ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *

Хто лиш мене поблажливо не вчив:
Отак живи, ось так роби, сюдою
Стелись травою і течи водою,
Отам кричи, а тамечки – мовчи.
Я все робив, як треба – навпаки:
І жив не так, робив не так, стелився
Супроти вітру, і водою лився
В зворотній бік, до іншої ріки.
Нікого сам не вчив і не дрочив
Чужого самолюбства. Тож гадаю:
Це добре, що я розум власний маю
І що чужим його – не доточив!


1994




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-13 23:15:09
Переглядів сторінки твору 1589
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 12:13:47 ]
"На Бога надійся, а свій розум май"...
І нема чого "стелитися", бо крім відчуття приниженості нічого не зостанеться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 16:05:58 ]
Спасибі, Галю, за розуміння й сприйняття...і суголосся!!!

"...Я не соромлюся своїх почуттів, свого мінору, своїх, іноді, може, й помилкових суджень. Усе це – я сам, такий, як є, природній, нелицемірний. Іншим бути не можу, та вже і не хочу...
...Критики мене лаяли рідко, а більше – хвалили; завжди й повсюди зустрічалися люди, яким подобались мої вірші, але траплялися й такі, хто не сприймав моїх "ліричних сплесків", обзиваючи мене всіляко, оскільки це не заборонено, до того ж поет, як ніхто, істота беззахисна й безпорадна. Нині мене, наприклад, обзивають "занадто плодовитим", вкладаючи в це обзивання негативний зміст. Та я, відверто кажучи, щиро начхав на це! Великим себе не вважаю, посередністю – теж: я просто Іван Низовий, щирий, відвертий і всілякий... В чому й підписуюсь..." (1998р.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 16:38:57 ]
Велике - бачиться на відстані... На жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2013-03-14 13:05:04 ]
"Не лився, не стелився, не дрочив".
Чудова епітафія! Гадаю,
Що це є текст перепустки до раю.
Вписати пару слів бажання маю:
"...Йшов по багну, та ніг не замастив"...

З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 16:16:51 ]
Іваночку, спасибі за ці рядки!
Справді приємно.

"...Сучасне життя – лабіринт, багато хто в ньому геть заблудився і, хтозна, чи знайде коли вихід. Ті поети, які обслуговували "будівничих комунізму", розгубилися: що тепер оспівувати? Ті, хто почав був славити "самостійництво", сподіваючись на манну небесну, розчарувалися: виявляється, самостійництво не забезпечує ні поетичних лаврів (вийми та поклади!), ні ситого й безтурботного життя – "сам стій!". І занепали духом, і почали шукати розради в пляшці, у чварах, у підсиджуванні одне одного, у чорній заздрісності – які вже там вірші, яка поезія?!
А я – збоку, хоч насправді – у самісінькому епіцентрі. Раніше доводилося служити (вірив у світлі ідеї справедливості, здійснення мрій про вселюдську рівність), а нині, сьогодні... не служу, не вислужуюсь ні перед "лівими", ні перед "правими", ні перед "центристами". Я – не егоїст (клянуся!), не егоцентрист (що воно таке?), я – "епіцентрик", себто той, кого побивають камінням з усіх боків; я зціплюю від болю зуби, огризаюся і "сам стою", як можу; я збираю каміння, кинуте в мене, і будую з нього свій дім. Свій храм... Двері мого дому відчинені для всіх (і для заздрісників також), дорога до мого храму… шукайте й знаходьте її самі..."(1997р.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 16:42:25 ]
Дуже гарний образ: збираю каміння, кинуте в мене, і з нього будую свій дім, свій храм !!! - супер: негатив перетворити у позитив. Це як з лимоном: попався тобі лимон - зроби лимонад :))
...Лишень рани болять від ударів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-14 16:22:41 ]
Не всі можуть так сказати про себе, бо скільки разів доводиться (придушивши власну думку) підлаштовуватися під обставини:

Це добре, що я розум власний маю
І що чужим його – не доточив!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 00:24:35 ]
І мені, Ксеню, іноді доводиться ...на роботі...
А тато не зміг...

Дякую, дорога Ксеню!