Олена з Олексою не ладили вже з півроку. Чомусь давно забулися і медовий місяць, і передшлюбні залицяння, і раптові прояви невгамовних сексуальних фантазій. Спілкування зводилося вже навіть не до формальних «Привіт!», «Бувай!», «Що нового на роботі?», а до звинувачень-докорів «До яких пір від тебе це буде повторюватися?» чи «Ти мене зовсім не чуєш!».

Очікувано, що такий стан швидше спричинював відсутність взагалі спілкування та зростання внутрішнього напруження перед очевидною зустріччю. А коли розмова від начебто безпечних «Куди я дивилася?» та «Взяв та й обманувся!» перейшла до «Що хоч, те й роби, мені байдуже», Олена відчула, що зароджуються незворотні процеси в родині. «Напевно з’явиться інше кохання у когось із подружжя», – витало в повітрі.

Відважилася зрештою привнести свіжі враження у сімейні стосунки. Прибралася в оселі, приготувала французьке рагу, колись Олексійко шаленів за ним, відварила узвар, застелила подарункову, ще з весілля, шовкову постіль з великими бордовими, сповненими палючої пристрасті, трояндами на світло-небесно-салатовому тлі, прийняла ароматизовану ванну та наситила себе духмяними оліями зі скарбниці східних чарівниць, очікуючи на повернення дружини з роботи. Навіть вже усталене спізнення Олексія не збило Оленку з її намірів. Погодувала свого колись ненаглядного, трішки прироздягнула і скерувала в спальню на постельне ложе. А чоловікові що треба для відчуття наново своєї неповторності та харизми? Ось Олекса і розмістився, в русі остаточно роздягнувшись, на новій білизні, посміхаючись, передчуваючи ось-ось блаженство. Оленка, теж розпашівша, не змушувала себе довго чекати, тож стрімко увірвалася в кімнату і як у французькому кіно у вкрай спокусливій білизні з китайського шовку кинулася до знову любого. Та сталося диво… Олекса чи то від браку пестощів в останній час, чи від властивих чоловікам лінощів не зовсім зорієнтувався і його кохана прошмигнула повз нього по шовковистій білизні через усе ліжко і гепнулася на підлогу. Любощі розпочалися із зойку та зі сміху.

2012