ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Рефлексії на тему «донкіхотства» і…
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-03 21:29:20
Переглядів сторінки твору 8476
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 15:04:55 ]
Жінка побачила образу в свою адресу у метафорі коментаря, там де її (образи) і не було! Образила, уже прямо, чоловіка. Той відповів поетичним твором езоповою мовою (пародією). І пішло-поїхало як снігова лавина з групами підтримки з обох сторін...
Причина (на мою думку) - відсутність почуття гумору, "манія величі" у ображеної започатковувачки цієї лавини... От і все.(
Натомість - пародійні жарти Чубенка і Варави - гарний, веселий, доброзичливий приклад розумних і дотепних авторів. :))
"Пізнай СЕБЕ" - сказав Г.Сковорода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-04 15:36:15 ]
Поки сварились-знайомились, виникли нові теми.
Але ж над ними треба працювать, а це - вступна частина, основна, кульмінація, розв'язка. Це чисто організаційно-схематично. А у художньо-літературному сенсі (і змісті)? Тропи (а їх скільки існує), поетика та все таке инше. Воно потребує роботи над Словом.
Хіба не легше зазирать у ту ж саму кістку?
Це ж нескінчена тема - тема війни та миру, розбіжностей і збігів, джентльменства та хамства.
А от і березень.
Нумо віршувать про Весну, про Жінку-матір, Жінку-кохану, Жінку-коханку, Жінку-якщо не Мюнхгаузена, а то Дон-Кіхота :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-04 16:34:02 ]
Колись тут теж буяло пародійне життя: писались пародії, пародії у відповідь, пародії на пародії у відповідь, було навіть по десятку пародій на один твір (на підтвердження див. мій "Декамумон") - і всі сприймали це весело і толерантно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 17:58:42 ]
...чогось зараз усе притихло, Емілю... Мабуть, поети перестали сприймати пародію, як щось гумористичне, веселе, дотепне...і сприймають як образу... Щось-таки не так у нашому шаленому житті? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-05 08:51:29 ]
Скоріше за все, пані Людмило, ті, що сприймали, продовжують так само сприймати, просто "иных уж нет, а те - далече"... А ті, що не сприймали, вони й не сприймуть, бо почуття гумору - воно або є, або немає, і за жодні гроші не купиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-05 11:41:28 ]
Ой, перепрошую, у мене був "Октамумон" (http://maysterni.com/publication.php?id=62691), це вже потім "Декамумон" вийшов спільними зусиллями. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 09:55:14 ]
Зважаючи на Ваші наполегливі натяки :)) переглянула частину Ваших пародійних перлин . Є різні... Але всі прочитані мною - добрі! Дотепно, весело, часом плоскувато, але не злісно. Це - головне. Найбільше сподобався образ міжгалактичного вирію, куди летять, летять у небі НЛО...
Сподіваюся, що пародії (якщо раптом виникнуть:) на мої рядки теж будуть такими.
Успіхів, Емілю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-06 12:40:51 ]
Жодних наполегливих натяків не було, просто я помилився з назвою своєї пародії і виправився.
І я вже десь казав: абсолютно не певен, чи ще колись повернусь до цього жанру, останні події навколо моїх пародій залишили на це надто примарні надії.
Перефразовуючи Висоцького:

Кто раньше с ними был,
И тот, кто будет после -
Пусть пробуют они,
Я лучше пережду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 14:46:16 ]
Все правильно: треба робити те, до чого душа лежить, і не робити - до чого не лежить. Оце і є свобода. Хоча б тут, у творчості. Бо в повсякденному житті часто такого вибору не маємо.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-11 13:24:59 ]
А де "плоскувато" (це я на всякий випадок - а раптом передумаю)? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:29:47 ]
Давно не заглядала на цю сторінку, а тому й не побачила вчасно Вашого запитання, Емілю. Плоскувато було в пародіях сексуальної тематики: про "шоколадки" ітп. Зараз детально не згадаю, бо вже трохи давніше вивчала Ваші дописи. А поема на тему пародіювання (здається вона одна є у Вас) мені сподобалась, пригадую, уся.
Вже знаю, що передумали. От і добре. Натхнення Вам! :)