Колись це намагалися зробити з "добре випаленої цегли", а нині - на чудово відформатованих електронних носіях. Що вдієш, коли міняються форми, а не наміри …

Але як там так і тут, як колись так і тепер на шляху повсякчас зустрічаються перешкоди, процес йде з перебоями. Звісно, що все це відбувається завдяки Божому втручанню, оскільки немічною людською рукою це навряд чи зупинити.

Та в будь-якому випадку цінісно є те, що кожна людини завжди матиме вибір з ким її бути, себто брати чи не брати участі «у ділах темряви».

Щодо весняних пробуджень, друже , то є щирі сподіваюся на те, що :

Прийде весна, прийде і дуже скоро.
Зазеленіє правда молода.
Прийде весна, прийде обов’язково.
У наші душі розум і серця.
Надія розцвіте, як цвіт на вишні,
Здійметься віра кличем журавля.
І Божа Воля, праведна й всевишня,
Зійде на наші села і міста.

Звісно, що коли мало тексту (а тема обширна) то тут можуть з'являтися і власні домисли, проектуватися особисті бачення, виникати асоціативні замальовки.

Але в даному випадку, авторський задум дійсно містить кілька пластів підтексту ( б назвав це радше поверхами розуміння).

Дуже хотілося б, щоб такі теми виносилися для обговорення на широкий загал і розглядалися всебічно, а не приймалися вузькоколійно і представлялися однобічно.

Дякую, пані Лесю, що відгукнулися.

Я також відчуваю полегшення, коли в амбітні плани людських синів, втручається Божий промисел, щоб трішки пригальмувати їх. Повірте, що в цьому я бачу більше прояву Батьківської турботи, а ніж якихось покарань, звісно, коли є зустрічний рух , тобто внутрішня готовність переосмислити процеси буття з користю для духовного бачення.

Дякую, пані Світлано.

Так, пані Наталю, наочність - важлива складова (це ви вдало підмітили :))

Дякую.

Перефразую одну відому мудрість: якщо не ти йдеш до гори, тоді гора йде до тебе. Тобто, пане Семене, якщо зявилось щось інтернаціональне то мелодію можна створити і самотужки , головне - наявність капел :)

"Вихорі ворожі" обов'язково треба запам'ятати, пригодиться.

Дякую.

"Хмари зловісні нависли над нами" - це теж варіант одного з рядків, але він офіційно визнаний навіть нобелівським комітетом.
А от "вихорі ворожі" співали революційно налаштовані підпільники сахарного заводу на Деміївці, тоді ще села під Києвом, біля Васильківського тракту. Там я народивсь, але це було значно пізніше.

Переконали. ""Вихорі ворожі" беру на озброєння :)

Хто ж їх не хоче, тих кращих часів, але уся повнота їх у часі майбутньому. А у віці"що минає" летіти можна тільки на двох крилах:радість-журба. На одному ну ніяк. Недарма ж Господь говорив своїм учням:

Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії, і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

Дякую, Мирославе, за небайдужість до справ інтеграції :)

Але далекоглядність підказує, що від цих міграції потім клопоту не обберемося.

Пане Іване,чи не захопленим поглядом Лотових очей і ви нині дивитися на ці землі: І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, ... як Господній, садок, як єгипетський край! І Лот вибрав собі всю околицю йорданську.

Даруйте, пане Іване, але млрд. у справі інтеграції - далеко не самий вагомий аргумент... Важлива духовна складова. А саме в цій площині розвитку їхні цінності і стандарти часто-густо йдуть всупереч Божим принципам (чого лише вартує, скажімо, легалізація одностатевої еволюції !)

Ні, як на мене, то вже краще дистанціюватися, вичекати і придивитися на все це з Авраамоових околиць.