і вся проблема.

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:06 ]
До похвал звикнути звичайно легше:) Тут "єство" не треба розуміти буквально, адже образність поезії не забороняє використовувати різні предмети, як живі так і ні, у метафоричних цілях. Бо і пензель, і медузи, і лютня, згідно такої логіки, були б тут недоречні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:46:05 ]
Звичайно,Володимире, я не сумніваюся, що Ви маєте "єство", а не тільки тіло.Можливо, воно замерзло.Але влити напій у "єство" - тут і образність та метафоричність не допоможуть. Це те саме, що вливати напій(чай,щось інше) в ауру, у тантру-мантру. Цей намір ЛГ - банальний несмак, стилістична недостатність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:18 ]
Щодо єства - все зрозуміло тому, хто його має :)) А якщо "неєство" топчеться кирзою по поетичних образах, недосяжних для його вузькословникового "раціо", і навіть не розуміє цього - no comment! :))
А вірш справді теплий, духмяний, віє рідним (липовим чаєм), а не якимсь іншомовним...
Гарно, що використовуєте маловживані слова (н-д "підпомога"- дуже сподобалося).
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 13:46:29 ]
Дякую вам, Галю, за коментар.
Натхнення вам і гарного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:35:55 ]
Буду я віднині,напевно, розхвалювати всіх! Підтримаю "традицію" ПМ! Бо моє єство уже замерзає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:48:38 ]
Шановний Сергію! Критика - це нормально! Але Ваша, звиняйте, часом роль "слона у посудній крамниці", можливо доброго і дотепного, буває дуже не конструктивною, ба більше - руйнівною.
Та зніміть нарешті ті свої НДРівські кирзаки! Перезуйтеся, якщо не лаковані штиблети, то хоча б у класичні "саламандри" - гляди і критика Ваша стане справді конструктивною.
Сподіваюсь, пан Володимир не образиться за цей мій коментар на його сторінці :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 19:40:08 ]
Та ви що, Галю, - спілкуйтеся на здоров"я!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 09:55:42 ]
Галино, в НДР совєтьські воїни в кирзаках не ходили. Так що і в цьому напрямку Ви - профан.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 10:05:08 ]
А в якому ще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 17:48:42 ]
Згодна -"м"ячі", не голи. При всьому Вашому бажанні, Сергію, на орбіту не потрапляєте :))
Вибачайте, пане Володимире, за цей діалог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 14:16:07 ]
Існувала така категорія військовослужбовців (як у піхоті, так само у инших родах військ), як "партизании". Це - воїни запасу. І офіцери, і солдати. Це був один-єдиний випадок та теренах СССР (рос.)., коли офіцери носили кирзові чоботи ("кирзяки") і ремені з шкірзамінника та брезентові, а не портупеї.
За кордоном і солдати, і сержанти строкової служби носили ялові чоботи. Ремені у них були шкіряними. Офіцери, "макаронники" та прапорщики - хромові. Портупея - природно, що теж шкіряна, бо иншої не існує.
А та категорія, яка обслуговувала підрозділи радянських військ (як у випадку з НДР, і це були вільнонаймані військовослужбовці) у якости пічників, сантехніків, мулярів-штукатурів і т.д. і всі такі инші носили кирзяки та ремені з кожзамінника (їх називали "дубовими").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 14:19:11 ]
Їх (оцих робітників адмінистративно-господарчого підрозділу) Радянська армія теж одягала у військову форму солдатів, але, повторюю, щоб не забуть повторить, чоботи були кирзовими. Саме у НДР. Як у було у Венгрії чи десь там ще, сказать не можу, бо мені відомо лище про НДР. Там служив мій брат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-20 09:43:18 ]
Семене, але ж Ви прекрасно розумієте, що "кирзаки" Галиною були вжиті у фігуральному змісті. А для фігуральних "кирзаків" не має жодного значення, з чого вони зроблені - з "кирзи" чи натуральної шкіри. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-20 09:53:17 ]
Я лише вніс елемент прозорости.
Якщо Ви в змозі адекватно мислить, то Ви можете зрозуміть, що це саме так.
Про всяк випадок проясню свою позицію (а я люблю, щоб правда була в усьому):
"Кирзяки" мали місце у тій постнацистській державі, а хто їх носив - це вже инше питання :)


1   2   3   4   Переглянути все